АУДІО

Лемківщина, Закарпаття.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Кедь ми прийшла карта нароковац,
Став я свого неня дошіковац:
Неню ж ти мій, неню, вчинь ми таку волю –
Йди за мене служить на ту войну!

Кедь ми прийшла карта нароковац,
Став я музиченьків дошіковац:
Гей ви, музиченьки, заграйте ми чардаш –
Най си погуляю в сей молодий час!

Стали музиченьки чардаш грати,
Стали ми ся сльози з очей лляти.
Ніхто не заплаче – ні отець, ні мати,
Лем за мнов заплачуть три дівчати.

Що перша заплаче, бо я її брат,
А друга заплаче, бо я її сват.
А третя заплаче, третя заголосить,
Бо вона від мене перстень носить!
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

У добрий час
З дороги дальньої
Я знову прийшла
На рідні кручі твої,
    Мій Києве.
І береги,
З дитинства пам’ятні,
Відкрились мені
У буйноцвітті весни
    Жаданої,
Збудивши спогади
Про ті далекі дні.

Приспів:

І я стою
Над цими древніми схилами,
І весняними надіями
Твій день мені в очах сія.
І я живу
Цією миттю щасливою,
Що бачу знову красу твою,
Бо ти,
Бо ти любов моя!

Continue reading “КИЇВ – ЛЮБОВ МОЯ, або У ДОБРИЙ ЧАС (лірична)” →

Слова і музика Леопольда Ященка.

Василь Бокоч (баритон), Ніна Стрельнікова (сопрано). Інструментальний супровід: Олександр Ткаченко (альт), Володимир Гонтар (скрипка І), Ірина Головач (скрипка ІІ), Олена Ульянова (віолончель), Ірина ____ (фортепіано), Леопольд Ященко й Катерина Міщенко (сопілки) (mp3):

Олександр ВАСИЛЕНКО, Ніна СТРЕЛЬНІКОВА; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

А вже над кручею Дніпровою горять вогні…
Ми йдемо стежкою знайомою, як в юні дні,
І знов у пам’яті зрина та дивна музика,
Що нас манила вечорами в тишині…

І звуки танго чарівливії, і мрійний вальс
На хвилях радості нестримної кружляли нас,
І цілий світ здавася нам, мов сад розквітчаний, –
Така весна в житті бува один лиш раз!

Приспів:
Пройшли літа, та не зів’яли теплі спомини
Про юні дні, найкращі дні далекої весни,
І давня музика ще й нині манить нас,
Хоча весна в житті бува один лиш раз.

Що проминуло, то не вернеться, хоч як не жди,
Та не змовкають проти місяця розмай-сади!
І в нових ритмах ожива стара мелодія –
Вона у серці залишилась назавжди.

І звуки танго чарівливії, і мрійний вальс
Новими думами-надіями сповняють нас.
І знову світ здається нам, мов сад розквітчаний,
Хоча весна в житті бува один лиш раз!

Приспів (двічі).
 

Слова невідомого автора, записані Миколою Костомаровим; музика Віктора Лісовола.

Віктор ЛІСОВОЛ (mp3):

Кину пером, лину орлом,
Конем поверну,
Та до свого отамана
Таки прибуду.

Чолом, пане наш гетьмане,
Чолом, батьку наш!
А вже ж твого товариства
Багато нема…

Ой як же ви, панове козаки-молодці,
Ой як ви ставали,
Що ви своє товариство
Навіки втеряли?

Становились, пане гетьмане,
Плечем о плече,
Ой як крикнуть воріженьки:
Упень посічем!

Ой то ж то вас, панове козаки-молодці,
Завжди враг мордує,
Що козацтво України
Сили не згуртує!

Continue reading “КИНУ ПЕРОМ, ЛИНУ ОРЛОМ” →

Слова і музика Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” – чоловічий гурт “КОЗАКИ”; соліст – Леопольд ЯЩЕНКО (баритон); супровід – МУЗИКИ, родина Вербовецьких (mp3):

Відеозапис із концерту “Гомону” − Щедрий вечір у Будинку вчителя 13.01.2002:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Чи чуєш, друже? Вже сурми кличуть,
Отож не гайся, бо час наспів!
Чи є ще порох у порохівницях?
Чи є ще сила в наших козаків?

Вже сурми кличуть – вставай, вставай
За честь і волю, за рідний край!
А наша воля в степу широкім,
А наша сила на вістрі меча.
І лине слава з глибини віків –
Безсмертна слава наших козаків!

Сідлаймо ж коні, лаштуймо зброю
І в путь-дорогу, у дальню путь!
Цвітуть прапори малинові,
На ратний подвиг нас зовуть!

І сурми кличуть – вперед рушай
За честь і волю, за рідний край!
А наша воля в степу широкім,
А наша сила на вістрі меча.
І лине слава з глибини віків –
Безсмертна слава наших козаків! (2)

Continue reading “КОЗАЦЬКА СЛАВА, або ЧИ ЧУЄШ, ДРУЖЕ (патріотична)” →

Слова: Мирослав Воньо, Петро Карась; музика Миколи Балеми.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Сяяли на сонці шаблі запорожців,
Як вони на конях гнали ворогів.
Козацькому роду нема переводу,
Лине його слава з далечі віків!

Приспів:
Гей, співай, козаки,
Про любов, про землю святу!
Славте, гей, козаки,
Волю золоту!

Так, як запорожці, з України хлопці
Вірними шаблями очищали світ.
Козацькому роду нема переводу,
Мати-Україна кликала в похід.

Приспів.

Сяє наша доля, наче маки в полі,
І весняне сонце устає з дібров.
Козацькому роду нема переводу,
Козаки в колисках виростають знов!

Приспів.
 

Слова Михайла Кураха, музика Михайла Гайворонського; редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коли ви вмирали, вам дзвони не грали,
Ніхто не заплакав за вами.
Лиш в чистому полі ревіли гармати
І зорі вмивались сльозами.

Коли хоронили вас в темні могили,
Від крові земля почорніла.
Під хмарами круки стадами літали,
І бурею битва гриміла.

На ваших могилах хрести похилились,
Калина нагнулась додолу…
Спіть, орли-соколи! Ми гостримо зброю
І ждемо на поклик до бою!
 

Закарпаття. Збірник “Народные песни подкарпатских русинов” (Ужгород, 1944).

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коли тоту команицю сіяли,
Тоді ми ся любовати почали,
А ще тота команиця не зійшла −
Вже ся наша вірна любов розійшла.

Дівчинонько стародавна, гоя-я,
Любив я тя донедавна, чуга-я.
Любив я тя, та ще й буду, гоя-я,
Нігди-м тебе не забуду, чугая!

Думаш, дівко, що тя люблю, гоя-я,
Як до тебе ввечір прийду, чуга-я.
А я прийду говорити, гоя-я, –
Думаш, бідо, що любити, чуга-я!
 

Мелодія запозичена у 1970-ті рр. з одного з американських спірічуелсів. Переклад з російської та гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коли у путь, коли у путь
Твоя судьба тебе покличе,
Ти пригадай наш добрий звичай –
Веселу пісню починай!

Приспів (двічі):
Бий, барабан! Бий, барабан!
Бий, барабан! Лунайте, труби!
Цілуй дівчину прямо в губи
І келих повний наливай!
(за другим разом:
…І келих повний випивай!)

Завів султан собі гарем –
Жінок півсотні має в нім.
Він може кожну з них обнять –
Хотів би я султаном стать!

Та він нещасний чоловік –
Не п’є горілки цілий вік,
Бо так велить йому Коран…
Нехай же буде він султан!

Приспів (двічі).

Continue reading “КОЛИ У ПУТЬ (жартівлива)” →

Гуцульщина. Від Едуарда Драча.

Коломийка − танці “сєдовського” гурту Київського Кобзарського Цеху в Музеї Івана Гончара, січень 2001 р.

Комп’ютерне відтворення нот для ДВОХ СКРИПОК (mp3):