



Хор ГОМІН, Київ :: Хор імені Леопольда Ященка :: Пісні України
Історія та репертуар "Гомону", пісні з архіву Леопольда Ященка
Львівська обл., м.Перемишляни. Від Лесі Потіцької.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой чи спиш, чи чуєш,
Як на горі дзвонять! (2)
Як на горі дзвонять,
Гаївки виводять. (2)
Дівки, молодиці
Збудували терем. (2)
Збудували терем
Без вікон, без дверей. (2)
Щоби не залітав
Сизий сокілонько, (2)
Щоби не виносив
Дівоцької краси. (2)
Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Романівка. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Орел поле виорав,
Орел поле, орел поле виорав.
Пшеницею засіяв,
Пшеницею, пшеницею засіяв.
Крилоньками заволочив,
Крилоньками, крилоньками заволочив.
Дрібен дощик примочив,
Дрібен дощик, дрібен дощик примочив.
Роди, Боже, урожай!
Роди, Боже, роди, Боже, й урожай!
Та все хлопцям на коровай,
Та все хлопцям, та все хлопцям на коровай.
А дівчатам на калачі,
А дівчатам, а дівчатам на калачі.
Щоб любили паничі,
Щоб любили, щоб любили паничі.
Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):
Вшанування пам’яті героїв Крут 29.01.2015:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Під Києвом, під Крутами (2)
Був тяжкий бій з моcкалями.(2)
Вісім тисяч на одного, (2)
На студента молодого. (2)
Червоніє сніг на полі, (2)
Де пролили кров герої. (2)
Вони Київ боронили, (2)
Життя своє положили. (2)
Ой не смійся, лютий враже,(2)
Бо ми свого ще докажем! (2)
Нехай світ широкий знає, (2)
Що Вкраїна воскресає! (2)
Слова і музика Романа Купчинського. Редакція хору “Гомін”.
Виступ Етнографічного хору “Гомін” у Мистецькому Арсеналі 28.02.2015:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою січовий стрілець,
Дівчина затужила.
А був то хлопець молодий –
Йому б лишень кохати,
Він впав, мов той сухий листок,
Повік буде лежати.
Летить ворон з чужих сторон,
Та й жалібненько кряче:
Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче!
Заплаче мати не одна,
Заплаче Україна,
Бо не одного козака
Сира земля накрила!
Покуття. Записав Михайло Іванюк; гармонізував Леопольд Ященко.
Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Подай, дівчино, руку на прощання,
Може, в останній вже раз…
Прийшла хвилина – час іти до бою,
Мушу сповнять святий наказ!
Ми йшли до бою темненької ночі,
А ясні зорі нам сіяли,
Гармати били, а ми наступали,
Один по одному впадали.
Бачив я, бачив раненого друга –
Він впав на землю ще живий,
З грудей червона кров текла рікою,
Останні слова говорив:
Напишіть до батька, напишіть до неньки,
Напишіть до любої дівчини,
Що гостра куля грудь мою пробила
В бою за волю України!
Не було там батька, не було там неньки,
Не було там любої дівчини,
Його поховали вірні побратими
Під кущем червоної калини!
Наддніпрянщина.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Позволь мені, мати, криницю копати −
Чи прийдуть дівчата води набирати?
Усі дівки прийшли води набирати,
Лиш мої милої не пускає мати!
Позволь мені, мати, корчму збудувати −
Чи прийдуть дівчата до корчми гуляти?
Усі дівки прийшли до корчми гуляти,
Лиш мої милої не пускає мати!
Позволь мені, мати, на лавці лежати −
Чи прийдуть дівчата на смерть наряжати?
“Іди, іди, доню, іди − не барися,
Із своїм миленьким навіки простися!”
А тая дівчина та й свій розум мала −
Обняла козака ще й поцілувала!
А вже ж тая слава по всім городочку,
Що жива із мертвим ходить по садочку!
А вже ж тая слава по всім селі стала,
Що жива із мертвим на рушничок стала!
Західне Поділля. Записав Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
По тім боці Дунаю, недалеко від краю. (2)
Вівчар вівці зганяє, на сопілку виграє. (2)
На сопілку виграє та й на хлопців гукає. (2)
Ой ви, хлопці-молодці, перекажіть дівоньці,
Перекажіть дівоньці, що в шовковій сорочці.
Та най мене не любить, літа свої не губить. (2)
Бо я хлопець молодий, ще й до того військовий. (2)
Бо я вдома не буду та й до війська поїду. (2)
Наддніпрянщина.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
По цей бік гора, по той бік друга,
Межи тими крутими горами сходила зоря.
Ой то ж не зоря – дівчина моя
З новенькими ой да відерцями по водицю йшла.
Дівчино моя, напій ми коня
З рубленої нової криниці, з повного відра!
Козаченьку мій, коли б я твоя,
Взяла б коня за шовковий повід та й напоїла!
Дівчино моя, чом заміж не йшла?
Бідна була, по наймах робила, пари не знайшла.
Дівчино моя, сідай на коня
Та й поїдем у чистеє поле до мого двора.
А в мого двора нема ні кола,
Тільки стоїть один кущ калини, та й та не цвіла.
Калино моя, чого не цвіла?
Зима була, лютії морози – цвіт зморозила.
Варіант для мішаного хору: “Прощай, село, город рідненький”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Прощай, село ріднесеньке,
Прощай, Україно!
Прощай, саду зелененький,
Прощавай, дівчино!
А в тім саду зеленому,
Де сонечко сяє,
На калині біля хати
Соловей співає.
Співай, співай, соловейку,
Сидя на калині,
Не журися, дівчинонько,
У тяжкій годині!
А я піду на край світа,
Буду воювати,
Тебе, моє серденятко,
Буду споминати.
Буковина. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Раз над’їхав козак з міста,
Під копитом камінь тріснув, да раз, два!
Під копитом камінь тріснув, да раз!
Під копитом камінь тріснув,
До серденька кріс притиснув…
Кріс притиснув до серденька,
Закувала зозуленька…
Не куй, не куй, зозуленько,
Най щебече соловейко…
Соловейку, рідний брате,
Виклич мені дівча з хати…
Виклич мені дівча з хати,
Щось я маю розпитати…
Щось я маю розпитати:
Чи не била вчора мати?..
Чи не била, не сварила,
Що з козаком говорила?..
Чи не била, не карала,
Що з козаком ніч стояла?..
Наше все: Україна Споконвічна, Студія "МИ", Етноархів, Бандурка, Боривітер, Цікаві сайти
Copyright © 2022 Хор ГОМІН, Київ :: Хор імені Леопольда Ященка :: Пісні України