



Хор ГОМІН, Київ :: Хор імені Леопольда Ященка :: Пісні України
Історія та репертуар "Гомону", пісні з архіву Леопольда Ященка
Слова Миколи Вороного, музика Богдана Вахнянина; редакція хору “Гомін”.
Фрагмент ювілейного концерту до 50-річчя хору “Гомін”, Київ, Центр художньої та технічної творчості “Печерськ”, 02.06.2019:
Етнографічний хор “Гомін”, 1990-і рр. (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
За Україну з вогнем завзяття
Рушаймо, браття, всі вперед!
Слушний час кличе нас –
Ну ж бо враз сповнять святий наказ:
За Україну, за її долю,
За честь і славу, за народ!
О Україно, о рідна ненько,
Тобі вірненько присягнем!
Серця кров і любов –
Все тобі віддати в боротьбі!
За Україну, за її долю,
За честь і славу, за народ!
Рушаймо, браття! Наш прапор має,
І сонце сяє нам в очах!
Слушний час кличе нас –
Ну ж бо враз сповнять святий наказ:
За Україну, за її долю,
За честь і славу, за народ!
Слова Олеся Бабія, мелодія народна. Редакція хору “Гомін”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Зродились ми великої години
З пожеж війни, із полум’я вогнів.
З’єднав нас біль по втраті України,
Підняв нас гнів на клятих ворогів.
І ось ми йдем у бою життєвому,
Міцні й тверді, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець – той здобуває світ!
Нас кличе в бій борців полеглих слава,
Для нас закон найвищий – то наказ!
Соборная Вкраїнськая держава,
Одна, міцна, від Сяну по Кавказ!
Мелодія з Кубані; гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Із-за гор-гори їдуть мазури! (2)
Їдуть, їдуть мазурочки,
Везуть, везуть два віночки.
Вінцю золотий! (2)
Приїхав вночі при ясній свічі. (2)
Стук-грюк в віконечко:
Вийди, серце коханочко,
Дай коню води! (2)
Ой рада б я встать, коню води дать − (2)
Мені мати наказала,
Щоб я з паном не стояла.
Матері боюсь! (2)
Матері не бійсь − сідай на мій віз! (2)
Сідай, сідай на колеса,
Та й поїдемо в Одесу,
Та й там заживем! (2)
Селом їхали, люди питали: (2)
А що ж то за дівчина,
Чорнобрива, заручена
З паном їхала? (2)
Ой то ж не пани, то ті мазури: (2)
Сім пар волів-коней,
Ще й сам хлопець чорнобровий
Селом проїжджав! (2)
Кубань.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
І знову заграли сталевії сурми,
І знову зітхає дівча…
У нічку травневу, у ніченьку темну
Козак осідлає коня.
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей!
Козак осідлає коня. (2)
Коня осідлає, поправить попругу,
Поправить стрілецьке вбрання,
Найперше козак поцілує подругу,
А потім погладить коня.
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей!
А потім погладить коня. (2)
Коня приголубить – прощайте, станиці!
Прощайте, квітучі сади!
Козак дасть коню вороному напиться
Із річки холодної води.
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей!
Із річки холодної води. (2)
Прощай, дівчинонько, я скоро вернуся,
Прощай, моя люба, прощай!
Як пташечки знову в саду защебечуть,
З походу мене виглядай!
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей!
З походу мене виглядай! (2)
Київська обл., Києво-Святошинський р-н. Від учасника хору “Гомін” Петра Приймаченка. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.
Фрагмент виступу Етнографічного хору “Гомін” під керівництвом Леопольда Ященка на III Бойківських Фестинах, 19.07.2003, м.Турка Львівської обл.:
Комп’ютерне відтворення нот − МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):
Комп’ютерне відтворення нот − ЧОЛОВІЧИЙ ХОР (PDF, mp3):
Їхав козак з України (2)
Та й заїхав до дів’, до дівчини,
Та й заїхав до дівчи(ни).
Дівка двері відчинила − (2)
Не той козак, що лю’, що любила,
Не той козак, що люби(ла).
Дала коню вівса їсти, (2)
А козаку крісло, крісло сісти,
А козаку крісло сі(сти).
Дала коню ще й оброку, (2)
Сама сіла собі, собі збоку,
Сама сіла собі збо(ку).
Ой Боже ж мій, що я роблю − (2)
Не той козак, що я, що я люблю,
Не той козак, що я лю(блю).
Не той кінь, не те сідельце, (2)
Не той козак, не те, не те серце,
Не той козак, не те се(рце).
Дзвонять коні підківками, (2)
А козаки шабель’, шабельками,
А козаки шабелька(ми)!
Слова і музика Михайла Гайворонського.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Йде січове військо,
Та співає стиха:
Як поборем воріженьків,
Не буде в нас лиха!
Йде січове військо
В боротьбу криваву.
Як поборем воріженьків,
Здобудемо славу!
Йде січове військо,
Пісня степом лине:
Як поборем воріженьків,
Слава не загине!
Лемківщина, Закарпаття.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Кедь ми прийшла карта нароковац,
Став я свого неня дошіковац:
Неню ж ти мій, неню, вчинь ми таку волю –
Йди за мене служить на ту войну!
Кедь ми прийшла карта нароковац,
Став я музиченьків дошіковац:
Гей ви, музиченьки, заграйте ми чардаш –
Най си погуляю в сей молодий час!
Стали музиченьки чардаш грати,
Стали ми ся сльози з очей лляти.
Ніхто не заплаче – ні отець, ні мати,
Лем за мнов заплачуть три дівчати.
Що перша заплаче, бо я її брат,
А друга заплаче, бо я її сват.
А третя заплаче, третя заголосить,
Бо вона від мене перстень носить!
Слова і музика Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН” – чоловічий гурт “КОЗАКИ”; соліст – Леопольд ЯЩЕНКО (баритон); супровід – МУЗИКИ, родина Вербовецьких (mp3):
Відеозапис із концерту “Гомону” − Щедрий вечір у Будинку вчителя 13.01.2002:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Чи чуєш, друже? Вже сурми кличуть,
Отож не гайся, бо час наспів!
Чи є ще порох у порохівницях?
Чи є ще сила в наших козаків?
Вже сурми кличуть – вставай, вставай
За честь і волю, за рідний край!
А наша воля в степу широкім,
А наша сила на вістрі меча.
І лине слава з глибини віків –
Безсмертна слава наших козаків!
Сідлаймо ж коні, лаштуймо зброю
І в путь-дорогу, у дальню путь!
Цвітуть прапори малинові,
На ратний подвиг нас зовуть!
І сурми кличуть – вперед рушай
За честь і волю, за рідний край!
А наша воля в степу широкім,
А наша сила на вістрі меча.
І лине слава з глибини віків –
Безсмертна слава наших козаків! (2)
Continue reading “КОЗАЦЬКА СЛАВА, або ЧИ ЧУЄШ, ДРУЖЕ (патріотична)” →
Слова: Мирослав Воньо, Петро Карась; музика Миколи Балеми.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Сяяли на сонці шаблі запорожців,
Як вони на конях гнали ворогів.
Козацькому роду нема переводу,
Лине його слава з далечі віків!
Приспів:
Гей, співай, козаки,
Про любов, про землю святу!
Славте, гей, козаки,
Волю золоту!
Так, як запорожці, з України хлопці
Вірними шаблями очищали світ.
Козацькому роду нема переводу,
Мати-Україна кликала в похід.
Приспів.
Сяє наша доля, наче маки в полі,
І весняне сонце устає з дібров.
Козацькому роду нема переводу,
Козаки в колисках виростають знов!
Приспів.
Мелодія запозичена у 1970-ті рр. з одного з американських спірічуелсів. Переклад з російської та гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Коли у путь, коли у путь
Твоя судьба тебе покличе,
Ти пригадай наш добрий звичай –
Веселу пісню починай!
Приспів (двічі):
Бий, барабан! Бий, барабан!
Бий, барабан! Лунайте, труби!
Цілуй дівчину прямо в губи
І келих повний наливай!
(за другим разом:
…І келих повний випивай!)
Завів султан собі гарем –
Жінок півсотні має в нім.
Він може кожну з них обнять –
Хотів би я султаном стать!
Та він нещасний чоловік –
Не п’є горілки цілий вік,
Бо так велить йому Коран…
Нехай же буде він султан!
Приспів (двічі).
Continue reading “КОЛИ У ПУТЬ (жартівлива)” →
Наше все: Україна Споконвічна, Студія "МИ", Етноархів, Бандурка, Боривітер, Цікаві сайти
© homin.etnoua.info 2011-2023