ХАРАКТЕР: Розлогі
ОЙ СХОДІТЬСЯ, ДІВЧАТОЧКА (веснянка)
Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с.Шешори. Записав Леопольд Ященко, 1960-ті рр.
Цю веснянку “Гомін” завжди співає поруч із іншою, швидшою – “Гей, ставаймо, дівки, в коло” – розмежовуючи нею сюжети повільнішої.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой сходіться, дівчаточка,
Усі докупочки! (2)
Та ми собі заспіваєм
Файні співаночки. (2)
Та ми цього, дівчаточка,
Цілий рочок ждали, (2)
Щоби-м сесі співаночки
Нині заспівали. (2)
* * * (“Гей, ставаймо, дівки, в коло”)
Вітер віє, вітер віє,
Ще й сонечко гріє. (2)
Яка весна веселенька –
Всюди зеленіє! (2)
Яка весна веселенька –
Пташечка співає, (2)
Яка така галузочка,
Вна ся розвиває. (2)
Яка така галузочка –
Червона калина. (2)
Як зозулька закувала –
Світ розвеселила! (2)
ОЙ ТЕПЕР МЕНІ ВОЛЯ (лірична)
Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Марії Мельниченко.
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Марія МЕЛЬНИЧЕНКО.
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Ой тепер мені воля, (2)
Що нема мужа вдома.
Десь поїхав у поле, (2)
На пшениченьку оре.
Та буйний вітер віє, (2)
Милий пшеницю сіє.
Ой не вій, вітре, з яру,(2)
На пшениченьку яру.
А повій по долині, (2)
По червоній калині.
ОЙ ТИ ЖАЙВОРОНКУ (веснянка)
Волинське Полісся. Запис та обробка Леопольда Ященка.
Камерний ансамбль Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова: сопрано – Наталя ГРИЩЕНКО (солістка), Ірина НЕВМЕРЖИЦЬКА, Олена СТРУТОВСЬКА; альти – Галина КОТОВСЬКА, Катерина КУЧЕРЯВА, Наталія ІЛЬЧЕНКО; тенори – Дмитро ХРОПОВ, Володимир ПІРОЖАК, Михайло ВАРЕНЮК; баси – Світослав ДАНИЛЕЙКО, Олександр ТРУФЕН, Олексій КОЛОМІЄЦЬ (mp3):
Академічний камерний хор “Хрещатик”; солістка Наталія ІЛЬЧЕНКО. Запис із авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.
Комп’ютерне відтворення нот – МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):
Комп’ютерне відтворення нот – ОДИН ГОЛОС (PDF, mp3):
Ой ти жайворонку, ранняя пташино.
Рано-раненько, ранняя пташино.
Ой чого ж ти так рано з вирію вилітав?
Рано-раненько, з вирію вилітав.
Ще ж у горах на верхах білі сніги лежать.
Рано-раненько, білі сніги лежать.
Ще ж на ріках та в ярах сиві криги стоять.
Рано-раненько, сиві криги стоять.
А я тії сніги крилечками розжену.
Рано-раненько, крилечками розжену.
Крилечками розжену ще й ніжками потопчу.
Рано-раненько, ще й ніжками потопчу.
ОЙ У ЛІСІ, В ЛІСІ (лірична)
Черкаська обл., Жашківський р-н, с.Охматів. Записав Порфирій Демуцький
Ой у лісі, в лісі стоять два дубочки,
Гей, схилилися верхи докупочки.
Схилились, схилились верхи докупочки,
Гей, там сиділо аж два голубочки.
Сиділи, сиділи, знялись, полетіли,
Гей, в чистім полі на роздоллі сіли.
Сіли ж вони, сіли та й завуркотіли,
Гей, горе ж тому та й нежонатому.
А ще гірше тому, а хто кого любить,
Гей, любить козак молоду дівчину.
Любить її, любить, та й не може взяти,
Гей, любить, любить, та й не може взяти!
ОЙ У ЛІСІ НА ГОРІСІ (лірична)
Ой у лісі на горісі
Соловейко щебетав, щебетав,
Соловейко щебетав.
На гулянні при компані
Козак дівку цілував, цілував,
Козак дівку цілував.
Цілував він, милував він,
Та й став її покидать, покидать,
Та й став її покидать.
А дівчині жаль зробився,
Стала плакать ще й ридать, ще й ридать,
Стала плакать ще й ридать.
Козакові жаль зробився,
Став дівчину розважать, розважать,
Став дівчину розважать.
Не плач, дівко, не журися –
Ти ж повік будеш моя, та й моя!
Ти ж повік будеш моя!
ОЙ У ЛУЗІ БЕРЕЗА СТОЯЛА (рекрутська)
Буковина. Записав Леопольд Ященко.
Цю пісню може співати соліст або хор – усі на один голос.
Надія ЗЯБЛЮК – запис з аудіоальбому “Родимий край”, 2004 (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой у лузі береза стояла, (2)
На березі зозуля кувала. (2)
Питається зозуля берези: (2)
Чого стоїш суха, не зелена? (2)
Ой як мені зеленою бути? (2)
Підо мною стояли рекрути. (2)
З мого гілля постіль собі слали. (2)
З-під коріння води добували, (2)
Підо мною жаркий вогонь клали. (2)
ОЙ У ЛУЗІ КАЛИНА СТОЯЛА (лірична)
Ой у лузі калина стояла,
Ой у лузі калина стояла,
Ту калину дівчина ламала.
Ту калину дівчина ламала,
Ту калину дівчина ламала,
Вона всіх парубків чарувала.
Лиш одному нічого не шкодить,
Лиш одному нічого не шкодить,
Він до неї щовечора ходить.
Ти дівчино личка рум’яного,
Ти дівчино личка рум’яного,
Переночуй мене молодого!
Ой рада б я тебе ночувати,
Ой рада б я тебе ночувати,
Та боюся козацької зради.
Не зрубав я у полі тополі,
Не зрубав я у полі тополі,
Та й не зраджу тебе, молодої!
Не зламав я у лузі калини,
Не зламав я у лузі калини,
Та й не зраджу тебе, сиротини!
ОЙ У ЛУЗІ НА КАЛИНІ (лірична)
Житомирська обл. Ружинський р-н, с.Бистрик. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Марії Мельниченко
Ой у лузі на калині,
Ой колихала, ой, Марусина,
Дві дитини.
Колихала ще й плакала:
Ой до чого ж я, ой мати ж моя,
Догуляла!
До чого ж я догулялась –
Ой оженився, ой, мій миленький −
Я й зосталась!
Не сама ж я зосталася –
Ой єсть у лузі, ой, калинонька −
Розцвілася.
Калинонька з квіточками,
Ой не сама ж я, ой, зосталася –
З діточками!
ОЙ У ЛУЗІ ТА ЩЕ Й ПРИ БЕРЕЗІ (козацька)
Редакція хору “Гомін”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой у лузі та ще й при березі
Червона калина.
Породила молода дівчина
Хорошого сина.
Вона ж його ой та й породила
В зеленій діброві,
Та й не дала тому козакові
Ні щастя, ні долі.
Та й не дала тому козакові
Ні щастя, ні долі,
Тільки дала тому козакові
Личко й чорні брови.
Та було б тобі, моя рідна мати,
Цих брів не давати,
Було б тобі, моя рідна мати,
Щастя й долю дати!
ОЙ УПАВ СНІЖОК (лірична)
Полтавщина. Гармонізація Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН”, заспівують Ніна МУРАЩЕНКО і Любов ДРОЗДОВА (mp3):
Ой упав сніжок
Ох і та й на обніжок,
Та й узявся водою.
Та й узявся водою…
Гей, ой лучче ж було
Ох і та й дівчиною,
Чим тепер удовою.
Чим тепер удовою…
Гей, ой походжено,
Ох і та й поброджено
Та й коло броду кіньми.
Коло броду кіньми…
Гей, ой то ж не кіньми,
Ох і та й то ж не кіньми –
То журавочка з дітьми.
