ХАРАКТЕР: Розлогі
Аудіоальбом “Українські романси” – Надія ЗЯБЛЮК, 2014
Друга добірка пісень у виконанні Надії Зяблюк – українські романси 18-20-го століть, народні й авторські. Написані у різний час, більш відомі й маловідомі, ці твори однак посідають гідне місце у пісенній скарбниці України.
Народний романс – улюблений жанр пані Надії. Від початку 2000-х років відбулося кілька її авторських концертів у Києві. Багато учасників і шанувальників хору “Гомін” пам’ятають ініційований нею навесні 2002 року вечір українського романсу, який зібрав під дахом столичного Будинку вчених багатьох яскравих виконавців. І новий диск є ексклюзивною публікацією романсів з її власного репертуару.
Декілька пісень з певними змінами повторено з першого диска – “Родимий край” (2004). Докладніше про українські народні романси можна прочитати в передмові до збірника, впорядкованого Леопольдом Ященком. А тим часом запрошуємо послухати аудіоальбом, опублікований автором для вільного некомерційного використання.
Continue reading “Аудіоальбом “Українські романси” – Надія ЗЯБЛЮК, 2014” →

Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962
Українське народне багатоголосся: Монографія / Леопольд Ященко. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. – 236 с., нот. – pdf(OCR), djvu. – Покажчик нотних прикладів: pdf. – Покажчик походження нотних прикладів: pdf.
Праця присвячена історії українського народного багатоголосся, теоретичному аналізу його структурних форм та виконавських принципів, питанням взаємозв’язків народного багатоголосся і професійного пісенно-хорового мистецтва.
Може служити посібником для викладачів та студентів середніх і вищих музичних навчальних закладів, а також для керівників самодіяльних та професійних хорових колективів, композиторів, музикознавців, фольклористів.
За OCR-версію дякуємо п.Анатолію Богороду!
Continue reading “Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962″ →

Збірник “БУКОВИНСЬКІ НАРОДНІ ПІСНІ” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1963
Буковинські народні пісні: Збірник / Упорядкування, вступна стаття та примітки: Леопольд Ященко. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1963. – 680 с., нот. − pdf, djvu.
У цій книжці близько трьохсот мелодій і текстів пісень та коломийок, створених людьми протягом віків. У них – і незрівнянна краса природи Буковини, і відгомін історії цього багатостраждального краю, і закарбовані у піснях людські долі…
Більшу частину збірника становлять ліричні та жартівливі пісні, які український народ створював і створює завжди – від усієї щедрості свого таланту і любові до життя.

Збірник пісень “УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ РОМАНСИ” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1961
Українські народні романси / Упорядкування, передмова та примітки: Леопольд Ященко. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1961. – 412 с., нот. − pdf.
Ця книга ось уже півстоліття є джерелом репертуару для професійних співаків і композиторів, а також для аматорів і шанувальників народної пісні. Романс – унікальний і своєрідний жанр народної пісенної творчості – був і є немов би перехідним від традиційного побутового співу до камерного сценічного виконавства…
Збірник містить понад 200 пісень. У передмові подано розгорнену характеристику українського народного романсу.
За відцифрування книги дякуємо Тарасові ЯЩЕНКУ!

Збірник пісень “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ БАГАТОГОЛОССЯ” – 1963
Українське народне багатоголосся: Збірник пісень / Упорядники: Зінаїда Василенко, Михайло Гордійчук, Анатолій Гуменюк, Олександр Правдюк, Леопольд Ященко. – Київ: Мистецтво, 1963. – 538 с., нот. − pdf(OCR).
Без перебільшення епохальне видання, аналогів якому досьогодні немає.
У збірнику переважають записи 1952-60-х рр., зроблені співробітниками Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР за допомогою першої на той час пересувної лабораторії, обладнаної звукозаписувальною апаратурою.
Книга має докладні примітки про походження пісень.
За OCR-версію дякуємо п.Анатолію Богороду!
Continue reading “Збірник пісень “УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ БАГАТОГОЛОССЯ” – 1963″ →

А ВЖЕ СОНЦЕ КОТИТЬСЯ – мелодія 6 (жниварська)
Жниварська. Чернігівська обл., Козелецький р-н. Записав Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
А вже сонце котиться,
Нам додому хочеться.
Приспів:
Господарю наш,
Нам додому час! Гу!
А вже сонце низько,
Додому неблизько.
А вже сонце в розі,
А ми й у дорозі.
А вже сонце на зорі,
Кусаються комарі.
Continue reading “А ВЖЕ СОНЦЕ КОТИТЬСЯ – мелодія 6 (жниварська)” →

А В САДУ, САДУ РОЖА ЗАЦВІЛА (колядка дівчині)
Чернігівська обл., Носівський р-н, с.Держанівка. Записав і гармонізував Леопольд Ященко
Коментар Леопольда ЯЩЕНКА про цю пісню на різдвяному концерті “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):
Етнографічний хор “ГОМІН”, солістка Галина ДОВБЕЦЬКА, запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):
Відеозаписи з концерту “Гомону” − Щедрий вечір у Будинку вчителя 13.01.2002. Коментар Леопольда Ященка про цю пісню:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Заспівує Світлана НІКОЛЕНКО:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
А в саду, саду рожа зацвіла.
Приспів:
Ой грай, море! (2)
Радуйся, земле, вік од віку!
Галя там була, квіточки рвала.
Квіточки рвала, віночки плела.
Віночки плела, на Дунай несла.

А ЩЕ СОНЦЕ НЕ ЗАХОДИЛО (лірична)
Черкаська обл., Жашківський р-н, с.Охматів. Записав Порфирій Демуцький. Редакція Леопольда Ященка.
“Гомін” на обжинках у Національному музеї народної архітектури та побуту України – 25.07.1992; заспівує Леопольд Ященко, виводить Надія Таперик:
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
А ще сонце не заходило,
А зробилась темнота.
А зробилась темнота…
А нещаслива та дівчина,
Котра любить козака.
Continue reading “А ЩЕ СОНЦЕ НЕ ЗАХОДИЛО (лірична)” →

БАЛАДА ПРО СОЛДАТА, або ЗА СЕЛОМ У ПОЛІ (лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
За селом у полі вже квітує мирна весна…
Заросли окопи, де колись гриміла війна…
Немало літ відлетіло,
Не стерлась лиш могила,
Гей, гей, край дороги одна.
Тут у тяжкім бою мій товариш вірний упав,
І на смертнім одрі він з останніх сил прошептав:
Послухай мене, мій друже!
Прошу я тебе дуже, –
Гей, гей, щоб листа написав.
В стороні далекій залишив я рідну сім’ю,
І малого сина, і дружину й матір свою…
Скажи, щоб мене не ждали,
Вістей не посилали,
Гей, гей, бо я вбитий лежу…
За селом, у полі, де спочив забитий солдат,
Високі тополі день і ніч на варті стоять…
Сплелись докупи верхами,
І з вільними вітрами,
Гей, гей, на роздоллі шумлять…

ВАСИЛЮ, ВАСИЛЮ, Я Ж ТОБІ НЕ ВІРЮ (лірична)
Записав Леопольд Ященко в 1990-х рр. в київському Гідропарку від учасників стихійних співів.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Василю, Василю, я ж тобі не вірю: (2)
Зламав ти калину, зламав ти зелену
На моїм подвір’ю.
Зламав ти калину гілляву, гілляву, (2)
Зрадив ти дівчину, зрадив ти дівчину
Біляву, біляву.
Не я її зрадив − сама ся зрадила: (2)
Нічка була темна, нічка була темна −
Вона виходила.
Я вів коня пасти на росу, на росу, (2)
Вона виходила, вона виходила
Набосо, набосо.
Я вів коня пасти, коня вороного, (2)
Вона виносила, вона виносила
Вина червоного.
А я вина не пив − коню під ноги лив, (2)
Щоби вона знала, щоби вона знала,
Що я ї не любив!
