ЖАНР: Романси

Друга добірка пісень у виконанні Надії Зяблюк – українські романси 18-20-го століть, народні й авторські. Написані у різний час, більш відомі й маловідомі, ці твори однак посідають гідне місце у пісенній скарбниці України.

Народний романс – улюблений жанр пані Надії. Від початку 2000-х років відбулося кілька її авторських концертів у Києві. Багато учасників і шанувальників хору “Гомін” пам’ятають ініційований нею навесні 2002 року вечір українського романсу, який зібрав під дахом столичного Будинку вчених багатьох яскравих виконавців. І новий диск є ексклюзивною публікацією романсів з її власного репертуару.

Декілька пісень з певними змінами повторено з першого диска – “Родимий край” (2004). Докладніше про українські народні романси можна прочитати в передмові до збірника, впорядкованого Леопольдом Ященком. А тим часом запрошуємо послухати аудіоальбом, опублікований автором для вільного некомерційного використання.

Continue reading “Аудіоальбом “Українські романси” – Надія ЗЯБЛЮК, 2014” →

Сьогодні ми раді поділитися з Вами чудовим дарунком нашої солістки, знаного етнографа, Заслуженого працівника культури України, дуже яскравої й цікавої людини – пані Надії ЗЯБЛЮК.

Народилася пані Надія в с.Ходовичі, що біля міста Стрия, на Львівщині. Закінчила Львівський політехнічний інститут і Київський інститут театрального мистецтва ім.І.К.Карпенка-Карого, школу співу видатного педагога Дарії Бандрівської – небоги славетної Соломії Крушельницької. Понад тридцять років працювала в Національному музеї народної архітектури та побуту України на посаді старшого наукового співробітника.

Досліджуючи українську традиційну культуру – не лише за обов’язком, а й за покликом серця – Надія Степанівна знаходить час і можливість порадувати слухачів вишуканими зразками українських пісень та романсів, підібраних з великою любов’ю й тонким смаком – і виконаних на якнайвищому рівні.

Аудіоальбом “Родимий край” пані Надія присвятила пам’яті свого батька – Степана Вайди. Авторка люб’язно надала це видання сайтові хору “Гомін” з метою вільного розповсюдження для некомерційних потреб.

Continue reading “Аудіоальбом “Родимий край” – Надія ЗЯБЛЮК, 2004″ →

Українське народне багатоголосся: Монографія / Леопольд Ященко. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. – 236 с., нот. – pdf(OCR), djvu(rar). – Покажчик нотних прикладів: pdf. – Покажчик походження нотних прикладів: pdf.

Праця присвячена історії українського народного багатоголосся, теоретичному аналізу його структурних форм та виконавських принципів, питанням взаємозв’язків народного багатоголосся і професійного пісенно-хорового мистецтва.

Може служити посібником для викладачів та студентів середніх і вищих музичних навчальних закладів, а також для керівників самодіяльних та професійних хорових колективів, композиторів, музикознавців, фольклористів.

За OCR-версію дякуємо п.Анатолію Богороду!

Continue reading “Монографія “Українське народне багатоголосся” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1962″ →

Буковинські народні пісні: Збірник / Упорядкування, вступна стаття та примітки: Леопольд Ященко. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1963. – 680 с., нот. − pdf, djvu.

У цій книжці близько трьохсот мелодій і текстів пісень та коломийок, створених людьми протягом віків. У них – і незрівнянна краса природи Буковини, і відгомін історії цього багатостраждального краю, і закарбовані у піснях людські долі…

Більшу частину збірника становлять ліричні та жартівливі пісні, які український народ створював і створює завжди – від усієї щедрості свого таланту і любові до життя.

Українські народні романси / Упорядкування, передмова та примітки: Леопольд Ященко. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1961. – 412 с., нот. − pdf.

Ця книга ось уже півстоліття є джерелом репертуару для професійних співаків і композиторів, а також для аматорів і шанувальників народної пісні. Романс – унікальний і своєрідний жанр народної пісенної творчості – був і є немов би перехідним від традиційного побутового співу до камерного сценічного виконавства…

Збірник містить понад 200 пісень. У передмові подано розгорнену характеристику українського народного романсу.

За відцифрування книги дякуємо Тарасові ЯЩЕНКУ!

Слова і музика Леопольда Ященка.

Гурт “РУШНИЧОК” (Монреаль, Канада), 1970-і рр. (mp3):

ПЛАСТОВИЙ ХОР під керівництвом Ярослава Бабуняка, 1970-і рр. (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот − авторський варіант (PDF, mp3):

На тихі гірські долини
Багряний місяць перший промінь опустив…
Я знову думками лину
До придніпровських дорогих берегів,
Де тихі верби гілля схилили,
І сині води розлились вдалині,
Де ясні очі, так серцю милі,
Усмішку ніжну дарували мені.

Continue reading “ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ, або НА ТИХІ ГІРСЬКІ ДОЛИНИ (лірична)” →

Слова Романа Савицького, музика Ярослава Барнича.

Вже сіло сонечко за гаєм,
І соловей в саду співає,
А я весь вечір виглядаю
Кохану дівчину свою.

Приспів:
О, соловію! Чому я так співать не вмію,
І не зумію я про кохання розказать!
А вечорами своїми спраглими вустами
Я про кохання, я про кохання розкажу.

А соловейко на калині
Чудові трелі вигравав,
Своїй коханій любій пташці
Чарівну пісню все співав.

І знов над бистрою рікою
Стою у парі із журбою,
А там стежиною крутою
Вже з іншим любка моя йде.

Так знай же, любко, без вагання −
На двох не ділиться кохання!
Отож кажу на прощавання:
Люби його, як я тебе!

Про Ярослава Барнича на сайті uahistory.com (PDF)

Слова і музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Вишневий сад,
Вишневий сад безжурно цвів,
Над тихою,
Над тихою рікою,
А в темну ніч,
А в темну ніч його мороз побив,
І цвіт біленький обірвав,
Пустивши за водою.

І знов зима,
Прийшла і снігом замела
І сад сумний,
І в берегах калину,
А я все жду,
Не раз виходячи на край села,
Свою омріяну весну –
Тебе, тебе єдину.
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Видання: Встають над шляхом явори: Пісня для баритона та чоловічого хору в супроводі фортепіано / Леопольд Ященко // Бібліотечка художньої самодіяльності. – №14. – Київ: Мистецтво, 1968. – 6 с., нот – pdf, djvu.

Авторська версія пісні, підредагована у 2009 році – комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Встають над шляхом явори –
З дитячих літ такі знайомі,
І теплий вітер з-за гори
Мене стрічає в ріднім домі.

Ще так недавно із села
В світи широкі і незнані
Мене дорога ця вела
По срібних росах на світанні.

А ось і стежка поміж трав
І гай зелений край потоку,
Де я востаннє пригортав
Свою дівчину яснооку.

Пройшли літа, немов у сні…
Лиш вітер в лузі все гуляє,
Про дорогі минулі дні
Глибокі думи навіває.

І в чарах мрій бреду я знов
До болю милими стежками:
Чи не знайду свою любов,
Що тут лишив під яворами?
 

Слова Лесі Українки, музика Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Гетьте, думи, ви хмари осінні,
Тож тепера весна золота!
Чи то так, у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись!
Серед лиха співати пісні!
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!

Декламація на тлі звучання хору без слів:
Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать,
І несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей –
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей!

Я на вбогім, сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая міцна!
Може, квіти зійдуть, і настане
Ще й для мене весела весна!