ЖАНР: Жартівливі

Галичина. Записав Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

− Ганнуню, донуню, скажи мені правдуню: (2)
Звідки в тебе вчора гості були? (2)
− Був Василько ізі Львова, а Омелько − з Василькова,
А Михайло-придибайло − із самого Києва! (2)

− Ганнуню, донуню, скажи мені правдуню: (2)
А що в тебе твої гості пили? (2)
− А Василько пив сметану, а Омелько − молоко,
А Михайло-придибайло пив зі мною мед-вино! (2)

− Ганнуню, донуню, скажи мені правдуню: (2)
А що в тебе твої гості їли? (2)
− А Василько їв капусту, а Омелько − галушки,
А Михайло-придибайло їв зі мною пампушки! (2)

− Ганнуню, донуню, скажи мені правдуню: (2)
А де в тебе твої гості спали? (2)
− А Василько спав на лаві, а Омелько − на дошках,
А Михайло-придибайло, мому серцю сподобайло −
та й на білих подушках!
А Михайло-придибайло − та й на білих подушках!
 

Сумська обл., Путивльський р-н. Записав Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Да за городом кози пасла,
Да назбирала горщик масла.
За вар-ва горо-вор-во-дом
Ко-вор-во-зи па-вар-ва-сла,
На-вар-ва-збира-вар-ва-ла
Го-вор-во-рщик ма-вар-ва-сла.

Да горщик масла, миску сиру,
Да вареників наварила.
Го-вор-во-рщик ма-вар-ва-сла,
Ми-вир-ви-ску си-вир-ви-ру,
Ва-вар-ва-рени-вир-ви-ків
На-вар-ва-вари-вир-ви-ла.

Да вареників наварила,
Да в гості хлопців запросила.
Ва-вар-ва-рени-вир-ви-ків
На-вар-ва-вари-вир-ви-ла,
В го-вор-во-сті хло-вор-во-пців
За-вар-ва-проси-вир-ви-ла.

Да їжте, хлопці, й умочайте,
Да за горілку вибачайте.
Ї-вір-ві-жте, хло-вор-во-пці,
Й у-вур-ву-моча-вар-ва-йте,
За вар-ва горі-вір-ві-лку
Ви-вир-ви-бача-вар-ва-йте!

Continue reading “ДА ЗА ГОРОДОМ КОЗИ ПАСЛА (жартівлива)” →

Київська обл., смт Тараща; від учасниці “Гомону” Віри Кириченко. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Дощик накрапає, на камені слизько,
Гей, добре тому жити, що кохання близько! (2)

Близько воно, близько, та ще й недалечко −
Гей, через сад зелений, через озеречко. (2)

А я в тому саду терни порубаю −
Гей, я своє кохання здалека пізнаю! (2)

Сивим конем їде, мальована бричка,
Гей, люблять мене хлопці, що я й невеличка. (2)

Хоч я й невеличка, та ще й небагата,
Гей, в мене кавалєрів щодня повна хата. (2)

Щодня повна хата, ще й повнії сіни −
Гей, в мене кавалєри всі лавки засіли! (2)
 

Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Веприк.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Думай, думай! (2)

Ой ох, не дай Бог
Одного любить удвох:
Одна любить і коха,
Друга сльози пролива.
Ой думай, думай! (2)

А у мого миленького
Руді вуса й борода,
Очі сірі та великі,
Як у нашого кота.
Ой думай, думай! (2)

Я ж думала – він чорнявий,
А він рудий, як і я,
Я ж думала – кучерявий –
В нього чуба нема.
Ой думай, думай! (2)

Ой гоп по льоду –
Я на танці піду,
Та й до того козаченька,
Що хороший на виду!
Ой думай, думай! (2)
 

Київська обл., смт Тараща. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Кириченко.

Жила собі вдова, аж три дочки мала,
Юва, юва, юва-ва, аж три дочки мала. (2)

Аж три дочки мала, заміж віддавала,
Юва, юва, юва-ва, заміж віддавала. (2)

Перша дочка каже: віддай мене, мамо,
Віддай мене мамо та й за хлібороба!
Юва, юва, юва-ва, та й за хлібороба.

Друга дочка каже: віддай мене, мамо,
Віддай мене, мамо, та й за риболова!
Юва, юва, юва-ва, та й за риболова.

Третя дочка каже: віддай мене, мамо,
Віддай мене, мамо, та й за музиканта!
Юва, юва, юва-ва, та й за музиканта.
Continue reading “ЖИЛА СОБІ ВДОВА (жартівлива)” →

Наддніпрянщина. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Людмили Заковоротньої та Віри Глушко

Замкнув хату на замок, чимчара-чирара,
А сам пішов до дівок, ку-ку, ага!

Добривечір, дівки, вам, чимчара-чирара,
Вас багато, а я сам, ку-ку, ага!

Як вас, дівки, не любить, чимчара-чирара,
Як ви вмієте робить, ку-ку, ага!

Тихше, дядьку, не займай, чимчара-чирара,
За своєю позирай, ку-ку, ага!

Не шукай собі біду, чимчара-чирара, –
Маєш жінку молоду, ку-ку, ага!

Не жени волів пасти, чимчара-чирара, –
Можуть жінку украсти, ку-ку, ага!

Дав додому драпака, чимчара-чирара,
Ані жінки, ні замка! Ку-ку, ага!

Continue reading “ЗАМКНУВ ХАТУ НА ЗАМОК (жартівлива)” →

Закарпаття. З репертуару Закарпатського народного хору. Усна редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Іванку, Іванку,
З того боку ярку, (2)
Пішла би-м до тебе − (2)
Взяла вода лавку.

Лавочка тоненька,
Вода студененька,
А я молоденька −
Могла б ся вломити, (2)
Жаль ми ся втопити!

Continue reading “ІВАНКУ, ІВАНКУ З ТОГО БОКУ ЯРКУ − варіант 1 (лірична)” →

Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Марії Мельниченко

І учора в куми, і сьогодні в куми –
А я завтра куму та й до себе зазву. (2)

А я завтра куму та й до себе зазву,
Чим я свою куму пригощати будуі (2)

Ой найму я стрільця, та й уб’ю горобця,
А з того горобця я сім страв наварю. (2)

Я сім страв наварю, ще й ковбас начиню,
А із тих реберець я зварю холодець. (2)

Та продам я крильця, та куплю відерця,
А у ті відерця та й наллю я винця. (2)

А у ті відерця та й наллю я винця –
Тепер свою куму пригощати буду! (2)

Ой пий, кумо, їж − не засалюйся,
То в карман, то в рукав не захвачуйся! (2)

І наїлася, і напилася,
Що насилу додому докотилася! (2)

Буковина. Чернівецька обл., Кіцманський р-н, с.Шипинці. Записано від К.К.Бойчука. Експедиція 1959 р.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

− Катеринко моя, чорнобривко моя,
Скажи ж мені, Катеринко,
Звідки гості мала?

− Соловій − із Дубівця, його брат − із Чубранця,
А мій милий, чорнобривий −
Таки з цього села.

− Катеринко моя, чорнобривко моя,
Скажи ж мені, Катеринко,
Що-сь їм їсти дала?

− Соловій їв курку, його брат їв гуску,
А мій милий, чорнобривий −
Таки собі качечку.

− Катеринко моя, чорнобривко моя,
Скажи ж мені, Катеринко,
Де-сь їх спати клала?

− Соловій − у подушках, його брат − на дошках,
А мій милий, чорнобривий −
Таки в мене на ручках.

Карпати

Катерино, відчини-но, Катерино, встань-но,
Дай-но їсти, дай-но пити – як то буде файно!

Катерина відчинила, Катерина встала,
Дала їсти, дала пити, ще й поцілувала.

* * *

Била мене моя мати ввечері і вранці,
Щоби я си не ходила з хлопцями на танці.

Не бий мене, моя нене, не роби публіки,
Бо у мене в голівоньці лиш одні музики!

* * *

Весела-м ся народила, весела-м загину,
Бо я свою натурочку ніде не подіну.

Весела-м ся народила, веселого дому,
Усім людям веселенька − і свому милому.

Continue reading “КАТЕРИНО, ВІДЧИНИ-НО (жартівлива)” →