ХАРАКТЕР: Повільні

Від Тараса Компаніченка, м.Київ.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Чи дома, дома господар дома?

Приспів:
Біг у тебе!
Отвор віконко, покаж личенько –
Наші серденька до тебе!

В тебе на мості рокові гості.

Приспів.

Рокові гості – Божі служеньки.

Приспів.

Божі служеньки, колядниченьки.

Приспів.

Ми тя любимо, не обходимо.

Приспів.

Отвор віконко, наше серденько.

Приспів.
 

Галичина (?).

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Чия ж то хатина стоїть при долині?
Чия ж то дівчина красна, як калина? (2)

А ніхто не бачить, як дівчина плаче:
Вернися, вернися, мій любий козаче? (2)

Не вернусь, не вернусь – не маю до кого,
Полишив я тебе на хлопця другого. (2)

Як ми ся любили, сухі верби цвіли,
А як перестали – зелені зів’яли. (2)

Чия ж то хатина стоїть при долині?
Чия ж то дівчина красна, як калина? (2)
 

Варіант цієї пісні є у збірнику “Там на Лемковині помедже горами”: “А чия то хыжа” (с.6).
 

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівують Віра ГЛУШКО, Людмила ЗАКОВОРОТНЯ.

Дивитися / завантажити на Vimeo »
 

Чом ти, Галю, невесела,
Чом не чуть твоїх речей?
Раньше було − щебетала,
Як у саду соловей.

Соловейку-канарейко,
Ти пташино лісова,
Сядь на гілку, сядь на другу,
Передай мої слова:

Не ходи ж ти берегами,
Не топчи зелений луг,
Не суши мого серденька,
Не люби моїх подруг!

І ходив я берегами,
І топтав зелений луг,
Висушив твоє серденько,
Полюбив одну з подруг.

І тому я невесела,
І не чуть моїх речей,
І тому я не співаю,
Як у саду соловей.
 

Записав Леопольд Ященко від Галини Гордасевич.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Чому місяць, чому ясний
Над Крутами не зійшов?
Чому милий чорнобривий
Більш до мене не прийшов?

Чи я його не любила,
Чи словечка не дала,
А чи куля його вбила,
Чи сира земля взяла?

Він за волю бився сміло
І відважно в бій ішов,
І за вільну Україну
Під Крутами смерть знайшов.

Їх червоні оточили,
Били, мучили його,
Із моїм коханим, милим
Триста юнаків лягло.

Тому місяць, тому ясний
Над Крутами не зійшов,
Тому милий чорнобривий
Більш до мене не прийшов.
 

З друкованих джерел.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Чорна рілля ізорана, гей, гей!
Чорна рілля ізорана
І кулями засіяна, гей, гей!
І кулями засіяна.

Білим тілом зволочена, гей, гей!
Білим тілом зволочена,
І кровію сполощена, гей, гей!
І кровію сполощена.

Вітер віє по долині, гей, гей!
Вітер віє по долині,
Лежить козак на могилі, гей, гей!
Лежить козак на могилі.

Ані тата, ані мами, гей, гей!
Ані тата, ані мами,
Ані труни, ані ями, гей, гей!
Ані труни, ані ями.

А нікому задзвонити, гей, гей!
А нікому задзвонити,
Китайкою личко вкрити, гей, гей!
Китайкою личко вкрити.

Летить ворон з чужих сторон, гей, гей!
Летить ворон, усідає,
Йому очі випиває, гей, гей!
Йому очі випиває.
 

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівують Віра ГЛУШКО, Людмила ЗАКОВОРОТНЯ.

Дивитися / завантажити на Vimeo »
 

Чорна хмара наступає,
Да чорна хмара ой да наступає,
Чорний ворон да вилітає.

Чорний ворон вилітає,
Да чорний ворон ой да вилітає,
Крилечками да часто блудить.

Крилечками часто блудить,
Да тяжко-важко ой да на серденьку,
А хто ж кого да вірно любить.

Ой хто кого ж вірно любить,
Да любив козак молоду дівчину,
А тепера да покидає.

А тепера покидає,
Да а тепера ой да покидає,
Товаришу да доручає.

Товаришу доручає.
Да товаришу, ой да рідний брате,
Хай дівчина да погуляє!
 

Слова Богдана Лепкого, музика Левка Лепкого; обробка Кирила Стеценка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Чуєш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій…

Кличуть: кру, кру, кру,
В чужині умру,
Доки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру…

Мерехтить в очах
Безкінечний шлях,
Гине, гине в сірій мряці
Слід по журавлях…

Кличуть: кру, кру, кру,
В чужині умру,
Доки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру…
 

Запозичена у Театру-студії “Родина”, м.Київ; керівник Павло Дудар.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Що в пана Івана та на його дворі.

Приспів:
Святий вечір, добрий вечір!

Там стояло древо тонке та високе.

А під тим деревом наш Сергійко ходить.

Лучок направляє, в сиз-орла стріляє.

Ой не стріляй мене, молодий козаче.

Як будеш жениться, я в пригоді стану.
 

Слова Івана Франка, мелодія народна

Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що хтось плаче і схлипує важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна,
Не дивися в той бік, моя пташко!

Це не та сирота, що по світу блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Це розпука моя, невтишима тоска,
Це любов моя плаче так гірко.

Катерина МІЩЕНКО

За виданням: Ніна Матвієнко. Ой виорю нивку широкую. – Київ: УЦНК “Музей Івана Гончара”, 2002.

До пісенної добірки з репертуару Н.М.Матвієнко та тріо “Золоті ключі” (Ніна Матвієнко, Валентина Коротя-Ковальська, Марія Миколайчук) увійшли народні перлини, наспівані й зібрані різними людьми у різних куточках України. Значну частину пісень записано від матері співачки – Антоніни Ільківни; це пісні їх рідного села Неділище Ємільчинського р-ну Житомирської обл. Іншу велику групу становлять пісні, залучені до репертуару з так званого “канадського зошита” – рукописного збірника буковинських пісень, записаних у 1963-68 рр. Богданом Климашем (Едмонтон, Канада). Цей збірник був переданий Ніні Матвієнко керівником хору ім.О.Кошиця Володимиром Климківим під час гастролей у 1988 році.

Своїми записами охоче ділилися й фольклористи. Чимало в добірці пісень з експедиційних матеріалів Володимира Матвієнка, Леопольда Ященка, Тетяни Шевчук, Олексія Долі, Людмили Іваннікової. Добре поповнювався репертуар і завдяки працівникам Національної радіокомпанії України – Катерині Божко та Галині Верховинець. Вони, а також багато-багато інших збирачів і зберігачів народних пісень допомогли Ніні Матвієнко та знаменитому тріо продовжити життя цих перлин народного генія, закарбувати їх серед шедеврів світового мистецтва.

Continue reading “Пісні з репертуару Ніни Матвієнко та тріо “Золоті ключі”” →