



Хор ГОМІН, Київ :: Хор імені Леопольда Ященка :: Пісні України
Історія та репертуар "Гомону", пісні з архіву Леопольда Ященка
Слова і музика Леопольда Ященка
Минають дні…
І вже в саду зів’яле листя
Облетіло…
І літо…
Отак і літо промайнуло, відцвіло,
І тільки спомини в душі
Лишило…
Лиш пам’ять
Глибоко в серці все живе
І не згасає,
Про юні, далекі дні,
І про усіх, кого між нас
Немає…
Пройшли літа…
І все частіше ми в думках
Себе питаєм:
А далі ж як?
І що в дорогу ми з собою заберем?
І що нащадкам по собі
Лишаєм?
Дай Боже,
Щоб не зігнутися в біді
Нам стало сили!
Хай віра укріпить нас,
Щоб ми достойно свою путь
Звершили!..
Закарпатська обл., Іршавський р-н, с.Довге. Запис 1956 р. Розшифрував В.Матвієнко
Місяцю-королю, засвіти по полю –
Най я си уберу, гей, пшеницю з куколю. (2)
Місяченько б світив − хмари налягають,
Ми би ся любили, гей, − люди нам не дають. (2)
Люди нам не дають, мамка ніц не каже, –
Любімся, серденько, гей, най нам хто розкаже! (2)
Слова і музика Леопольда Ященка
Місяць із-за хмари промінь покотив,
Золоту дорогу в морі простелив.
Стелеться доріжка у далечині,
Любо йти по морю в легкому човні!
Гей, гей-я-гей, гей, гей-я-гей,
Любо йти по морю в легкому човні!
Я по тій дорозі сам-один пройду,
З буйними вітрами мову поведу.
Хай зрадлива хвиля грає ще й шумить –
Сильних і відважних буря не страшить!
Гей, гей-я-гей, гей, гей-я-гей,
Сильних і відважних буря не страшить!
Дальнії простори манять нас і ждуть,
Піднімай вітрила – нам пора у путь!
Пройдемо крізь шторми, пройдемо крізь ніч,
Та й назустріч сонцю, радості навстріч!
Гей, гей-я-гей, гей, гей-я-гей,
Та й назустріч сонцю, радості навстріч!
Слова і музика Леопольда Ященка
На берегах Дніпра-Славутича
Ти встав із давнішніх століть,
Проте краса твоя нев’януча
Мене й сьогодні полонить.
І я іду по тихих вулицях
До цих завітних берегів,
І предо мною відкривається
Жива історія віків.
Приспів (двічі):
Я знову в рідному краю
Знайомі гори пізнаю,
І велич сивої минувшини,
І ясну молодість твою.
Чи ж так давно під цими кручами
На штурм піднявшись як один,
Тебе з неволі визволяли ми
В диму пожарищ і руїн?
І я дивлюсь на мирні обрії,
Любуюсь видами Дніпра,
Та горда пам’ять тих буремних днів
В моєму серці не вмира!
Приспів (двічі).
Слова і музика Леопольда Ященка
Мрія в рожевім серпанку
Знову явилась мені…
Ніжну, сумну колисанку
Нічка снує в тишині.
Ніжну, сумну колисанку
Нічка снує за вікном…
Мрія в рожевім серпанку
Стиха війнула крилом.
Я ж їй сказала: вернися!
Мріє, не зраджуй мене.
Згасне остання зірниця,
Швидко цей сон промайне.
Ранок прийде і розвіє
Чари солодкі нічні…
Люба, закохана мріє,
Згадуй мене хоч вві сні.
Вінницька обл., Ямпільський р-н, с.Клембівка. Запис і гармонізація Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН” − чоловічий гурт “КОЗАКИ”; солісти − Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ (тенор), Ярослав ХОДОРІВ (баритон) і Леопольд ЯЩЕНКО (бас); 1990-і рр. (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Надобраніч усім на ніч,
Бо уже я та й іду спати.
За ворітьми зелен явір,
Там я буду та й тебе ждати.
Ой хоч явір, хоч не явір,
Хоч зелена та яворина,
Між усіма дівоньками
Тільки ти одна мені мила.
Ой чи мила, чи не мила,
А щось мені та й починила:
Кличе мати вечеряти −
Вечеронька мені не мила.
Не дай мені, моя мати,
Ні снідати, ні обідати,
Лиш дай мені, моя мати,
Дівчиноньку та й провідати.
Слова і музика Леопольда Ященка
Де Черемош шумить,
І лісами вкриті гори,
Даль потопа в імлі
І смерека з вітром говорить.
Там квітують сонячні долини
У обіймах щедрої весни,
І погожий вітер з полонини
Навіва їм тихі сни.
Ой немає в світі краю, –
Я знаю, я знаю, –
Як мої високі гори,
Як рідна моя земля!
Як мої високі сині гори,
Як рідна моя земля!
Гордо трембіти клич
Лине над зеленим плаєм:
То молодий вівчар
Свою душу розважає.
І здалека тихою луною
Обізвались скелі кам’яні.
І бредуть отари під горою
У надхмарній вишині.
Будь же славна, Верховино,
Моя прекрасна і вільна,
Ви, мої високі гори,
Ти, рідна моя земля!
Ви, мої високі сині гори,
Ти, рідна моя земля!
Слова і музика Леопольда Ященка
Академічний камерний хор “Хрещатик”, солісти – Олена Горяйнова й Олександр Біда; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.
Настав, кохана, час розлуки,
Ми розстаємся назавжди…
Не завдавай серденьку муки,
Не сподівайся і не жди.
Вже цеї ночі на світанні
Нас під конвоєм повезуть
На чужину, в краї незнані,
На нас чекає довга путь.
Приспів:
Тож прощавай і пам’ятай,
Що я (ти) повстав за рідний край
І сміло йшов на смертний бій
За Україну, за нарід свій! (2)
Ти маєш знати, мій козаче:
Я розділю твою біду!
Мене на поміч серце кличе –
Я за тобою вслід піду.
Я стану поруч із тобою,
І не розлучить нас тюрма!
Вона не вб’є душі живої,
Святої віри не злама!
Приспів:
Тож прощавай і пам’ятай,
Що я (ти) повстав за рідний край
І сміло йшов на смертний бій
За Україну, за нарід свій! (2)
За Україну, за рідний край!
Чернівецька обл., Кіцманський р-н, с.Шипинці, від Н.М.Проданюк, 1959 р. Запис та обробка Леопольда Ященка.
Надія ЗЯБЛЮК (сопрано), Олександр ВАСИЛЕНКО (баритон), Леся Коротенко (фортепіано); струнний квартет: Олександр Ткаченко (альт), Володимир Гонтар (скрипка І), Ірина Головач (скрипка ІІ), Олена Ульянова (віолончель); Леопольд Ященко, Катерина Міщенко (сопілки) (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот – МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):
На чужині тяжко жити,
Мов той камінь підоймити.
Камінь здійму, відпочину,
На чужині марно згину.
Бо чужина – не родина,
Плаче серце, мов дитина.
Плаче воно, знає чого –
Нема правди ні від кого.
На родині сонце гріє,
На чужині вітер віє.
Вітер віє, траву хилить,
За родинов серце болить.
Ой чужино ти, чужино,
Чого в тобі так студено?
Хоч не вітри, не морози,
А все в очах гіркі сльози.
Слова Тараса Шевченка, музика Віктора Лісовола.
Віктор ЛІСОВОЛ (mp3):
Нащо мені женитися?
Нащо мені братись?
Будуть з мене, молодого,
Козаки сміятись.
Оженився, вони скажуть,
Голодний і голий,
Занапастив, нерозумний,
Молодую волю.
Воно й правда. Що ж діяти?
Навчіть мене, люди!
Хіба піти до вас в найми?
Чи ж до ладу буде?
Ні, не буду чужі воли
Пасти, заганяти;
Ні, не буду в чужій хаті
Тестя поважати.
А я буду красуватись
В голубім жупані
На конику вороному
Перед козаками.
Наше все: Україна Споконвічна, Студія "МИ", Етноархів, Бандурка, Боривітер, Цікаві сайти
Copyright © 2022 Хор ГОМІН, Київ :: Хор імені Леопольда Ященка :: Пісні України