КОНЦЕПЦІЯ: Автентичне
РОЗКОПАЮ Я ГОРУ (лірична)
Розкопаю я гору, (2)
Та посію я рожу.
Та посію я рожу, (2)
Та поставлю сторожу.
Та не повная рожа, (2)
Та не вірна сторожа.
Ой вітер повіває, (2)
Та й рожу розхиляє.
Батько дочку лає, (2)
Та й гулять не пускає.
Мати горе знає, (2)
Та й гулять посилає.
Ой гуляй, гуляй, доню, (2)
Да поки молодая.
А як стара станеш, (2)
То й гулять перестанеш.
РОЗСТУПІТЕСЯ, ВОРОГИ (весільна)
Розступітеся, вороги,
Не переходьте дороги,
Бо наша дорога од Бога,
Щоб наша дорога проста була!
РЯСНЕ ГІЛЕЧКО, РЯСНЕ (весільна)
Рясне гілечко, рясне, (2)
Ой чого ж воно красне?
Од вітру буйненького,
Од дощу рясненького,
Од сонечка леніє,
Од вітру зеленіє.
Рясне гілечко, рясне, (2)
Без калини красне,
Без сонечка сяє,
Як мак, процвітає.
САДОК САДЖЕНИЙ (колядка дівчині)
Гуцульщина. Записав Леопольд Ященко.
Приспів “Ой дай Боже” подекуди не повторюють після кожного рядка (певно, задля відпочинку, зважаючи на дуже довгі тексти), залишаючи тільки “-же”, а проміжок – “Ой дай Бо-” – замінює скрипка. Адже часом колядникам доводиться співати цілу ніч…
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Садок саджений та й обтрушений. Ой дай Боже!
А в тім садочку під ябліночку. Ой дай Боже!
Під ябліночку кріслечко стоїть. Ой дай Боже!
Кріслечко стоїть, панночка сидить. …-же!
Приходить ід ній батечко її. …-же!
Донько Марійко, вержи яблучко! …-же!
Я вам не вержу – милому держу. …-же!
Приходить ід ній матінка її. …-же!
Донько Марійко, вержи яблучко! …-же!
Я вам не вержу – милому держу. …-же!
Приходить ід ній миленький її. …-же!
Мила Марійко, вержи яблучко! …-же!
Я тобі вержу – віддавна держу. …-же!
З кріслечка встала, яблучко дала. …-же!
Яблучко дала, поцілувала. …-же!
СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ, З РАЮ (весільна)
Світи, місяченьку, з раю (2)
До нашого короваю!
Отакий наш коровай красний,
Як на небі місяць ясний.
Та ніхто не вгадає, (2)
Що є в нашім короваю:
З трьох криниць водиця,
З трьох стіжків пшениця,
Ще й з трьох корів масла
Та яєць півтораста.
Крайте коровай, крайте, (2)
Та нікого не минайте –
І старому, і малому
По шматочку дайте!
СИДЖУ ТА Й ДУМАЮ (історична)
Пісня остарбайтерів, вивезених на примусові роботи до Німеччини під час ІІ Світової війни. Співалася на мелодію “Ой чий то кінь стоїть, що сива гривонька”
Сиджу та й думаю: (2)
Коли ж я вернуся (2)
До рідного краю?
До рідного краю,
До любої рідні,
Що я так далеко (2)
У чужій стороні.
А в чужій стороні
Тяжко працювати,
Навіть нема коли (2)
Листа написати.
Листа написала
Та й стала плакати:
Ой що ж там думає,
Ой що ж там гадає
Моя рідна мати?
Чи вона думає,
Що я ще є жива,
Чи вона думає,
Чи вона гадає,
Що мене вже й нема?
СОЛОВЕЙ, СОЛОВЕЙКО (веснянка)
Київська обл., Згурівський р-н, с.Пасківщина. Записали Ганна Коропніченко і Ярослава Пришедько, 1999 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Соловей, соловейко!
Ой чий же то клин та й не виораний?
Соловей, соловей…
Соловей, соловейко!
Там Микола й орав та й плуг поламав.
Соловей, соловей…
Соловей, соловейко!
Та й плуг поламав і воли погубив.
Соловей, соловей…
Соловей, соловейко!
І воли погубив, до Галочки приблудив.
Соловей, соловей…
Соловей, соловейко!
Як од Галочки йшов, і воли знайшов.
Соловей, соловей…
Соловей, соловейко!
І плуг поладнав, і клин доорав.
Соловей, соловей…
СТАРИЙ РІК МИНАЄ (колядка)
Івано-Франківська обл., Городенківський р-н, с.Вікно. Записав Генадій Гайчук. Розшифрував Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Старий рік минає, (2)
Новий наступає –
Христос Ся рождає.
В місті Вифлеємі (2)
Сталася новина. (2)
Там Пречиста Діва (2)
Породила Сина. (2)
Як ‘го породила, (2)
В пелені повила. (2)
В пелені повила, (2)
Грудьми накормила
Господнього Сина.
Бо то є Цар світу, (2)
Живе вічні літа. (2)
СТЕЛИСЬ, СТЕЛИСЬ, БАРВІНОЧКУ (лірична)
Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Від учасниці хору Марії Мельниченко
Стелись, стелись, барвіночку
Не коренем − листом.
Не коренем − листом…
Та викликав козак дівку
Не голосом − свистом.
Не голосом − свистом…
Та ой чи чула, дівчинонько,
Як я тебе кликав?
Як я тебе кликав,
Через твоє подвір’ячко
Сивим конем їхав.
Сивим конем їхав…
Ой чи чула, чи не чула –
Не озивалася.
Не озивалася,
Та темна нічка-петрівочка –
Вийти боялася.
Вийти боялася…
Та бодай же ти, дівчинонько,
Зозулі не чула.
Зозулі не чула…
Та як ти мого голосочка
За сном не почула!
