Виконавці – СКЛАД: Дитячий
“РАДУЙСЯ, ЗЕМЛЕ!” – різдвяний вечір “Гомону” 10 січня 1991 року, Будинок художника – АУДІОЗАПИСИ
Сотні тисяч глядачів були приголомшені осяйним теплом і багатством українського Різдва – із справжніми, непереробленими колядками про Народження Бога, із князями-господарями, воїнами-синами і царівнами-дочками. Тоді “Гомін”, без перебільшення, пройшов із колядою по всій Україні, яка вже чекала на свою Незалежність…
Збірник пісень “КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ”
Колядки та щедрівки з репертуару етнографічного хору “Гомін” та Київського Кобзарського Цеху / Упорядники Леопольд Ященко та Катерина Міщенко. − К., 2005. − 186 с., нот. − pdf, midi(zip).
Ця книжка знадобиться усім, хто любить народну пісню і прагне долучитися до самобутнього українського звичаю – колядування та щедрування. Тут є пісні на всі смаки – від концертних обробок до простого народного викладу; від прадавніх коляд про створення світу до сучасних авторських пісень, які живуть поміж людьми. Окремо додані примовляння та побажання господарям, доречні і в хаті, і на сцені.
Збірник стане у пригоді фольклорним колективам, стихійним колядницьким гуртам, освітнім закладам і дитячим мистецьким студіям. Тож колядуймо разом – господарю, господині й господарській дитині; зігріймо піснями кожну оселю! Хай Світле Різдво і багатий Щедрий вечір завжди будуть з нами – рік од року, вік од віку!
Continue reading “Збірник пісень “КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ””
Народні пісні для дітей молодшого та середнього віку (Зошит 1) – добірка Леопольда Ященка
Робоча добірка дитячих пісень та ігор, переважно весняних.
Рукопис нот і текстів.
ЗМІСТ:
А В ПОЛІ, ПОЛІ САМ ГОСПОДЬ ХОДИВ (щедрівка господарю й родині)
Черкаська обл, Черкаський р-н, с.Дубіївка. Записали Ярослава Пришедько та Мар’яна Зубченко в Музеї народної архітектури та побуту України. 1997 р.
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
А в полі, полі сам Господь ходив,
Сам Господь ходив, жито породив,
Жито-пшеницю, всяку пашницю.
Діва Марія за Ним ходила,
За Ним ходила, Його просила:
А вроди, Боже, жито-пшеницю,
Жито-пшеницю, всяку пашницю!
Сію, вію, посіваю,
З Новим роком поздоровляю!
Многая літа! (3)
А ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮБИТЬ (до Св.Миколая)
Галичина. З друкованих джерел.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
А хто, хто Миколая любить,
А хто, хто Миколаю служить,
Тому Святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколаю!
А хто, хто к йому прибігає,
На поміч його призиває,
Той із горя вийде ціло,
Охоронить душу й тіло,
Миколаю!
Миколаю, молися за нами!
Благаєм тебе зі сльозами.
Ми тя будем прославляти,
Ім’я твоє величати
Навіки!
ВЕРТЕП
За виданням: Радуйся, земле, коляда іде! / Автор-упорядник Ярослава Музиченко. – Київ: Смолоскип, 2001. – 80 с., іл., нот.
Цей варіант Вертепу показували у середині 1990-х років учасники дитячої студії хору “Гомін”. Автор первісного тексту нам, на жаль, не відомий. Відтоді вистава потроху редагувалася київськими колядницькими гуртами.
Від своїх початків Вертеп — це народний ляльковий театр. Точніше, різдвяна вистава, яка оповідає про народження Христа. Будиночок Вертепу (шопку) на Різдво урочисто виносили з церкви, і колядники обходили з ним хати, всюди показуючи виставу.
Традиційний Вертеп має дві частини: містеріальну та світську. У першій персонажами є Йосип, Ангели, Три Царі, Волхви й Пастухи (ця дія відбувається на верхньому поверсі). У другій частині (на нижньому поверсі) діють цар Ірод, Чорт, Смерть та герой-Запорожець.
Нині все більше поширюється Вертеп без шопки й ляльок — його учасники самі перевдягаються персонажами цієї народної драми.
ГРУШЕЧКА, або ПОСАДЖУ Я ГРУШЕЧКУ (веснянка-гра)
Львівська обл., Миколаївський р-н, с.Гранки-Кути; привезена переселенцями з-під Перемишля, с.Брилянці. Від Стефанії та Юрія Гуліїв.
У цю гру бавляться діти так само, як молодь у “Грушку”, – ходять по колу, взявшись за руки, а одна дівчинка всередині кола рухами відтворює все, про що співається. Лише в кінці всі гуртом (або хтось один старший) виносять на руках чи виводять дівчинку-Грушечку з кола.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Посаджу я грушечку.
Приспів:
Гай буде, гай!
Нічко ж моя темная,
І ти, зоре ясная,
Дай, Боже, дай!
Піділлю я грушечку.
Росте, росте грушечка.
Ой зацвіла грушечка.
Ой виросла грушечка.
Зародила грушечка.
Ой зірву я грушечку.
Понесу до милого.
ЗАЙЧИК, або ОЙ НА ГОРІ ЖИТО (веснянка-гра)
З друкованих джерел.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой на горі жито, сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.
Приспів:
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла
Як той зайчик! (2)
Ой на горі просо, сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.
Ой на горі гречка, сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.
Один гравець – хлопчик або дівчинка – кладе на землі навхрест дві палиці, утворюючи таким чином немовби чотири квадрати, і стає ногами у два нижніх. Решта гравців співають; у такт пісні перший гравець починає переступати по квадратах таким чином:
Continue reading “ЗАЙЧИК, або ОЙ НА ГОРІ ЖИТО (веснянка-гра)”
ЗАЙЧИКУ, ЗАЙЧИКУ ТИ МАЛЕСЕНЬКИЙ (веснянка-гра)
Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, с.Лопатинці. Записала Людмила Іваннікова, 1991 р.
Діти ходять по колу, взявшись за руки, і співають. Усередині кола Зайчик рухами відтворює все, про що співається, і насамкінець обирає замість себе когось іншого.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Зайчику, зайчику ти малесенький,
Голубе, голубе ти сивесенький!
Ану, зайку, скочки в бочки!
Ану, зайку, у долоньки!
Скочком-бочком перевернися,
Гребінчиком перечешися,
Кого любиш – поклонися,
Кого любиш – обіймися.
Поплив зайчик по Дунаю
Та взяв собі котру скраю –
Чи попову, чи дякову,
Чи найкращу – мужикову.
А попова кривонога,
А дякова кривобока,
Мужикова – гарна диня,
Буде з неї господиня!
ІРОД-ЦАР ЗА ХРИСТОМ ГАНЯВСЯ (колядка)
Галичина.
Співає дитячий ансамбль “ГАГІЛКА”, керівник Леся Потіцька; запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):
Ірод-цар за Христом ганявся,
Він за ним дуже побивався.
На сідельці не вдержався,
З кобильчини він зірвався
Та й упав на діл.
Іродиха як теє зачула,
Що зірвалась у царя попруга,
Схопилася з ліжка боса,
І, як є, простоволоса –
Йому навздогін!
Він лежить, ледве дух одводить,
Кобильчина кругом його ходить,
Йому в очі заглядає,
Хвостом мухи відганяє,
Ще й пирска на вид.
