ВИДАННЯ
З журналу “Народна творчість та етнографія” – Леопольд ЯЩЕНКО
Тут публікуємо окремі статті та добірки пісень з відомого академічного журналу Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.
- Леопольд Ященко. Основні структурно-стилістичні типи українського народного багатоголосся // Журн. Народна творчість та етнографія. − Київ, 1958. − №2. − С.109-124. – PDF.
- Багатоголосні українські народні пісні. Упорядкування та примітки Леопольда Ященка. На допомогу художній самодіяльності: добірка пісень // Журн. Народна творчість та етнографія. − Київ, 1959. − №3. − С.117-121. – PDF.
• Вступ
• Ой з-за гори вітер віє
• Ой три літа, три неділі
• Та повій, вітре, та повій, буйний
• Місяцю-королю
• Є в селі одна дівчина - Леопольд Ященко, Михайло Гуць. Фольклорна експедиція на Станіславщину та Буковину // Журн. Народна творчість та етнографія. − Київ, 1960. − №1. − С.149-150. – PDF.
- Леопольд Ященко. Про деякі особливості розвитку сучасного пісенного фольклору України // Журн. Народна творчість та етнографія. − Київ, 1960. − №3. − С.29-34. – PDF.
- Багатоголосні народні пісні. Записи, розшифровка та вступна замітка Леопольда Ященка. На допомогу художній самодіяльності: добірка пісень // Журн. Народна творчість та етнографія. − Київ, 1962. − №3. − С.125-130. – PDF − 2,1 Mb.
• Вступ
• Ой у полі грушечка
• Гей, по синьому морю
• Як ішов я від своєй дівчини
• Закувала зозуленька на стодолі на розі
• Ой якби я, молодая
• Ой чиє то сіно
• Ой гуляв донець
• Коло річки, коло броду - Леопольд Ященко. Традиції і новаторство в музичному фольклорі // Журн. Народна творчість та етнографія. − Київ, 1963. − №3. − С.18-26. – PDF.
ВСТАЮТЬ НАД ШЛЯХОМ ЯВОРИ (лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка.
Видання: Встають над шляхом явори: Пісня для баритона та чоловічого хору в супроводі фортепіано / Леопольд Ященко // Бібліотечка художньої самодіяльності. – №14. – Київ: Мистецтво, 1968. – 6 с., нот – pdf, djvu.
Авторська версія пісні, підредагована у 2009 році – комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Встають над шляхом явори –
З дитячих літ такі знайомі,
І теплий вітер з-за гори
Мене стрічає в ріднім домі.
Ще так недавно із села
В світи широкі і незнані
Мене дорога ця вела
По срібних росах на світанні.
А ось і стежка поміж трав
І гай зелений край потоку,
Де я востаннє пригортав
Свою дівчину яснооку.
Пройшли літа, немов у сні…
Лиш вітер в лузі все гуляє,
Про дорогі минулі дні
Глибокі думи навіває.
І в чарах мрій бреду я знов
До болю милими стежками:
Чи не знайду свою любов,
Що тут лишив під яворами?
Пісні з репертуару Ніни Матвієнко та тріо “Золоті ключі”
Співає Ніна Матвієнко // Ой виорю нивку широкую / Ніна Матвієнко. – Київ: УЦНК “Музей Івана Гончара”, 2002. − С.251-573. − pdf.
До пісенної добірки з репертуару Н.М.Матвієнко та тріо “Золоті ключі” (Ніна Матвієнко, Валентина Коротя-Ковальська, Марія Миколайчук) увійшли народні перлини, наспівані й зібрані різними людьми у різних куточках України. Значну частину пісень записано від матері співачки – Антоніни Ільківни; це пісні їх рідного села Неділище Ємільчинського р-ну Житомирської обл. Іншу велику групу становлять пісні, залучені до репертуару з так званого “канадського зошита” – рукописного збірника буковинських пісень, записаних у 1963-68 рр. Богданом Климашем (Едмонтон, Канада). Цей збірник був переданий Ніні Матвієнко керівником хору ім.О.Кошиця Володимиром Климківим під час гастролей у 1988 році.
Своїми записами охоче ділилися й фольклористи. Чимало в добірці пісень з експедиційних матеріалів Володимира Матвієнка, Леопольда Ященка, Тетяни Шевчук, Олексія Долі, Людмили Іваннікової. Добре поповнювався репертуар і завдяки працівникам Національної радіокомпанії України – Катерині Божко та Галині Верховинець. Вони, а також багато-багато інших збирачів і зберігачів народних пісень допомогли Ніні Матвієнко та знаменитому тріо продовжити життя цих перлин народного генія, закарбувати їх серед шедеврів світового мистецтва.
Continue reading “Пісні з репертуару Ніни Матвієнко та тріо “Золоті ключі”” →
Книга “УКРАЇНСЬКА РОДИНА: родинний і громадський побут”
Українська родина: Родинний і громадський побут / Упорядник Лідія ОРЕЛ; нотний додаток – Леопольд Ященко. – К., 2000. – 424 с., іл., нот. – djvu(rar).
Видання рекомендоване Міністерством освіти України як навчально-методичний посібник для вчителів та викладачів народознавства.
Ця книга є спробою побіжного огляду цілого людського життя у світлі української традиції. Народження, виховання дитини, побут неодруженої молоді, весілля, взаємини в родині і в громаді, окремі традиційні заняття… Хата і Божий дім – церква… Характерні обряди, пісні, побутові речі, дитячі ігри й іграшки…
Continue reading “Книга “УКРАЇНСЬКА РОДИНА: родинний і громадський побут”” →
“Григорій Гурійович ВЕРЬОВКА: нарис про життя і творчість” − Леопольд ЯЩЕНКО, 1963
Григорій Гурійович Верьовка: Нарис про життя і творчість / Леопольд Ященко. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1963. – 62 с., нот. − pdf, djvu.
Прижиттєве видання про знаного композитора й мистецького діяча, чиє ім’я добре відоме й нині в Україні й за її межами.
Окрім біографічних відомостей і аналізу мистецької творчості Григорія Верьовки, ця книжка сьогодні дає уявлення, як складно було працювати українському митцеві в умовах радянських заполітизованих реалій…
Біографічне видання про Порфирія ДЕМУЦЬКОГО
П.Д.Демуцький: Нарис про життя і творчість / Леопольд Ященко. – К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури, 1957. – 47 с., іл. – djvu.
Порфирій Данилович Демуцький [1860–1927] увійшов в історію української культури як видатний фольклорист. Він не був професіоналом-музикантом і не мав спеціальної музичної освіти. Однак, палко люблячи свій народ, він ще з юнацьких років захопився вивченням його музичної творчості і віддав цій справі майже все своє життя.
Continue reading “Біографічне видання про Порфирія ДЕМУЦЬКОГО” →
Поетичне слово довкола хору “Гомін” – добірка віршів (2003)
Ця збірочка – маленька дрібка настроїв, думок і почуттів. Подаємо їх, по-суті, без редакційного втручання. Не судіть їх надто прискіпливо – фахівець, можливо, знайде тут літературні огріхи й неточності. Але, на нашу думку, найважливіші риси поезії “гомінчан” – це щирість, велика любов до України і чуття єдності українців у народній пісні.
“Гомін” для багатьох людей – цілий світ. Розмаїття народних пісень, за якими вгадується глибина українського традиційного побуту, мудра життєва філософія і незнищенна Божа іскра. Можливість реалізувати патріотичні настрої, долучитися до справи Будівництва України. Зрештою, дружнє й щире коло спілкування, де можна зустріти близьких людей і “відвести душу”…
Тож, зрештою, немає нічого дивного в тому, що “гомінчани” творять своє Слово, – до цього їх надихає та ж сама Пісня, яку кожен чує по-своєму. І слухачі з когорти професійних поетів також не обминають хор своєю увагою – серед них Володимир Коломієць, Василь Юхимович…
Добірку було зроблено до святкування ювілею керівника хору в 2003-му році.
Добірка віршів про “Гомін” − PDF − 477 Kb