НАСТРІЙ: Cумні

Слова і музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Пройшли літа за роком рік,
Ударив печальний дзвін…
Прощай, товаришу, навік,
Прийми наш земний уклін.
Прощайте, веселі дні,
Несила вас вернуть.
Прийшла сумна годинонька,
Рушати в останню путь.

Там знайдеш мир і супокій
Від бренних земних тривог.
Нове життя душі твоїй
Дасть сущий над нами Бог.
І добре твоє ім’я
Все буде поміж нас,
Не візьме його сира земля,
Не згубить безжальний час.

Прощай, прощай навік,
Наш друже дорогий,
Прощай, прощай навік,
Прийми наш уклін земний.
Прощай, прощай…
 

Слова і музика Леопольда Ященка. Ця пісня була написана напередодні поховання художниці Алли Горської, і перше виконання її було в “Гомоні” під час похорону А.Горської 7 грудня 1970 року.

До цієї пісні є два авторські варіанти супроводу:

Комп’ютерне відтворення нот –
варіант 1 (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот –
варіант 2 (PDF, mp3):

Не так давно в твоїй оселі
Пишались ружі край вікна,
Навколо сад шумів веселий,
Була в ту пору ласкава весна.
І над Дніпром у небі синім
Цвіла зірниця золота,
І зозуленька на калині
Тобі кувала щасливі літа.

Минуло все, запала тиша,
Тяжких зітхань тобі не чуть,
І тільки друзі найвірніші
Тебе проводять в останню путь.
Прийшла зима, снігами вкрила
І тихий сад, і темний гай.
Голосить вітер край могили…
Прощай, наш друже, навіки прощай!
 

Пісня остарбайтерів, вивезених на примусові роботи до Німеччини під час ІІ Світової війни. Співалася на мелодію “Ой чий то кінь стоїть, що сива гривонька”

Сиджу та й думаю: (2)
Коли ж я вернуся (2)
До рідного краю?

До рідного краю,
До любої рідні,
Що я так далеко (2)
У чужій стороні.

А в чужій стороні
Тяжко працювати,
Навіть нема коли (2)
Листа написати.

Листа написала
Та й стала плакати:
Ой що ж там думає,
Ой що ж там гадає
Моя рідна мати?

Чи вона думає,
Що я ще є жива,
Чи вона думає,
Чи вона гадає,
Що мене вже й нема?

Сумщина. З друкованих джерел.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Сиділа русалка
На білій березі. (2)

Просила русалка
В дівочок сорочки. (2)

Дівочки-сестрички,
Дайте мні сорочки! (2)

Хоч не біленької,
Аби тоненької. (2)

…………………………………..

Сиділа русалка
На білій березі. (2)

Просила русалка
В жіночок намітки. (2)

Жіночки сестрички,
Дайте мні намітки! (2)

Хоч не тоненької,
Аби біленької. (2)
 

Тернопільщина. Записав Леопольд Ященко від працівників Київметробуду.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):

Сизий качурець, чом сам плаваєш,
Чом сам плаваєш, пари не маєш? (2)

Ще вчора була качечка моя,
Сьогодні нема, бо застрілена. (2)

Не жаль би мені, якби на воді,
А то на горі, в шовковій траві. (2)

Молодий козак, чого сумуєш,
Чого сумуєш, пари не маєш? (2)

Ще вчора була дівчина моя,
Сьогодні нема, бо заручена. (2)

Не жаль би мені, якби на селі,
А то через двір, ще й товариш мій. (2)

Товаришу мій, загороди двір,
Щоб твоя жона по воду не йшла. (2)

По воду іде, добридень дає,
Мені, козаку, жалю завдає. (2)

Я з того жалю воду розіллю,
А з того серця поб’ю відерця! (2)
 

Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Лютенька. Записано 1955 року. Розшифрував Леопольд Ященко

Скрипливії ворітечка, брехливії люди,
На кого ж ви набрешете, як нас тут не буде? (2)

Брешіть, брешіть, воріженьки, наберетесь лиха!
А ми собі, моє серце, любімося стиха. (2)

Любилися, кохалися, як зерня в горісі,
Прийшла пора − розійшлися, як туман по лісі. (2)

Любилися, кохалися, як голубів пара,
Прийшла пора − розійшлися, як чорная хмара. (2)

Чорна хмара неаступає, дрібний дощик іде,
А з нашого коханнячка нічого не буде. (2)

Скрипливії ворітечка − тяжко відчиняти,
Кого люблю − не забуду, хоч вік буду ждати! (2)

Рівненська обл., Сарненський р-н, с.Кузьмівка. 1990-ті рр. Записав Леопольд Ященко від Лариси Андрійчук.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Сонечко заходить, стала темна ніч;
Не бачу милого – то недобра річ. (2)

Я його любила, він любив мене,
Не надіялася, що зрадить мене. (2)

Я над колискою нічку сиділа,
Дрібними сльозами сина облила. (2)

Люлі, люлі, сину, спи, синочку мій,
Котрий хлопець гарний, то то батько твій. (2)
 

Галичина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Спокійно Горинь котить хвилі,
Сузір’я мирно мерехтить,
Сміється місяць, і плачуть зорі,
Листя осичини тремтить.

Приспів:
Ой Горинь, Горинь,
Ти сумно, сумно котиш хвилі…
Вернись до мене,
Вернись, вернись, коханий мій!

Куди ідеш ти, мій коханий,
Чого шукаєш, милий мій?
Чи надокучив свій край для тебе,
Чи нема місця тут тобі?

Приспів.

За Горинь їду, моя кохана,
За Горинь йду, моє дівча!
Я йду, кохана, в крові втопити,
Втопити юність свою там.

Приспів.

Не плач, дівчино, що я загину
За Україну, рідний край!
Ти мстись за мене, бувай щаслива,
Прощай навіки, прощай!

Приспів.
 

Слова Семена Гулака-Артемовського, мелодія народна. З друкованих джерел. Редакція хору “Гомін”.

Виступ “Гомону” в Музеї Голодомору 22.11.2014:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот − МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот − ЧОЛОВІЧИЙ ХОР (PDF, mp3):

Стоїть явір над водою, в воду похилився.
На козака пригодонька − козак зажурився. (2)

Не хилися, явороньку, − ще ж ти зелененький,
Не журися, козаченьку, − ще ж ти молоденький. (2)

Не рад явір хилитися − вода корінь миє.
Не рад козак журитися − само серце ниє. (2)

Ой од’їхав з України козак молоденький,
Оріхове сіделечко, ще й кінь вороненький. (2)

Десь поїхав на чужину, та й там і загинув,
Свою рідну Україну навіки покинув. (2)

Звелів собі насипати високу могилу,
А в головах посадити червону калину. (2)

Будуть пташки прилітати калиноньку їсти,
Будуть мені приносити з України вісті. (2)
 

З друкованих джерел. Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Страждальная Мати під Хрестом стояла,
Під Хрестом стояла, в сльозах промовляла:
Ой Сину, Сину, за яку провину
Переносиш нині тяженьку годину
На Хресті!

Я ж Тебе купала гіркими сльозами,
Я ж Тебе ховала перед ворогами,
А нині плачу, бо Тебе вже трачу,
Вже Тя, любий Сину, більше не побачу,
Сину мій!

Бо Ти жертвувався всіх людей спасати,
Та й за те діждався невинно вмирати.
За світ лукавий, злобний і неправий,
Що сповнив на Тобі свій засуд кривавий
На Хресті!

О Боже мій милий, усердно Тя молю:
Додай мені сили в цім нестерпнім болю!
Я Тебе благаю, як сама лиш знаю,
Бо я тобі Сина свого поручаю
На Хресті!

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »