ЖАНР: Ігри молодіжні
Збірник пісень “КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО”
Красна весна, тихе літо: Українські народні календарні пісні весняно-літньої пори з репертуару етнографічного хору “Гомін” та Київського Кобзарського Цеху / Упорядники Леопольд Ященко та Катерина Міщенко. − К., 2007. − 256 с., нот. − pdf.
Ця книжка знадобиться усім, хто любить народну пісню і українські традиції. Адже красна весна й тихе літо − це проводжання зими й закликання весни, розмаїтий Великдень і урочиста Трійця, вогняне купальське свято і щедрі обжинки… Усі ці свята успадковані нами з глибокої давнини.
Календарні пісні − мова традиційних свят. І нині у ваших руках невеличка добірка, “словничок” цієї мови, якою наші предки розмовляли з пробудженою землею, буйним зелом і щедрим урожаєм. Тут є пісні на всі смаки − від концертних обробок до стихійного розспіву і автентичного народного викладу; пісні обрядові, ліричні, побутові; “дорослі”, молодіжні й дитячі…
Збірник стане у пригоді фольклорним колективам, стихійним співочим гуртам, освітнім закладам, дитячим мистецьким студіям.
Фільм-кінохроніка “Етнографічний хор “Гомін” Леопольда Ященка: ПЕРШІ ВЕСНЯНКИ” − Київ, Великдень 1969 року
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Увага − РАРИТЕТ!!!
Завдяки учасниці першого “Гомону” Ганні Миколаївні ДАЦЕНКО, збереглася досьогодні кольорова кіноплівка з дня народження хору “Гомін” − десять хвилин хроніки великодніх веснянок 13 квітня 1969 року на схилах Дніпра і по Києву.
Відеомонтаж − Студія “МИ”. З кінодокумента не вирізано жодного кадру!
Дивимося і завантажуємо собі на згадку… :)
А МИ КРИВОГО ТАНЦЮ ЙДЕМ (веснянка)
Закарпаття. Гармонізував Леопольд Ященко.
Вести кривий танець неважко. Всі учасники стають у ряд, взявшись за руки. Той, хто попереду – найчастіше дівчина – “виводить кривого танця”, себто веде всіх за собою. Кожен має точно повторювати лінію ходи попереднього.
Добре, якщо дівчина, яка йде попереду, обирає шлях таким чином, щоб загальний малюнок танцю займав якомога меншу площу – так легше співати без ритмічних розходжень.
Інший варіант пісні – “Ми кривого танцю йдемо”. Кривого танця водимо також і під інші веснянки, які за ритмом і характером надаються до того – “Ой не рости, кропе”, “Травко-муравко”, “Хвалилася береза”, “Коло млина калина”, “Ой чи спиш, чи чуєш”, “Перекладу кладку” та ін..
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
А ми кривого танцю йдем, танцю йдем,
А ми йому кінця не знайдем, не знайдем.
Приспів:
Та вода по каменю, та вода по білому
Стиха йде, стиха йде.
Ішли дівчата через двір, через двір,
На них хусточки, як мак цвів, як мак цвів.
Стали хусточки маяти, маяти,
Стала діброва палати, палати.
Стали дівчата гасити, гасити,
Цебрами воду носити, носити.
Скільки у цебрі водиці, водиці,
Стільки в дівчаток правдиці, правдиці.
Continue reading “А МИ КРИВОГО ТАНЦЮ ЙДЕМ (веснянка)”
ВІНЕЦЬ, або ЗАВ’ЯЖЕМ, ЗАВ’ЯЖЕМ, ЗАВ’ЯЖЕМ ВІНЕЦЬ (веснянка-гра)
Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.
Молодь стає в ряд, узявшись за руки. З одного боку крайнім стає хлопець або дівчина високого зросту, з другого – хтось, хто швидко бігає. Перший крайній стоїть на місці, другий починає якомога швидше бігати по колу, “намотуючи” усіх гравців довкола першого. Коли всі “намоталися”, Вінець зв’язано. Далі уся група розгойдується, часом переступаючи, і співає швидку частину пісні. Насамкінець, коли починають співати “Розв’яжем, розв’яжем…”, усі гравці піднімають руки над головою, не розчіплюючи їх; тоді високий крайній попід руками знаходить собі дорогу назовні Вінця і виводить за собою решту – розв’язує Вінець.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Зав’яжем, зав’яжем, зав’яжем вінець…
(співають, поки в’яжуть)
Зв’язали, зв’язали, зв’язали вінець. (2)
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не ячмінка,
Як дівчину не любити, коли українка!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не гречанка,
Як дівчину не любити, коли галичанка!
Очерет, осока, чорні брови в козака,
На те мати родила, щоб дівчина любила!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не полова,
Як дівчину не любити, коли чорноброва!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не пшениця,
Як дівчину не любити, коли білолиця!
Очерет, осока, чорні брови в козака,
На те мати родила, щоб дівчина любила!
Розв’яжем, розв’яжем, розв’яжем вінець…
(співають, поки розв’яжуть)
ВОЛОДАР, ВОЛОДАР (веснянка-гра)
Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Романівка. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
– Володар, володар, чи є пан господар?
– Нема пана вдома, поїхав по дрова.
– Чим же він поїхав? (2)
– Сірими волами у ліс за дровами.
– А хто його кличе? (2)
– Панськеє дитятко. (2)
– На чім воно сидить? (2)
– На золотім кріслі. (2)
– Чим же воно грає? (2)
– Червоним яєчком. (2)
– Чим же воно крає? (2)
– Золотим ножичком. (2)
– Володар, володар, одчиняй ворота!
Автентичну схему гри у селі зафіксувати не вдалося. Проте її можна запозичити, наприклад, тут: Воротар, воротар, воротарчику.
ВОРОТАР, ВОРОТАР, ВОРОТАРЧИКУ (веснянка-гра)
Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.
Учасники гри розбиваються на два гурти. Перший стає в одну лінію. Другий гурт на початку складається з двох гравців, які беруться за руки і, піднісши їх догори, утворюють “ворота”. Перший гурт заспівує, другий відповідає. Після слів “їдем-поїдем!” перший гурт стрілою біжить до “воріт”; “ворота” пропускають кількох гравців і розбивають їхню лінію, різко опустивши зімкнені руки. Після цього ті, хто встиг пробігти, парами стають позаду воріт і теж роблять “ворота”, а решта вертаються на попереднє місце. Гра триває доти, доки увесь перший гурт не увіллється до другого.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
– Воротар-воротар-воротарчику,
А втвори, а втвори воротонька!
– А що ж то, а що ж то за пан їде?
А що ж то, а що ж то за дар везе?
– Золоте, золоте горняточко,
Крайнєє, крайнєє дитяточко!
– Нема пана вдома, поїхав до Львова
Ключі купувати, замки замикати!
– А ми ключі відберем,
Та й всі замки розімкнем!
Їдем-поїдем!
ГОЛУБ І ГОЛУБКА, або МИ ГОЛУБА УЛОВИЛИ (веснянка-гра)
Львівська обл., Миколаївський р-н, с.Гранки-Кути; привезена переселенцями з-під Перемишля, с.Брилянці. Від Стефанії та Юрія Гуліїв.
Узявшись за руки, молодь ходить по колу і співає. Посеред кола проти руху йде Голуб або Голубка, вибирає собі пару, танцює з нею.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ми голуба уловили
І довкола обступили:
Ти, голубе, чого тужиш?
Вибирай си, кого любиш!
Як же мені не тужити,
Як не маю я з ким жити?
Усі гарні до одної,
Лиш нема тут миленької!
Нема її та й не буде,
Бо забрали злії люде,
Розлучили, розсудили,
Щоб ми в парі не ходили!
А ми в парі ходить будем,
Як любились, так і будем!
Continue reading “ГОЛУБ І ГОЛУБКА, або МИ ГОЛУБА УЛОВИЛИ (веснянка-гра)”
ГРУШКА, або ОЙ ВИЙДУ Я ЗА ВОРІТЕЧКА (веснянка-гра)
Тернопільська обл., Борщівський р-н, с.Гермаківка. Записали Леопольд Ященко та Михайло Гуць.
Співаючи пісню, дівчата і хлопці беруться за руки і йдуть по колу помірним кроком, а всередині одна дівчина відтворює рухами все те, про що співається. По закінченні всі підбігають до неї і тереблять з усіх боків – “трясуть грушку”. Дівчина пручається й тікає, на її місце стає інша, і гра продовжується спочатку.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой вийду я за ворітечка,
Свою грушку посаджу, посаджу.
Ой вийду я за ворітечка,
Свою грушку піділлю, піділлю.
Ой вийду я за ворітечка, –
Моя грушка вже росте, вже росте.
Ой вийду я за ворітечка, –
Моя грушка вже цвіте, вже цвіте.
Ой вийду я за ворітечка, –
Моя грушка відцвіла, відцвіла.
Ой вийду я за ворітечка, –
Моя грушка рум’яніє, рум’яніє.
Ой вийду я за ворітечка,
Свою грушку потрясу, потрясу.
ЖУЧОК, або ХОДИТЬ ЖУЧОК ПО ДРАБИНІ (веснянка-гра)
Західне Поділля. Записав Леопольд Ященко.
Доросла молодь стає парами, узявшись за руки “в замок” – себто, кожен правою рукою тримає власну ліву вище зап’ястя, а лівою береться так само за праву руку своєї пари. Таким чином кожна пара утворює своїми руками немов би “сходинку”. По цих сходинках і йде Жучок – маленька дівчинка або хлопчик, якого підтримують за руки двоє високих і міцних учасників гри. Кожна пара, яку Жучок перейшов, перебігає наперед, знов утворює сходинку, і Жучкові завжди є кудою йти…
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ходить жучок по драбині,
А жучиха по ряднині.
Приспів:
Грай, жучку, грай, небоже,
Най ти пан Біг допоможе!
А ми того рік чекали,
Щоби нині жучка грали.
А наш жучок невеличкий,
На жучкові черевички.
На жучкові опанчина,
А сам жучок як дитина.
На жучкові жупан драний,
А сам жучок п’яний, п’яний.
На жучкові жупан куций,
А сам жучок чорновусий.
Continue reading “ЖУЧОК, або ХОДИТЬ ЖУЧОК ПО ДРАБИНІ (веснянка-гра)”
КАПЕРУШ, або ОЙ ВИЙДУ Я НА МАЙДАН (веснянка-гра)
Тернопільська обл., Борщівський р-н, с.Гермаківка. Записали Леопольд Ященко та Михайло Гуць.
Учасники гри йдуть по колу, співаючи пісню. У колі один хлопець із хустиною в руках іде проти руху. Обирає якусь дівчину, пританцьовуючи, веде її на середину кола, простеляє хустку. Доки звучить перегра, вони удвох стають на ній на коліна і цілуються. По тому хлопець приєднується до гурту, а дівчина так само обирає собі пару…
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой вийду я на майдан,
Вийду погуляти,
Кого люблю, тому дам
Личко цілувати.
Маю хустку вишивану
На чотири роги,
Кого люблю – поцілую,
Постелю під ноги.
Маю хустку вишивану
На чотири кінці,
Кого люблю – поцілую
Стану на колінця.
