Виконавці – ГРУПИ : Хор
НЕБО І ЗЕМЛЯ (колядка)
З друкованих джерел. Редакція хору “Гомін”.
Етнографічний хор “ГОМІН”, запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Небо i земля (2)
Нинi торжествують,
Ангели й люди (2)
Весело празнують!
Приспів:
Христос родився, Бог воплотився,
Ангели спiвають, Царя вiтають,
Поклiн вiддають, пастирiє грають,
Чудо повiдають, чудо, чудо повiдають!
Во Вiфлеємi (2)
Весела новина:
Пречиста Дiва (2)
Породила Сина!
Приспів.
Ангели служать (2)
Своєму королю,
I у вертепi (2)
Чинять його волю.
Приспів.
I рожденному (2)
Богу поклiн даймо,
Славу во вишнiх (2)
Йому заспiваймо!
Приспів.
НЕДАЛЕКО КРИНИЧЕНЬКА ВІД СЕЛА – мелодія 5 (купальська)
Східне Поділля.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Недалеко криниченька від села,
Посилала дівчинонька сокола.
Лети, лети, соколоньку, до двора:
Ой чи вдома мій миленький, чи нема?
Ой чи вдома мій миленький, чи немає,
Чи з другими дівоньками гуляє?
* * *
Ой ходила Марусенька по полю,
Вибирала пшениченьку з куколю.
Ой там їхав Іваночко, шапку зняв:
Боже тобі, Марусенько, помагай!
Continue reading “НЕДАЛЕКО КРИНИЧЕНЬКА ВІД СЕЛА – мелодія 5 (купальська)”
НЕ СМІЄ БУТИ В НАС СТРАХУ, або МАРШ “ЗАЛІЗНОЇ ОСТРОГИ” (історична)
Слова і музика Романа Купчинського (заспів); слова Богдана Лепкого, музика Левка Лепкого (приспів); гармонізація Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН” – чоловічий гурт “КОЗАКИ”, запис поч.1990-х рр. (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Не сміє бути в нас страху,
Ні жодної тривоги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!
Приспів:
Кладочка, кладочка вузесенькая – ха-ха!
Дівчино-рибчино молоденькая!
До дівчини мені близько, мені близько –
Та й через стависько.
Вчора дощ, нині дощ –
Завтра буде слизько!
Не страшать нас і в цісарів
Високії пороги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!
А до дівочих ніжних серць
Ми знаєм всі дороги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!
Не святкуватиме ніхто
Над нами перемоги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!
НОВА РАДА СТАЛА (колядка)
Наддніпрянщина. З друкованих джерел. Редакція хору “Гомін”.
Відео з концерту “Гомону” − Щедрий вечір у Будинку вчителя 13.01.2002:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Нова рада стала,
Яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна
На весь світ засіяла!
Де Христос родився,
З Діви воплотився,
Як чоловік, пеленами
Убого повився.
Пастушки з ягнятком
Перед тим Дитятком
На колінця припадають,
Царя-Бога прославляють.
Просим тебе, Царю,
Небесний владарю,
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю!
Цього дому господарю
І його родині,
Даруй волю, щастя й долю
Нашій неньці-Україні!
Continue reading “НОВА РАДА СТАЛА (колядка)”
НУ-ЖЕ, НУ-ЖЕ, БРАТТЯ-СУСІДИ (колядка)
Лемківщина. Обробка Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Ну-же, ну-же, браття-сусіди,
Покиньмо клопіт, забудьмо біди!
Приспів (двічі):
Най ся помножить всяка потіха,
Кривда й недоля згинуть до лиха –
Треба, треба, милії брати,
Нарожденному шану віддати!
Перші чули в полі пастирі,
Як в піднебессі ангели піли.
Слава во вишніх най Богу буде,
А мир на землі вам, добрі люди!
Треба, треба, милії брати,
Нарожденному шану віддати!
Приспів.
ОГІРОЧКИ, або ОЙ ПИТАЛАСЯ МАТИ ДОЧКИ (веснянка-гра)
Західне Поділля. Записав Леопольд Ященко.
Молодь стає в ряд, узявшись за руки. Крайня з одного кінця пара підносить зімкнені руки догори – робить ворота. Крайній з другого кінця учасник гри веде усіх за собою крізь ті ворота, немов би затягуючи петлю. При цьому другий з “воріт” учасник має стати “заплетений”: рука, що утворювала ворота, має лягти на власне протилежне плече; далі друга рука підноситься догори і утворює наступні ворота спільно з наступним учасником. Коли всі учасники гри стають “заплетені”, той самий крайній “розплітає” їх у зворотньому порядку.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой питалася мати дочки:
Де посієм огірочки?
Най ся в’ють. (2)
Ой посієм над водою,
Заскородим бороною,
Най ся в’ють. (2)
Ой сіяли, поливали,
Бо ся гості сподівали.
Най ся в’ють. (2)
Ой вийтеся, огірочки,
У зелені пуп’яночки,
Не рвіться. (2)
Чи великі, чи маленькі
В’яжіться. (2)
Ой буду вас поливати,
Щосуботи вибирати –
Не рвіться. (2)
Чи великі, чи маленькі –
В’яжіться. (2)
Continue reading “ОГІРОЧКИ, або ОЙ ПИТАЛАСЯ МАТИ ДОЧКИ (веснянка-гра)”
ОДА ПІСНІ, або НЕНАЧЕ ХМАРИ В НЕБІ СИНЬОМУ
Слова і музика Леопольда Ященка
Неначе хмари в небі синьому
Спливають дні один по одному
І десь ховаються за обрієм
У далині…
Отак і ми колись відлинемо,
куди судьбою нам назначено,
А нашим правнукам залишимо
Свої пісні.
Приспів:
Бо пісня наша все жива!
Бо в ній дзвенять палкі слова!
Вона душі дає розраду,
Вона й на подвиг порива!
Бо пісня наша з давніх літ
Несе красу в широкий світ!
Вона єднає і звеличує
Наш славний козацький рід!
Нам ще співати недоспіване!
Нам ще любити недолюблене!
Нам ще сягнути недосягнутих
Крутих висот!
Тож будьмо всюди разом з піснею,
Плекаймо мову нашу рідную,
І утверждаймося із вірою
У наш народ!
Приспів.
ОЙ А В ГОРОДІ, ДА ОЙ А В ГОРОДІ (лірична)
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой а в городі, да ой а в городі,
А в городі, там случилася біда. (2)
Ой а в городі, да ой а в городі,
Там убили молодого козака. (2)
Ой поховали, да ой поховали,
Поховали при широкій долині. (2)
Ой насипали, да ой насипали,
Насипали високую могилу. (2)
Continue reading “ОЙ А В ГОРОДІ, ДА ОЙ А В ГОРОДІ (лірична)”
ОЙ ВИЙДУ Я НА ГОРУ – варіант 1 (лірична)
Ой вийду я, ой вийду я на гору
На високу, кам’яну. (2)
Та й спогляну, та й спогляну в долину
На червону калину. (2)
На калині, на калині соловей,
Він щебече ніч та й день. (2)
Соловію, соловію маленький,
В тебе голос тоненький. (2)
Защебечи, защебечи ти мені,
Бо я в чужій стороні. (2)
Що я в чужій, що я в чужій стороні,
Нема роду при мені. (2)
Відлучився, відлучився від роду,
Як той камінь у воду. (2)
Упав камінь, упав камінь та й лежить,
На чужині тяжко жить. (2)
ОЙ ВІЙНА, ВІЙНА, СВІТОВА ВІЙНА (історична)
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой війна, війна, світова війна…
Ждала мати сина, а його нема. (2)
Не плач, стара мати, не плач, не журись,
Твій син на чужині в окопах лежить. (2)
Твій син на чужині в окопах лежить,
Його кров червона на грудях кипить. (2)
Його кров червона на грудях кипить,
Просить товариша, щоб його добить. (2)
Товаришу мій, кулі не жалій,
Добий моє серце в чужій стороні! (2)
Чужа сторона ще й чужії люди…
Хто ж мя поховає, як вас тут не буде? (2)
Налетіли орли з темної діброви,
Виклювали очі ще й чорнії брови. (2)
Не плач, стара мати, не жди, не журись,
Клякни на коліна, Богу помолись. (2)
За тих, що на фронті, і за тих, що впали,
А за тих ще більше, що в тюрму попали. (2)
