ЖАНР: Веснянки, гаївки

Тернопільська обл., Борщівський р-н, с.Гермаківка. Записали Леопольд Ященко та Михайло Гуць.

Учасники гри йдуть по колу, співаючи пісню. У колі один хлопець із хустиною в руках іде проти руху. Обирає якусь дівчину, пританцьовуючи, веде її на середину кола, простеляє хустку. Доки звучить перегра, вони удвох стають на ній на коліна і цілуються. По тому хлопець приєднується до гурту, а дівчина так само обирає собі пару…

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой вийду я на майдан,
Вийду погуляти,
Кого люблю, тому дам
Личко цілувати.

Маю хустку вишивану
На чотири роги,
Кого люблю – поцілую,
Постелю під ноги.

Маю хустку вишивану
На чотири кінці,
Кого люблю – поцілую
Стану на колінця.
 

З друкованих джерел.

Хлопчики й дівчатка, розділившись попарно, беруться за руки і кружляють у такт пісні спочатку в один бік (чотири такти за годинниковою стрілкою, починаючи з правої ноги), а потім у другий (чотири такти проти годинникової стрілки, починаючи з лівої ноги). На словах “Ой Василю…” тричі погрожують один одному вказівним пальцем правої руки, а на слові “…Василю” – вказівним пальцем лівої руки (навхрест). На словах “не їж” і “мого” по черзі злегка вдаряють один одного долоня в долоню – правою, потім лівою. А на слові “киселю” тричі притупують ногами, починаючи з лівої.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Катерина і Василь
Посварились за кисіль:
Ой Василю, Василю,
Не їж мого киселю!
Ой Василю, Василечку,
Не їж мого киселечку!

А Оксана і Тиміш
Посварились за куліш:
Ой Тимоше, Тимошу,
Не їж мого кулешу!
Ой Тимоше, Тимошечку,
Не їж мого кулешечку!

А Марина та Дем’ян
Посварились за бур’ян:
Ой Дем’яне, Дем’яну,
Не рви мого бур’яну!
Ой Дем’яне, Дем’яночку,
Не рви мого бур’яночку!
 

Вінниччина. Від Івана Шаматієнка. Гармонізація Леопольда Ященка.

Цю пісню “Гомін” зазвичай співає після іншої веснянки – “Ой веснонько, весно”.

Етнографічний хор “Гомін” і Вишгородський муніципальний ансамбль “Коралі”, керівник Леся Потіцька. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коло млина калина,
Коло млина, лелю-полелю,
Калина.

Там дівчина ходила,
Там дівчина, лелю-полелю,
Ходила.

Continue reading “КОЛО МЛИНА КАЛИНА (веснянка)” →

Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Романівка. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коло млина калина, калина.
Зеленая рута, жовтий цвіт, калина.

Там ходила дівчина, дівчина.
Зеленая рута, жовтий цвіт, дівчина.

Ножем зілля копала, копала. …

Та й у неньки питала, питала. …

Що то, ненько, за зілля, за зілля? …

Копай, доню, – шальвія, шальвія. …

Копай, доню, корінці, корінці. …

Та намочим в горілці, в горілці. …

Щоб ходили молодці, молодці. …

Щоб носили перстенці, перстенці. …

І щоб жили з тобою, з тобою. …

Як рибонька з водою, з водою. …
 

Київська обл., Бориспільський р-н, с.Гнідин. Записала Людмила Іваннікова, 1998 р.

Молодь стає в ряд, береться за руки і йде по колу за сонцем. Перша пара одривається від ряду, підносить з’єднані руки догори і утворює “ворота”, через які проходять усі решта. Пропустивши останнього, “ворота” беруть його за вільну руку і самі стають в кінець. Як тільки вони зачепилися, перша пара знову утворює ворота – і так доки пісня не скінчиться. Коли співається заспів, рухаються поважніше, на швидкому приспіві – біжать.

Легко собі уявити, наприклад, що два королі – це зима і весна: одного вже “нема вдома”, а другий іде – аж земля гуде…

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

– Королю, королю,
Чом не йдеш, чом не йдеш?

– Боюся, боюся,
Боюся, боюся!

Continue reading “КОРОЛЮ, КОРОЛЮ, ЧОМ НЕ ЙДЕШ (веснянка-гра)” →

Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, с.Біла. Записав Григорій Гдаль.

Молодь обирає з-поміж себе Котика і Мишку. Решта учасників гри йде по колу, взявшись за руки. Мишка втікає всередині кола й поза ним; її пропускають, піднімаючи руки догори. Котик намагається зловити Мишку, але йому чинять усілякі перешкоди.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой до нори, мишко, до нори. (2)

Та й до золотої комори! (2)

А ще котик мишки не зловив. (2)

А вже їй і шкодоньки наробив! (2)

Втікала Ганнуся садочком. (2)

За нею Іваньо слідочком. (2)

Чого ти, Ганнусю, тікаєш? (2)

Чого мені правдоньки не скажеш? (2)
 

Черкаська обл., Звенигородський р-н, с.Стецівка. Записала Людмила Іваннікова, 1988 р.

Діти ходять по колу, взявшись за руки, і співають. Всередині кола у протилежному напрямку ходить Красна Панна, обертається, пританцьовує і наприкінці обирає когось замість себе.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

В хороводі ми були, (2)
Ми були, ми були. (2)

Красну панну виділи. (2)
Виділи, виділи. (2)

Красна панно, обернись, (2)
Обернись, обернись. (2)

Красна панно, затанцюй. (2)
Затанцюй, затанцюй. (2)

Кого любиш – поцілуй. (2)
Поцілуй, поцілуй. (2)
 

Текст з друкованих джерел, мелодія Людмили Іваннікової.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Кроковеє колесо, колесо
Вище тину стояло, стояло.
Много дива видало, видало.
Чи бачило колесо, колесо,
Куди нелюб поїхав, поїхав?
За ним трава полягла, полягла,
І діброва загула, загула.

Кроковеє колесо, колесо
Вище тину стояло, стояло.
Много дива видало, видало.
Чи бачило колесо, колесо,
Куди милий поїхав, поїхав?
За ним трава зелена, зелена,
І діброва весела, весела.
 

Львівська обл., Миколаївський р-н, с.Гранки-Кути; привезена переселенцями з-під Перемишля, с.Брилянці. Від Стефанії та Юрія Гуліїв

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Кроковеє колесо. (2)

Вище тину стояло. (2)

Много дива видало. (2)

Я вам скажу дивніше,
Котре мені миліше.

Continue reading “КРОКОВЕЄ КОЛЕСО – варіант 2 (веснянка)” →

Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Від Марії Мельниченко.

Співає Марія Мельниченко (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

– Куди їдеш, Романе?
– На ярмарок, мій пане!

– А що везеш, Романе?
– Та все хлопців, мій пане!

– А по чому, Романе?
– По копійці, мій пане!

– Так дешево, Романе!
– Бо ледачі, мій пане!

– Куди їдеш, Романе?
– На ярмарок, мій пане!

– А що везеш, Романе?
– Та все дівок, мій пане!

– А по чому, Романе?
– По сто рублів, мій пане!

– Так дорого, Романе!
– Бо робочі, мій пане!