Живий звук
ІРОД-ЦАР ЗА ХРИСТОМ ГАНЯВСЯ (колядка)
Галичина.
Співає дитячий ансамбль “ГАГІЛКА”, керівник Леся Потіцька; запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):
Ірод-цар за Христом ганявся,
Він за ним дуже побивався.
На сідельці не вдержався,
З кобильчини він зірвався
Та й упав на діл.
Іродиха як теє зачула,
Що зірвалась у царя попруга,
Схопилася з ліжка боса,
І, як є, простоволоса –
Йому навздогін!
Він лежить, ледве дух одводить,
Кобильчина кругом його ходить,
Йому в очі заглядає,
Хвостом мухи відганяє,
Ще й пирска на вид.
І СЮДИ ГОРА, І ТУДИ ДРУГА (лірична)
Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Глушко.
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Віра ГЛУШКО:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
І сюди гора, і туди друга,
Та й усе кам’яная.
Ой куди їдеш та й од’їжджаєш,
Ой любов дорогая?
Ой куди їдеш, та й од’їжджаєш,
Сизокрилий орле,
Ой хто ж мене та й молодую
Ой цей вечір пригорне?
ІШЛА ВДОВА (лірична)
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Людмила ЗАКОВОРОТНЯ:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Ішла вдова, ішла вдова, й а вдова долиною,
Ой з малим сином, ой да з дитиною.
Сіла вдова, сіла вдова, й а вдова спочивати,
Ой з малим сином ой да розмовляти.
Ой сину ж мій, ой сину ж мій, й а сину малесенький,
Ой де ж твій батько ой да ріднесенький?
ЇХАВ КОЗАК ДА ЇХАВ КОЗАК (лірична)
Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Глушко.
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Співають Віра ГЛУШКО і Марія МЕЛЬНИЧЕНКО:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Тріо “ТРОЯНЬ” – Віра ГЛУШКО, Людмила ЗАКОВОРОТНЯ, Марія МЕЛЬНИЧЕНКО (mp3):
Їхав козак да їхав козак
До дівчини в гості.
Провалився да кінь вороний
На смоловім мості.
Провалився да й утопився,
А шапочка да сплила.
Молодая да дівчинонька
Бистру річку брела.
Брела річку да брела бистру
Попід берегами,
Набачила да риболовців
З чорними бровами.
Риболовці, да славні хлопці,
Вчиніть мою волю:
Закидайте да тонкий невід
По синьому морю!
Як витягнем щуку-рибу,
То будем варити.
Як витягнем козаченька,
Будем хоронити.
ЇХАВ КОЗАК З УКРАЇНИ (лірична, козацька)
Київська обл., Києво-Святошинський р-н. Від учасника хору “Гомін” Петра Приймаченка. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.
Фрагмент виступу Етнографічного хору “Гомін” під керівництвом Леопольда Ященка на III Бойківських Фестинах, 19.07.2003, м.Турка Львівської обл.:
Комп’ютерне відтворення нот − МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):
Комп’ютерне відтворення нот − ЧОЛОВІЧИЙ ХОР (PDF, mp3):
Їхав козак з України (2)
Та й заїхав до дів’, до дівчини,
Та й заїхав до дівчи(ни).
Дівка двері відчинила − (2)
Не той козак, що лю’, що любила,
Не той козак, що люби(ла).
Дала коню вівса їсти, (2)
А козаку крісло, крісло сісти,
А козаку крісло сі(сти).
Дала коню ще й оброку, (2)
Сама сіла собі, собі збоку,
Сама сіла собі збо(ку).
Ой Боже ж мій, що я роблю − (2)
Не той козак, що я, що я люблю,
Не той козак, що я лю(блю).
Не той кінь, не те сідельце, (2)
Не той козак, не те, не те серце,
Не той козак, не те се(рце).
Дзвонять коні підківками, (2)
А козаки шабель’, шабельками,
А козаки шабелька(ми)!
ЙШЛИ КОРОВИ ІЗ ДІБРОВИ (лірична)
Хрестоматійна пісня з Центральної України.
Співають “гомінчани” після репетиції ансамблю “Криниця” на платформі київського метро “Театральна”, 21.04.2010 р. Відео – Олександр Зайченко:
Комп’ютерне відтворення нот за стихійним розспівом “сєдовської” майстерні Київського кобзарського цеху:
Йшли корови із діброви,
А овечки з поля,
Заплакала молода дівчина
З козаченьком стоя.
Куди їдеш, від’їжджаєш,
Сизокрилий орле?
А хто ж мене, молоду дівчину,
До серця пригорне?
Пригортайся, моя мила,
Товаришу мому,
Та й не кажи тої правди,
Що мені самому.
Як же мені, мій миленький,
Правди не казати –
Вечір прийде, сумно стане,
Ні з ким розмовляти…
Йшли корови із діброви,
А овечки з поля,
Заплакала молода дівчина
З козаченьком стоя.
КАРІ ОЧІ, ЧОРНІ БРОВИ (лірична)
Волинь.
Етнографічний хор “ГОМІН”; супровід – МУЗИКИ, родина Вербовецьких (mp3):
Карі очі, чорні брови,
Не забуду вас ніколи!
Уві сні я вас бачу –
Ви смієтесь, а я плачу.
Приспів:
Очі, ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ой як я люблю вас!
Біля неньки своєї
Я росла-виростала,
Від очей твоїх карих
Свою вроду ховала.
Та заглянули очі
В моє серце і душу,
І тепер я щоночі
Про вас думати мушу.
Карі очі, чорні брови,
Ви безцінний дар любови,
Ви найкращий дар кохання
І надій, і сподівання!
КИЇВСЬКЕ ТАНГО, або А ВЖЕ НАД КРУЧЕЮ ДНІПРОВОЮ (лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка.
Василь Бокоч (баритон), Ніна Стрельнікова (сопрано). Інструментальний супровід: Олександр Ткаченко (альт), Володимир Гонтар (скрипка І), Ірина Головач (скрипка ІІ), Олена Ульянова (віолончель), Ірина ____ (фортепіано), Леопольд Ященко й Катерина Міщенко (сопілки) (mp3):
Олександр ВАСИЛЕНКО, Ніна СТРЕЛЬНІКОВА; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.
А вже над кручею Дніпровою горять вогні…
Ми йдемо стежкою знайомою, як в юні дні,
І знов у пам’яті зрина та дивна музика,
Що нас манила вечорами в тишині…
І звуки танго чарівливії, і мрійний вальс
На хвилях радості нестримної кружляли нас,
І цілий світ здавася нам, мов сад розквітчаний, –
Така весна в житті бува один лиш раз!
Приспів:
Пройшли літа, та не зів’яли теплі спомини
Про юні дні, найкращі дні далекої весни,
І давня музика ще й нині манить нас,
Хоча весна в житті бува один лиш раз.
Що проминуло, то не вернеться, хоч як не жди,
Та не змовкають проти місяця розмай-сади!
І в нових ритмах ожива стара мелодія –
Вона у серці залишилась назавжди.
І звуки танго чарівливії, і мрійний вальс
Новими думами-надіями сповняють нас.
І знову світ здається нам, мов сад розквітчаний,
Хоча весна в житті бува один лиш раз!
Приспів (двічі).
КИНУ ПЕРОМ, ЛИНУ ОРЛОМ
Слова невідомого автора, записані Миколою Костомаровим; музика Віктора Лісовола.
Віктор ЛІСОВОЛ (mp3):
Кину пером, лину орлом,
Конем поверну,
Та до свого отамана
Таки прибуду.
Чолом, пане наш гетьмане,
Чолом, батьку наш!
А вже ж твого товариства
Багато нема…
Ой як же ви, панове козаки-молодці,
Ой як ви ставали,
Що ви своє товариство
Навіки втеряли?
Становились, пане гетьмане,
Плечем о плече,
Ой як крикнуть воріженьки:
Упень посічем!
Ой то ж то вас, панове козаки-молодці,
Завжди враг мордує,
Що козацтво України
Сили не згуртує!
КОЗАЦЬКА СЛАВА, або ЧИ ЧУЄШ, ДРУЖЕ (патріотична)
Слова і музика Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН” – чоловічий гурт “КОЗАКИ”; соліст – Леопольд ЯЩЕНКО (баритон); супровід – МУЗИКИ, родина Вербовецьких (mp3):
Відеозапис із концерту “Гомону” − Щедрий вечір у Будинку вчителя 13.01.2002:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Чи чуєш, друже? Вже сурми кличуть,
Отож не гайся, бо час наспів!
Чи є ще порох у порохівницях?
Чи є ще сила в наших козаків?
Вже сурми кличуть – вставай, вставай
За честь і волю, за рідний край!
А наша воля в степу широкім,
А наша сила на вістрі меча.
І лине слава з глибини віків –
Безсмертна слава наших козаків!
Сідлаймо ж коні, лаштуймо зброю
І в путь-дорогу, у дальню путь!
Цвітуть прапори малинові,
На ратний подвиг нас зовуть!
І сурми кличуть – вперед рушай
За честь і волю, за рідний край!
А наша воля в степу широкім,
А наша сила на вістрі меча.
І лине слава з глибини віків –
Безсмертна слава наших козаків! (2)
Continue reading “КОЗАЦЬКА СЛАВА, або ЧИ ЧУЄШ, ДРУЖЕ (патріотична)”
