НАСТРІЙ: Cумні
ПОСІЯЛИ, ПООРАЛИ (рекрутська)
Від Анатолія Богорода.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Посіяли, поорали,
Нікому збирати,
Як погнали наших хлопців
В місто, в місто присягати.
В Житомирі, славнім місті,
Побиті кілочки,
А вже в наших славних хлопців
Забра’, забрали сорочки.
Материнські поздіймали,
Московські побрали,
Гірко стали заплакали,
Роди’, родину згадали.
Чи ми в Бога заслужили,
Чи в свої громади,
Що нас, хлопців молоденьких,
Заби’, забито в кайдани?
ПРАПОР, або МАРШИРУЄ ВІЙСЬКО КРОКОМ МОЛОДИМ (історична)
Слова Дмитра Павличка, музика Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Марширує військо кроком молодим,
Синьо-жовтий прапор сяє понад ним.
Плаче сива жінка в глибині вікна,
За той прапор долю віддала вона.
За той рідний прапор, синій золотець,
Батько їй загинув, січовий стрілець.
За те сонце й небо, за той рідний стяг
Два сини-повстанці полягли в боях.
Марширує військо кроком молодим,
Синьо-жовтий прапор сяє понад ним.
Плаче сива жінка в глибині вікна,
А в сльозі відбилась вся Галичина.
ПРОЩАЙ, ДІВЧИНО, БО Я ВЖЕ ЙДУ (історична)
Пісня походить з Кубані, була перероблена січовими стрільцями. Записана на Покутті. Гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Прощай, дівчино, бо я вже йду,
Благослови ня на ту війну!
Прощай, дівчино, прощай, прощай –
Я йду до бою за рідний край!
Летіла куля попід гору
Та й ударила у грудь мою!
Потекла кровця річенькою,
Аж до тихого та й Дунаю.
А в тім Дунаю бистра вода,
Вже ж того хлопця в світі нема…
ПРОЩАЙ, ТОВАРИШУ, або ПРОЙШЛИ ЛІТА ЗА РОКОМ РІК
Слова і музика Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Пройшли літа за роком рік,
Ударив печальний дзвін…
Прощай, товаришу, навік,
Прийми наш земний уклін.
Прощайте, веселі дні,
Несила вас вернуть.
Прийшла сумна годинонька,
Рушати в останню путь.
Там знайдеш мир і супокій
Від бренних земних тривог.
Нове життя душі твоїй
Дасть сущий над нами Бог.
І добре твоє ім’я
Все буде поміж нас,
Не візьме його сира земля,
Не згубить безжальний час.
Прощай, прощай навік,
Наш друже дорогий,
Прощай, прощай навік,
Прийми наш уклін земний.
Прощай, прощай…
ПРОЩАЛЬНА, або НЕ ТАК ДАВНО В ТВОЇЙ ОСЕЛІ (лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка. Ця пісня була написана напередодні поховання художниці Алли Горської, і перше виконання її було в “Гомоні” під час похорону А.Горської 7 грудня 1970 року.
До цієї пісні є два авторські варіанти супроводу:
Комп’ютерне відтворення нот –
варіант 1 (PDF, mp3):
Комп’ютерне відтворення нот –
варіант 2 (PDF, mp3):
Не так давно в твоїй оселі
Пишались ружі край вікна,
Навколо сад шумів веселий,
Була в ту пору ласкава весна.
І над Дніпром у небі синім
Цвіла зірниця золота,
І зозуленька на калині
Тобі кувала щасливі літа.
Минуло все, запала тиша,
Тяжких зітхань тобі не чуть,
І тільки друзі найвірніші
Тебе проводять в останню путь.
Прийшла зима, снігами вкрила
І тихий сад, і темний гай.
Голосить вітер край могили…
Прощай, наш друже, навіки прощай!
СИДЖУ ТА Й ДУМАЮ (історична)
Пісня остарбайтерів, вивезених на примусові роботи до Німеччини під час ІІ Світової війни. Співалася на мелодію “Ой чий то кінь стоїть, що сива гривонька”
Сиджу та й думаю: (2)
Коли ж я вернуся (2)
До рідного краю?
До рідного краю,
До любої рідні,
Що я так далеко (2)
У чужій стороні.
А в чужій стороні
Тяжко працювати,
Навіть нема коли (2)
Листа написати.
Листа написала
Та й стала плакати:
Ой що ж там думає,
Ой що ж там гадає
Моя рідна мати?
Чи вона думає,
Що я ще є жива,
Чи вона думає,
Чи вона гадає,
Що мене вже й нема?
СИДІЛА РУСАЛКА НА БІЛІЙ БЕРЕЗІ (русальна)
Сумщина. З друкованих джерел.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Сиділа русалка
На білій березі. (2)
Просила русалка
В дівочок сорочки. (2)
Дівочки-сестрички,
Дайте мні сорочки! (2)
Хоч не біленької,
Аби тоненької. (2)
…………………………………..
Сиділа русалка
На білій березі. (2)
Просила русалка
В жіночок намітки. (2)
Жіночки сестрички,
Дайте мні намітки! (2)
Хоч не тоненької,
Аби біленької. (2)
СИЗИЙ КАЧУРЕЦЬ (лірична)
Тернопільщина. Записав Леопольд Ященко від працівників Київметробуду.
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):
Сизий качурець, чом сам плаваєш,
Чом сам плаваєш, пари не маєш? (2)
Ще вчора була качечка моя,
Сьогодні нема, бо застрілена. (2)
Не жаль би мені, якби на воді,
А то на горі, в шовковій траві. (2)
Молодий козак, чого сумуєш,
Чого сумуєш, пари не маєш? (2)
Ще вчора була дівчина моя,
Сьогодні нема, бо заручена. (2)
Не жаль би мені, якби на селі,
А то через двір, ще й товариш мій. (2)
Товаришу мій, загороди двір,
Щоб твоя жона по воду не йшла. (2)
По воду іде, добридень дає,
Мені, козаку, жалю завдає. (2)
Я з того жалю воду розіллю,
А з того серця поб’ю відерця! (2)
СКРИПЛИВІЇ ВОРІТЕЧКА (лірична)
Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Лютенька. Записано 1955 року. Розшифрував Леопольд Ященко
Скрипливії ворітечка, брехливії люди,
На кого ж ви набрешете, як нас тут не буде? (2)
Брешіть, брешіть, воріженьки, наберетесь лиха!
А ми собі, моє серце, любімося стиха. (2)
Любилися, кохалися, як зерня в горісі,
Прийшла пора − розійшлися, як туман по лісі. (2)
Любилися, кохалися, як голубів пара,
Прийшла пора − розійшлися, як чорная хмара. (2)
Чорна хмара неаступає, дрібний дощик іде,
А з нашого коханнячка нічого не буде. (2)
Скрипливії ворітечка − тяжко відчиняти,
Кого люблю − не забуду, хоч вік буду ждати! (2)
СОНЕЧКО ЗАХОДИТЬ (лірична)
Рівненська обл., Сарненський р-н, с.Кузьмівка. 1990-ті рр. Записав Леопольд Ященко від Лариси Андрійчук.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Сонечко заходить, стала темна ніч;
Не бачу милого – то недобра річ. (2)
Я його любила, він любив мене,
Не надіялася, що зрадить мене. (2)
Я над колискою нічку сиділа,
Дрібними сльозами сина облила. (2)
Люлі, люлі, сину, спи, синочку мій,
Котрий хлопець гарний, то то батько твій. (2)
