ЖАНР: Жартівливі
У ЛІСІ НА ВРІСІ (жартівлива)
Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с.Оріховиця. Записав Михайло Кречко. Редакція Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
У лісі на врісі сова вогінь креше.
Тото пес, не легінь, що з дівками бреше.
Приспів:
Гей, на тім бочку, де я, нікого любити,
А на другий, Боже, далеко ходити!
Дати би йму, дати соли полизати,
Аби він перестав до дівок брехати!
Приспів.
Continue reading “У ЛІСІ НА ВРІСІ (жартівлива)” →
ЧЕРЕЗ ГОРУ ТА В ЛІСОК (жартівлива)
Житомирська обл., Ружинський р-н с.Бистрик. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Марії Мельниченко
Через гору та в лісок (2)
Подай, милий, голосок, голосок
Подай, милий, голосок!
Ой рад би я голос дать − (2)
В саду листоньки шумлять, шумлять, да
В саду листоньки шумлять.
В саду листоньки шумлять, (2)
Про нас люди говорять, говорять,
Про нас люди говорять.
Все про тебе й про мене, (2)
Що ти ходиш до мене, до мене,
Що ти ходиш до мене.
Ой як ходиш − то ходи,
Ой як любиш − то люби,
Поговору не роби, не роби
Поговору не роби!
Бо то, серце, поговір − (2)
Скажуть люди, що ти мій, що ти мій,
Скажуть люди, що ти мій!
Бо то, серце, славонька − (2)
Скажуть люди − правдонька, правдонька
Скажуть люди − правдонька!
ЯК ІШОВ Я З ДЕБРЕЧИНА (жартівлива)
Закарпаття.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Як ішов я з Дебречина додому,
Зайшла мені чорна кура дорогу.
Іди, іди, чорна куро, додому,
Не заважай, не заважай
По дорозі нікому!
Як ішов я з Дебречина до Хусту,
Знайшов собі вишиваную хустку.
Ой чи мила, чи не мила ю шила –
Лем би она, лем би она
Вишиваною била!
Як ішов я з Мукачева додому,
Що там було – не розкажу нікому!
Так ня мила притискала до себе:
Чи любиш ня, чи візьмеш ня,
Бо я гину без тебе!
ЯК СЯ КОЗИ РОЗІГРАЛИ (жартівлива)
Лемківщина. Джерело: Там на Лемковині помедже горами: Туристський пісенник / Упор. Лех Лях [Лех Конопніцький]. – Варшава, 1981. – 62 с., іл., нот. – С.46.
Примітка Леопольда Ященка: “Для парубоцького гурту без супроводу”.
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
Як ся кози розіграли, гоя-я,
До потока поскакали, чугая.
Приспів:
Гей, Дунаю! за Дунайом,
Плаче дівча за шугайом.
Я за ними, я за ними, гоя-я,
Зламав ногу по коліна, чугая.
Continue reading “ЯК СЯ КОЗИ РОЗІГРАЛИ (жартівлива)” →
Пісні з репертуару Ніни Матвієнко та тріо “Золоті ключі”
Співає Ніна Матвієнко // Ой виорю нивку широкую / Ніна Матвієнко. – Київ: УЦНК “Музей Івана Гончара”, 2002. − С.251-573. − pdf.
До пісенної добірки з репертуару Н.М.Матвієнко та тріо “Золоті ключі” (Ніна Матвієнко, Валентина Коротя-Ковальська, Марія Миколайчук) увійшли народні перлини, наспівані й зібрані різними людьми у різних куточках України. Значну частину пісень записано від матері співачки – Антоніни Ільківни; це пісні їх рідного села Неділище Ємільчинського р-ну Житомирської обл. Іншу велику групу становлять пісні, залучені до репертуару з так званого “канадського зошита” – рукописного збірника буковинських пісень, записаних у 1963-68 рр. Богданом Климашем (Едмонтон, Канада). Цей збірник був переданий Ніні Матвієнко керівником хору ім.О.Кошиця Володимиром Климківим під час гастролей у 1988 році.
Своїми записами охоче ділилися й фольклористи. Чимало в добірці пісень з експедиційних матеріалів Володимира Матвієнка, Леопольда Ященка, Тетяни Шевчук, Олексія Долі, Людмили Іваннікової. Добре поповнювався репертуар і завдяки працівникам Національної радіокомпанії України – Катерині Божко та Галині Верховинець. Вони, а також багато-багато інших збирачів і зберігачів народних пісень допомогли Ніні Матвієнко та знаменитому тріо продовжити життя цих перлин народного генія, закарбувати їх серед шедеврів світового мистецтва.
Continue reading “Пісні з репертуару Ніни Матвієнко та тріо “Золоті ключі”” →