Живий звук
ОЙ У ПОЛІ ВИСОКА МОГИЛА (лірична)
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Марія МЕЛЬНИЧЕНКО.
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Ой у полі висока могила,
На могилі червона калина.
На калині чорний ворон кряче,
На чужині сиротина плаче.
Не кряч, не кряч, чорний ворононьку,
Не плач, не плач, бідна сиротонько!
Недавно я сиротою стала,
За три роки горонька зазнала.
Вийшла заміж за гірку п’яницю –
Утопилась в глибоку криницю.
Не гудіте, голуби, на хаті,
Не збудіте милого в кроваті.
Сама знаю, коли розбудити –
Ой як буде сонечко сходити.
Continue reading “ОЙ У ПОЛІ ВИСОКА МОГИЛА (лірична)”
ОЙ У ПОЛІ ТА Й ТРИ БЕРЕЗИ (щедрівка парубкові)
Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Велика Кириївка. Записав Микола Зубченко від Анастасії Павлівни Зубченко. Ансамбль “Криниця” зі складу хору “Гомін” співає цю пісню в обробці Леопольда Ященка.
“Сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху, Щедрий вечір 1998 року, Ірпінь – СТИХІЙНИЙ РОЗСПІВ (mp3):
Ой у полі та й три берези.
Щедрий вечір да на Святий вечір!
Три берези.
Там Василько сіно косить.
Щедрий вечір да на Святий вечір!
Сіно косить.
Сіно косить, коням носить. …
Їжте, коні, цеє сінце. …
Бо маєте аж три дорозі. …
Перша дорога – до батенька. …
Друга дорога – до матінки. …
Третя дорога – до дівчини. …
Continue reading “ОЙ У ПОЛІ ТА Й ТРИ БЕРЕЗИ (щедрівка парубкові)”
ОЙ УЧОРА ІЗВЕЧОРА, або МАЛАНКА (до щедрування)
Поділля.
Водить “Маланку” “сєдовський” колядницький гурт Київського Кобзарського Цеху. Щедрування в Національному музеї народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів), січень 1994 р.
“Сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху, Щедрий вечір 1998 року, Ірпінь (mp3):
Ой учора ізвечора
Пасла Маланка два качора. (2)
Ой пасла, пасла, загубила,
Пішла шукати – заблудила. (2)
Continue reading “ОЙ УЧОРА ІЗВЕЧОРА, або МАЛАНКА (до щедрування)”
ОЙ ХОДИЛА ТАЯ УДІВОНЬКА (лірична)
Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі. Від учасниці “Гомону” Віри Глушко.
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Людмила ЗАКОВОРОТНЯ:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):
Ой ходила тая удівонька
По крутій горі,
Та й збирала трояноє зілля
На чари мені.
Ой ти сину, ти моя дитино,
Ти моє дитя,
Не женися на тій удовиці,
Не буде життя.
Continue reading “ОЙ ХОДИЛА ТАЯ УДІВОНЬКА (лірична)”
ОЙ ЧИЄ ТО СІНО (до косовиці, лірична)
Рівненська обл., Гощанський р-н. Записав Леопольд Ященко у 1960-х рр. від бригади механізаторів, що приїздили до київського театру ім.І.Франка.
Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой чиє то сіно лежить на покосах?
Чия то дівчина розпустила коси? (2)
Козакове сіно лежить на покосах,
Козакова дівчина розпустила коси. (2)
Мати ж моя, мати, що маю діяти?
Вже й літа минають, а я й нежонатий. (2)
Вже й літа минають, а я й нежонатий −
Насіяв пшениці − нема з ким збирати. (2)
Насіяв пшениці − нема з ким збирати,
Прийде темна нічка − ні з ким розмовляти. (2)
ОЙ ЧОГО ТИ ПОЧОРНІЛО (історична)
Слова Тараса Шевченка, записав на Кубані й гармонізував Віктор Захарченко.
Етнографічний хор “ГОМІН”, 1990-і рр. (mp3):
Коментар Леопольда ЯЩЕНКА про цю пісню на різдвяному концерті “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):
Етнографічний хор “ГОМІН”, виводить Надія ТАПЕРИК; запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):
Виступ “Гомону” в Музеї Голодомору 22.11.2014:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?
Почорніло я од крові
За вольную волю.
Continue reading “ОЙ ЧОГО ТИ ПОЧОРНІЛО (історична)”
ОЙ ЯСНА-КРАСНА НА НЕБІ ЗОРЯ (колядка господині)
Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, с.Губча. Записала Людмила Іваннікова від Крищенко Олени Іванівни 1923 р.н. та її дочки Любові Іванівни 19 серпня 1989 р.
“Сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху, Щедрий вечір 1998 року, Ірпінь (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой ясна-красна на небі зоря,
А ще найкраща в Івана жона.
По двору ходить, як місяць сходить,
В правій рученьці ключики носить.
Ой ви, ключики, не брязкотіте,
Мого милого не розбудіте!
Бо мій миленький стурбованенький –
Вчора звечора з торгу приїхав.
Привіз гостинці, всі три в хустинці:
Перший гостинець – шовкова хустка.
Перший гостинець – шовкова хустка,
Другий гостинець – лисяча шубка.
Continue reading “ОЙ ЯСНА-КРАСНА НА НЕБІ ЗОРЯ (колядка господині)”
ОКСАНОЧКА САД САДИЛА (щедрівка дівчинці)
Запозичена від невідомого колективу.
“Сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху, Щедрий вечір 1998 року, Ірпінь (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Оксаночка сад садила.
Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір
Добрим людям на весь вечір!
Сад садила, поливала.
Рости, саде, вищий мене.
А яблучка для батечка.
А ягідки для матінки.
А кислички для сестрички.
ОСІНЬ ДОВГА, ХОЛОДНА (лірична)
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):
Осінь довга, холодна,
Да гей, осінь довга, холодна,
Да нічка темна, невидна.
З ким я буду цю ніч спать,
Да гей, з ким я буду цю ніч спать,
Да вечероньку вечерять?
Ой сяду я край стола,
Да гей, ой сяду я край стола,
Да й повечеряю сама.
Повечеряю сама,
Да гей, повечеряю сама,
Бо мого милого нема.
Десь мій милий на Дону,
Да гей, десь мій милий на Дону,
Та я до його полину.
Continue reading “ОСІНЬ ДОВГА, ХОЛОДНА (лірична)”
ОСТАННІ КВІТИ У САДУ (лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка.
Соло: Надія ЗЯБЛЮК (сопрано). Ансамбль “Криниця” Етнографічного хору “Гомін”. Інструментальний супровід: Олександр Ткаченко (альт), Володимир Гонтар (скрипка І), Ірина Головач (скрипка ІІ), Олена Ульянова (віолончель), Ірина ____ (фортепіано) (mp3):
Запис у студії “Комора” здійснено за сприяння родини Григорія та Ірини Садових, ПП “Верещинські”
Академічний камерний хор “Хрещатик”, солістка Наталія КРАВЧЕНКО; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.
Останні квіти у саду
Вже геть пов’яли, помарніли…
Мороз нагрянув на біду,
і в темну ніч в старім саду
Без жалю поморозив квіти,
Без жалю… На біду…
Пройшла весни щаслива мить –
Ні наздогнати, ні вернути…
Пройшла… А серце все щемить,
Що все так скоро спливло, як мить…
Навіки відбулось, минуло…
А серце все щемить…
