АУДІО

Рівненська обл., Сарненський р-н, с.Кузьмівка. 1990-ті рр. Записав Леопольд Ященко від Лариси Андрійчук.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Сонечко заходить, стала темна ніч;
Не бачу милого – то недобра річ. (2)

Я його любила, він любив мене,
Не надіялася, що зрадить мене. (2)

Я над колискою нічку сиділа,
Дрібними сльозами сина облила. (2)

Люлі, люлі, сину, спи, синочку мій,
Котрий хлопець гарний, то то батько твій. (2)
 

Слова і музика Анатолія Сухого, гармонізація Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” − жіночий склад ансамблю “КРИНИЦЯ”, 1990-і рр (mp3):

Відеозапис із концерту “Гомону” − Щедрий вечір у Будинку вчителя 13.01.2002:

Спи, маленький козачок,
Повернися на бочок.
Спи, синочку, мама засинає,
Спи, козаче, кінь твій зачекає.

Continue reading “СПИ, МАЛЕНЬКИЙ КОЗАЧОК (колискова)” →

Галичина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Спокійно Горинь котить хвилі,
Сузір’я мирно мерехтить,
Сміється місяць, і плачуть зорі,
Листя осичини тремтить.

Приспів:
Ой Горинь, Горинь,
Ти сумно, сумно котиш хвилі…
Вернись до мене,
Вернись, вернись, коханий мій!

Куди ідеш ти, мій коханий,
Чого шукаєш, милий мій?
Чи надокучив свій край для тебе,
Чи нема місця тут тобі?

Приспів.

За Горинь їду, моя кохана,
За Горинь йду, моє дівча!
Я йду, кохана, в крові втопити,
Втопити юність свою там.

Приспів.

Не плач, дівчино, що я загину
За Україну, рідний край!
Ти мстись за мене, бувай щаслива,
Прощай навіки, прощай!

Приспів.
 

Івано-Франківська обл., Городенківський р-н, с.Вікно. Записав Генадій Гайчук. Розшифрував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Старий рік минає, (2)
Новий наступає –
Христос Ся рождає.

В місті Вифлеємі (2)
Сталася новина. (2)

Там Пречиста Діва (2)
Породила Сина. (2)

Як ‘го породила, (2)
В пелені повила. (2)

В пелені повила, (2)
Грудьми накормила
Господнього Сина.

Бо то є Цар світу, (2)
Живе вічні літа. (2)
 

Поділля. Записав Микола Балема.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Стоїть козак на чорній кручі,
В задумі буйна голова,
А з ним дівчина чорнобрива −
В ней розплетена коса.

Повіяв вітер, вітер буйний,
Зайшлося серце від жалю,
Бо козак їде на чужину,
Лишає дівчину саму.

Ой куди їдеш, від’їжджаєш,
Нещасна доленько моя!
На кого мене покидаєш,
Для кого чорная коса?

Не плач, дівчино, серце моє,
Я їду в дальнії края,
Та за Вкраїну нашу рідну
Ладнаю шаблю і коня!
 

Слова Семена Гулака-Артемовського, мелодія народна. З друкованих джерел. Редакція хору “Гомін”.

Виступ “Гомону” в Музеї Голодомору 22.11.2014:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот − МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот − ЧОЛОВІЧИЙ ХОР (PDF, mp3):

Стоїть явір над водою, в воду похилився.
На козака пригодонька − козак зажурився. (2)

Не хилися, явороньку, − ще ж ти зелененький,
Не журися, козаченьку, − ще ж ти молоденький. (2)

Не рад явір хилитися − вода корінь миє.
Не рад козак журитися − само серце ниє. (2)

Ой од’їхав з України козак молоденький,
Оріхове сіделечко, ще й кінь вороненький. (2)

Десь поїхав на чужину, та й там і загинув,
Свою рідну Україну навіки покинув. (2)

Звелів собі насипати високу могилу,
А в головах посадити червону калину. (2)

Будуть пташки прилітати калиноньку їсти,
Будуть мені приносити з України вісті. (2)
 

Лемківщина. З-під Перемишля – кол. Дрогобицька обл., Нижньо-Устрицький район, с.Кривка (нині це територія Польщі). Записана від переселенців у с.Золота Балка Нововоронцовського р-ну Херсонської обл. Запис та обробка Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Стояла сосна серед Дунаю.  Дай Боже! (2)

На тій сосноньці сив сокіл сидів.  … (2)

Крильцями стріпав, в Дунаєць упав.  … (2)

Вийшов він відтам третього року.  … (2)

Виніс він відтам троє насіння.  … (2)

Перше насіння – чорна землиця.  … (2)

Друге насіння – яра пшениця.  … (2)

Третє насіння – зелена трава.  … (2)

Чорна землиця – хліб ізродиться.  … (2)

Яра пшениця – для коровайця.  … (2)

Зелена трава – для худобоньки.  … (2)
 

З друкованих джерел. Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Страждальная Мати під Хрестом стояла,
Під Хрестом стояла, в сльозах промовляла:
Ой Сину, Сину, за яку провину
Переносиш нині тяженьку годину
На Хресті!

Я ж Тебе купала гіркими сльозами,
Я ж Тебе ховала перед ворогами,
А нині плачу, бо Тебе вже трачу,
Вже Тя, любий Сину, більше не побачу,
Сину мій!

Бо Ти жертвувався всіх людей спасати,
Та й за те діждався невинно вмирати.
За світ лукавий, злобний і неправий,
Що сповнив на Тобі свій засуд кривавий
На Хресті!

О Боже мій милий, усердно Тя молю:
Додай мені сили в цім нестерпнім болю!
Я Тебе благаю, як сама лиш знаю,
Бо я тобі Сина свого поручаю
На Хресті!

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.

Молодь стає парами одна за другою, взявшись за руки і піднісши їх догори. Хто без пари, проходить попід руками через цей “живий коридор”, когось із “коридора” забирає з собою і стає з ним у парі попереду. Той, хто лишився сам, вертається назад і знову обирає собі пару, йдучи попід руками… Таким чином “сухий пліт” рухається вперед.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ми сухого плота йдемо, плота йдемо,
Плота йдемо!

Кінця йому не знайдемо, не знайдемо,
Не знайдемо!

Ані кінця, ані ладу, ані ладу,
Ані ладу!

Вибирай си, котра ззаду, котра ззаду,
Котра ззаду!

Треба добре вибирати, вибирати,
Вибирати!

Щоб без пари не стояти, не стояти,
Не стояти!
 

Слова Мусія Кононенка, мелодія народна. Редакція хору “Гомін”.

Етнографічний хор “ГОМІН”. Запис поч.1990-х рр. (mp3):

Співає Етнографічний хор “Гомін” імені Леопольда Ященка, керівник Валентина Команчук. Перший Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс хорових колективів, Національний музей народної архітектури та побуту, Київ, с.Пирогів, 03.06.2018.

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Сховалось сонце за горою,
Туман легенький землю вкрив,
Шепоче вітер з осокою,
І гай зелений потемнів.

Далеко співи десь лунають,
На небі зірка миготить,
Отари з поля поспішають
У холодочок відпочить.

Блакитне небо огорнуло
Усю рослину, всіх людей,
Село в садочках потонуло,
Затьохкав пісню соловей…

Моя Вкраїно, ти мій раю,
Ти чарівниченько моя!
Я без кінця тебе кохаю,
Ще більш кохати хочу я!