ХАРАКТЕР: Розлогі

Слова і музика Леопольда Ященка

На берегах Дніпра-Славутича
Ти встав із давнішніх століть,
Проте краса твоя нев’януча
Мене й сьогодні полонить.
    І я іду по тихих вулицях
    До цих завітних берегів,
    І предо мною відкривається
    Жива історія віків.

Приспів (двічі):
Я знову в рідному краю
Знайомі гори пізнаю,
І велич сивої минувшини,
І ясну молодість твою.

Чи ж так давно під цими кручами
На штурм піднявшись як один,
Тебе з неволі визволяли ми
В диму пожарищ і руїн?
    І я дивлюсь на мирні обрії,
    Любуюсь видами Дніпра,
    Та горда пам’ять тих буремних днів
    В моєму серці не вмира!

Приспів (двічі).

Вінницька обл., Ямпільський р-н, с.Клембівка. Запис і гармонізація Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” − чоловічий гурт “КОЗАКИ”; солісти − Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ (тенор), Ярослав ХОДОРІВ (баритон) і Леопольд ЯЩЕНКО (бас); 1990-і рр. (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Надобраніч усім на ніч,
Бо уже я та й іду спати.
За ворітьми зелен явір,
Там я буду та й тебе ждати.

Ой хоч явір, хоч не явір,
Хоч зелена та яворина,
Між усіма дівоньками
Тільки ти одна мені мила.

Ой чи мила, чи не мила,
А щось мені та й починила:
Кличе мати вечеряти −
Вечеронька мені не мила.

Не дай мені, моя мати,
Ні снідати, ні обідати,
Лиш дай мені, моя мати,
Дівчиноньку та й провідати.
 

Слова і музика Леопольда Ященка

Де Черемош шумить,
І лісами вкриті гори,
Даль потопа в імлі
І смерека з вітром говорить.
Там квітують сонячні долини
У обіймах щедрої весни,
І погожий вітер з полонини
Навіва їм тихі сни.

Ой немає в світі краю, –
Я знаю, я знаю, –
Як мої високі гори,
Як рідна моя земля!
Як мої високі сині гори,
Як рідна моя земля!

Гордо трембіти клич
Лине над зеленим плаєм:
То молодий вівчар
Свою душу розважає.
І здалека тихою луною
Обізвались скелі кам’яні.
І бредуть отари під горою
У надхмарній вишині.

Будь же славна, Верховино,
Моя прекрасна і вільна,
Ви, мої високі гори,
Ти, рідна моя земля!
Ви, мої високі сині гори,
Ти, рідна моя земля!

Черкаська обл., Черкаський р-н, с.Дубіївка. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Налетіли сірі гуси на став жирувати,
Наїхали козаченьки в село зимувати. (2)

Жирували сірі гуси – знялись полетіли,
Зимували козаченьки – знялись виїздили. (2)

Чом ти мене, моя мамо, рано й не збудила,
Та як тії козаченьки з села виїздили? (2)

Тим я тебе, моя доню, рано й не збудила,
Що твій милий попереду – щоб ти й не тужила. (2)

Ти думаєш, моя мамо, що я й не журюся,
А як вийду за ворота – од вітру хилюся. (2)

Ти думаєш, моя мамо, що я і не плачу –
За дрібними слізоньками стежечки не бачу. (2)

Шовком шила, шовком шила, золотом рубила –
Все для того козаченька, що я й полюбила. (2)

Шовком шила, шовком шила, сріблом гаптувала –
Все для того козаченька, що вірно кохала. (2)
 

Чернігівщина. Записав Леопольд Ященко. Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

На попівській да сіножаті,
На панському полі
Розсипали ой да чумаченьки
Штири вози солі.

Да прийшла дівка, да прийшла красна
Солі купувати:
Продай, продай, ой да чумаченьку,
Дробової солі!

Да нема солі да дробової,
Тільки помелиця.
Полюбила молода дівчина
Чумаченька Гриця.

Вчора була да суботонька,
Сьогодні неділя –
Чом на тобі, ой да чумаченьку,
Сорочка не біла?

Ой не біла, да ой не біла,
Бо сьома неділя, –
Мати стара, а сестриця мала,
Жінка й не схотіла.

Перебреду да бистру річку,
Стану на пісочку,
Ой виперу, ой да викачаю
Грицеві сорочку!
 

Житомирська обл., Овруцький р-н, с.Личмани. Записали Олексій Доля і Катерина Міщенко, 2002 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

На твойму дворі да й горять огні.

Приспів:
Щодрий вечор!
Щодрий вечор да й добрий вечор!

Кругом тих огнів да всі Святії.

Тільки одної Іллі немає.

Да й прийшла Ілля да й зарошена.

Да й зарошена, да й заброшена.

Ой де ж ти, Ілля, ой де ж ти була?

По полю хожу – пшеничку глежу.

По борку хожу – пчолочки глежу.

Сідайте, ройки, на нові борки.

Наносіть воску Богу на славу.

Богу на славу, людям на хвалу.
 

Полтавщина, Лубенський повіт. Записала Євгенія Ліньова, 1908 р. Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Наша Маринка-Купалочка
Посеред моря купалась, (2)
На бережечку білилась. (2)

Вийшла на вулицю – хвалилась:
У мене личко, як яблучко, (2)
У мене очка чорнесенькі,
У мене брови тонесенькі –
Зовсім я дівка ладнесенька!

Черкаська обл., м.Жашків. Від Миколи Горошка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Наше Купайло з верби, з верби,
Ти, дівчинонько, прийди, прийди.

А вже Купайло заквітчане,
Прийшло дівчатко засмучене.

*       *       *

Наше Купайло будякове,
Погнали дівки бички в поле.

Ходімо, хлопці, дивитися
Як будуть дівки казитися.

Як будуть дівки казитися,
На сухі верби хилитися.

Continue reading “НАШЕ КУПАЙЛО З ВЕРБИ, З ВЕРБИ – мелодія 3 (купальська)” →

Східне Поділля.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Недалеко криниченька від села,
Посилала дівчинонька сокола.

Лети, лети, соколоньку, до двора:
Ой чи вдома мій миленький, чи нема?

Ой чи вдома мій миленький, чи немає,
Чи з другими дівоньками гуляє?

*       *       *

Ой ходила Марусенька по полю,
Вибирала пшениченьку з куколю.

Ой там їхав Іваночко, шапку зняв:
Боже тобі, Марусенько, помагай!

Continue reading “НЕДАЛЕКО КРИНИЧЕНЬКА ВІД СЕЛА – мелодія 5 (купальська)” →

Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Марії Мельниченко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Не сіяно, не орано – само жито родить.
Не чарую козаченька – сам до мене ходить.

Не я його чарувала, чарувала мати:
З-під явора листя брала, в печі спалювала.

З-під явора листя брала, в печі спалювала,
В зеленому барвіночку коня випасала.

В зеленому барвіночку коня випасала,
З рубленої криниченьки воду набирала.

З рубленої криниченьки воду набирала,
З дубового відеречка коня напувала.

З дубового відеречка коня напувала.
Чи ж я тебе, козаченьку, та й причарувала?