ВИБІРКИ: Хрестоматійне

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой у полі криниченька,
Там холодна водиченька.

Ой там Роман воли пасе,
Катерина воду несе.

Роман воли покидає,
Катерину переймає.

Ой став Роман жартувати,
З відер воду виливати.

Ой Романе, Романочку,
Не лий воду на сорочку!

Бо сердиту матір маю,
Буде бити – добре знаю.

Буде бити ще й лаяти,
Ще й Романом докоряти.

Continue reading “ОЙ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА (лірична)” →

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой у полі нивка, кругом материнка,
Там дівчина жито жала, гарна чорнобривка. (2)

Жала ж вона, жала, сіла спочивати,
Їхав козак з України, мусив шапку зняти. (2)

Мусив шапку зняти, “день добрий” сказати, –
Помагай Біг, дівча гоже, тобі жито жати! (2)

А дівчина стала, йому одказала,
Вона ж йому одказала – серденьком назвала. (2)

Як ідеш додому, не кажи нікому,
Бо рознесуть цеє люди, як вітер солому. (2)

А вітер тихенький, солома легенька –
Візьмуть мене люди в зуби, я ще ж молоденька. (2)

А вже ж тая слава по всім світі стала,
Що дівчина козаченька серденьком назвала. (2)

А вже ж тая слава по всім городочку,
Що дівчина козакові вишила сорочку. (2)
 

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой хмелю ж мій, хмелю,
Хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зиму зимував,
Що й не розвивався?

Зимував я зиму,
Зимував я другу,
Зимував я в лузі на калині,
Та й не розвивася.

Ой сину ж мій, сину,
Сину молоденький,
Де ж ти, сину, нічку ночував,
Що й не роззувався?

Ночував я нічку,
Ночував я другу,
Ночував я у тої вдовиці,
Що сватати буду.

Continue reading “ОЙ ХМЕЛЮ Ж МІЙ, ХМЕЛЮ (лірична)” →

Карпати.

Комп’ютерне відтворення нот для ДВОХ СКРИПОК – редакція Едуарда Драча (PDF, mp3):

Ой чорна я, чорна, як тота чорниця. (2)
Най ми ся уступить, гей-гой,
Най ми ся уступить, чей-гой,
Най ми ся уступить з путя парадниця!

З путя парадниця, з поля робітниця, (2)
Бо я така файна, гей-гой,
Бо я така файна, чей-гой,
Бо я така файна, як в небі зірниця!

Continue reading “ОЙ ЧОРНА Я, ЧОРНА (лірична; вальс)” →

Слова і музика Романа Купчинського. Редакція хору “Гомін”.

Виступ Етнографічного хору “Гомін” у Мистецькому Арсеналі 28.02.2015:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою січовий стрілець,
Дівчина затужила.

А був то хлопець молодий –
Йому б лишень кохати,
Він впав, мов той сухий листок,
Повік буде лежати.

Летить ворон з чужих сторон,
Та й жалібненько кряче:
Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче!

Заплаче мати не одна,
Заплаче Україна,
Бо не одного козака
Сира земля накрила!
 

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

По діброві вітер віє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.

Стан високий, лист широкий,
Марно зеленіє,
Кругом поле, як те море,
Широке синіє.

Чумак іде – подивиться,
Та й голову схилить.
Чабан вранці з сопілкою
Сяде на могилі.

Подивиться – серце мліє:
Кругом ні билини,
Одна, одна, як сирота,
На чужині гине.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

З друкованих джерел.

Узявшись за руки, діти ходять по колу, всередині якого стоїть Подоляночка і рухами відтворює все, про що співається. У кінці пісні вона обирає когось із кола замість себе, і гра починається спочатку.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Десь тут була Подоляночка,
Десь тут була молодесенька.
Тут вона впала,
До землі припала,
Личка не вмивала,
Бо води не мала.

Ой устань, устань, Подоляночко,
Ой устань, устань, молодесенька,
Вмий своє личко,
Личко біленьке,
Та візьмися в бочки,
Поскачи навскочки,
Біжи до Дунаю,
Бери ту, що скраю.
 

Варіант для мішаного хору: “Прощай, село, город рідненький”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Прощай, село ріднесеньке,
Прощай, Україно!
Прощай, саду зелененький,
Прощавай, дівчино!

А в тім саду зеленому,
Де сонечко сяє,
На калині біля хати
Соловей співає.

Співай, співай, соловейку,
Сидя на калині,
Не журися, дівчинонько,
У тяжкій годині!

А я піду на край світа,
Буду воювати,
Тебе, моє серденятко,
Буду споминати.
 

Буковина. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Раз над’їхав козак з міста,
Під копитом камінь тріснув, да раз, два!
Під копитом камінь тріснув, да раз!

Під копитом камінь тріснув,
До серденька кріс притиснув…

Кріс притиснув до серденька,
Закувала зозуленька…

Не куй, не куй, зозуленько,
Най щебече соловейко…

Соловейку, рідний брате,
Виклич мені дівча з хати…

Виклич мені дівча з хати,
Щось я маю розпитати…

Щось я маю розпитати:
Чи не била вчора мати?..

Чи не била, не сварила,
Що з козаком говорила?..

Чи не била, не карала,
Що з козаком ніч стояла?..
 

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору
З-за хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.