ХАРАКТЕР: Повільні

Ой ти ніченько, чарівниченько,
Не смути моє біле личенько. (2)

Я над річкою засмутилася –
Десь любов моя забарилася. (2)

Річка вкрилася зелен-рутою,
Щоб не краялось серце смутою. (2)

Ой ти ніченько, зоре ранняя,
Ждала милого до світання я. (2)

Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с.Рожнів.

Виступ Етнографічного хору “Гомін” у Мистецькому Арсеналі 28.02.2015:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой три літа, три неділі, гей-я-гей,
Ой три літа, три неділі,
Як козака турки вбили, гей-я-гей,
Як козака турки вбили, гей.

Під явором зелененьким, гей-я-гей,
Під явором зелененьким
Лежить козак молоденький,
Лежить козак молоденький, гей.

Над ним коник нахилився, гей-я-гей,
Над ним коник нахилився,
По коліна в землю вбився,
По коліна в землю вбився, гей.

Не стій, коню, наді мною, гей-я-гей,
Біжи, коню, дорогою
Широкою, степовою, гей-я-гей,
Широкою, степовою, гей.

Continue reading “ОЙ ТРИ ЛІТА, ТРИ НЕДІЛІ (козацька)” →

Черкаська обл., Жашківський р-н, с.Охматів. Записав Порфирій Демуцький.

Ой у лісі, в лісі стоять два дубочки,
Гей, схилилися верхи докупочки.

Схилились, схилились верхи докупочки,
Гей, там сиділо аж два голубочки.

Сиділи, сиділи, знялись, полетіли,
Гей, в чистім полі на роздоллі сіли.

Сіли ж вони, сіли та й завуркотіли,
Гей, горе ж тому та й нежонатому.

А ще гірше тому, а хто кого любить,
Гей, любить козак молоду дівчину.

Любить її, любить, та й не може взяти,
Гей, любить, любить, та й не може взяти!
 

Галичина. З репертуару ансамблю “Соколи”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой у лісі на полянці стояли повстанці.
Посходились до потічка вмиватися вранці. (2)

Декотрі ся повмивали, декотрі ще спали,
Більшовицького нападу ся не сподівали. (2)

Кулемети терескочуть, мовби навіжені,
Крикнув сотник Соловейко: “Хлопці, я ранений!” (2)

Упав Орел, упав Орест, упав Соловейко.
Крикнув: “Слава Україні! Будь здорова, ненько!” (2)

Будь здорова, дівчинонько, і ти, рідна нене,
А ти, славна Україно, не забудь за мене! (2)

Не забудем, не забудем, будем пам’ятати,
Як за волю України мусили вмирати. (2)
 

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Марія МЕЛЬНИЧЕНКО.

Дивитися / завантажити на Vimeo »

Ой у полі висока могила,
На могилі червона калина.

На калині чорний ворон кряче,
На чужині сиротина плаче.

Не кряч, не кряч, чорний ворононьку,
Не плач, не плач, бідна сиротонько!

Недавно я сиротою стала,
За три роки горонька зазнала.

Вийшла заміж за гірку п’яницю –
Утопилась в глибоку криницю.

Не гудіте, голуби, на хаті,
Не збудіте милого в кроваті.

Сама знаю, коли розбудити –
Ой як буде сонечко сходити.

Continue reading “ОЙ У ПОЛІ ВИСОКА МОГИЛА (лірична)” →

Записала Катерина Ковтун

Ой у полі озеречко,
Там плавало відеречко.
Плавало одне,
Ой плавало двоє,
Виринали із водою.

Ти козаче молоденький,
В тебе коник вороненький.
Сідлай коня
Да їдь з двора,
Бо ти не мій, я не твоя!

Козак коника сідлає,
До коника промовляє:
Риссю, мій коню,
Риссю, вороненький,
Аж до тихого Дунаю!

Коло тихого Дунаю
Там я стану подумаю:
Чи мені втопиться,
Чи з коня вбиться,
Чи назад воротиться?

Continue reading “ОЙ У ПОЛІ ОЗЕРЕЧКО (лірична)” →

Ой у полі та буйний вітер віє,
Ой там удівонька та й пшениченьку сіє. (2)

Ой а посіявши та й стала волочити,
А заволочивши стала Бога просити: (2)

Ой зароди, Боже, та пшениченьку яру
На вдовиних діток та й на вдовину славу! (2)

А ще удівонька та й додому не дійшла,
А вже люди кажуть, що пшениченька зійшла. (2)

А ще удівонька та й на лаву не сіла,
А вже люди кажуть, що пшениця поспіла. (2)

Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, с.Губча. Записала Людмила Іваннікова від Крищенко Олени Іванівни 1923 р.н. та її дочки Любові Іванівни 19 серпня 1989 р.

“Сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху, Щедрий вечір 1998 року, Ірпінь (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой ясна-красна на небі зоря,
А ще найкраща в Івана жона.

По двору ходить, як місяць сходить,
В правій рученьці ключики носить.

Ой ви, ключики, не брязкотіте,
Мого милого не розбудіте!

Бо мій миленький стурбованенький –
Вчора звечора з торгу приїхав.

Привіз гостинці, всі три в хустинці:
Перший гостинець – шовкова хустка.

Перший гостинець – шовкова хустка,
Другий гостинець – лисяча шубка.

Continue reading “ОЙ ЯСНА-КРАСНА НА НЕБІ ЗОРЯ (колядка господині)” →

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):

Осінь довга, холодна,
Да гей, осінь довга, холодна,
Да нічка темна, невидна.

З ким я буду цю ніч спать,
Да гей, з ким я буду цю ніч спать,
Да вечероньку вечерять?

Ой сяду я край стола,
Да гей, ой сяду я край стола,
Да й повечеряю сама.

Повечеряю сама,
Да гей, повечеряю сама,
Бо мого милого нема.

Десь мій милий на Дону,
Да гей, десь мій милий на Дону,
Та я до його полину.

Continue reading “ОСІНЬ ДОВГА, ХОЛОДНА (лірична)” →

Слова і музика Леопольда Ященка.

Соло: Надія ЗЯБЛЮК (сопрано). Ансамбль “Криниця” Етнографічного хору “Гомін”. Інструментальний супровід: Олександр Ткаченко (альт), Володимир Гонтар (скрипка І), Ірина Головач (скрипка ІІ), Олена Ульянова (віолончель), Ірина ____ (фортепіано) (mp3):
Запис у студії “Комора” здійснено за сприяння родини Григорія та Ірини Садових, ПП “Верещинські”

Академічний камерний хор “Хрещатик”, солістка Наталія КРАВЧЕНКО; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Останні квіти у саду
Вже геть пов’яли, помарніли…
Мороз нагрянув на біду,
і в темну ніч в старім саду
Без жалю поморозив квіти,
Без жалю… На біду…

Пройшла весни щаслива мить –
Ні наздогнати, ні вернути…
Пройшла… А серце все щемить,
Що все так скоро спливло, як мить…
Навіки відбулось, минуло…
А серце все щемить…