ЖАНР: Про рідний край

Друга добірка пісень у виконанні Надії Зяблюк – українські романси 18-20-го століть, народні й авторські. Написані у різний час, більш відомі й маловідомі, ці твори однак посідають гідне місце у пісенній скарбниці України.

Народний романс – улюблений жанр пані Надії. Від початку 2000-х років відбулося кілька її авторських концертів у Києві. Багато учасників і шанувальників хору “Гомін” пам’ятають ініційований нею навесні 2002 року вечір українського романсу, який зібрав під дахом столичного Будинку вчених багатьох яскравих виконавців. І новий диск є ексклюзивною публікацією романсів з її власного репертуару.

Декілька пісень з певними змінами повторено з першого диска – “Родимий край” (2004). Докладніше про українські народні романси можна прочитати в передмові до збірника, впорядкованого Леопольдом Ященком. А тим часом запрошуємо послухати аудіоальбом, опублікований автором для вільного некомерційного використання.

Continue reading “Аудіоальбом “Українські романси” – Надія ЗЯБЛЮК, 2014” →

Чернівецька обл., Заставнівський р-н, с.Брідок. Записав Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Буковино ти зелена, дана,
Буковино ти зелена,
На три часті розділена, дана.

Скілько я по тобі ходжу, дана,
Скілько я по тобі ходжу,
Ніде щастя не знаходжу, дана.

Лиш знайшов я три листочки, дана,
Лиш знайшов я три листочки
З червоної калиночки, дана.

Перший візьму та й заграю, дана,
Перший візьму та й заграю –
Отця й неньки я не маю, дана.

Другий візьму та й заграю, дана,
Другий візьму та й заграю –
Сестри й брата не видаю, дана.

Третій візьму та й заграю, дана,
Третій візьму та й заграю –
На чужині пропадаю, дана.
 

Слова і музика Леопольда Ященка

Над широким плесом,
На високій кручі,
У короні пишній, золотій,
Ти цвітеш довкола,
Наче сад квітучий, –
Вічно древній, вічно молодий.

У далеку пору
На щасливу долю
Будівник-народ тебе воздвиг,
І стоять понині
Кам’яні твердині
Легендарних витязів твоїх.

Приспів:
Все вдаль та вдаль Дніпро пливе,
До моря свій торує шлях…
Виростай, наш рідний Києве,
І слався у віках!

Над тобою плинуть
Величаві весни,
Манять нас у сонячні світи…
На планеті нашій
Є міста чудесні,
Та нема милішого, ніж ти!

Приспів.

 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Видання: Встають над шляхом явори: Пісня для баритона та чоловічого хору в супроводі фортепіано / Леопольд Ященко // Бібліотечка художньої самодіяльності. – №14. – Київ: Мистецтво, 1968. – 6 с., нот – pdf, djvu.

Авторська версія пісні, підредагована у 2009 році – комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Встають над шляхом явори –
З дитячих літ такі знайомі,
І теплий вітер з-за гори
Мене стрічає в ріднім домі.

Ще так недавно із села
В світи широкі і незнані
Мене дорога ця вела
По срібних росах на світанні.

А ось і стежка поміж трав
І гай зелений край потоку,
Де я востаннє пригортав
Свою дівчину яснооку.

Пройшли літа, немов у сні…
Лиш вітер в лузі все гуляє,
Про дорогі минулі дні
Глибокі думи навіває.

І в чарах мрій бреду я знов
До болю милими стежками:
Чи не знайду свою любов,
Що тут лишив під яворами?
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Гей, озовись, трембіто,
Затрембітай горами!
Знову на долину стежечка крута
Стелиться перед нами!

Гей, озовись, трембіто,
Гей, зашуми, смереко!
Через бистру річку, через темний гай
Путь нам лежить далека.

Гей, озовіться, гори,
Ви чарівні Карпати!
Гей, як ми поїдем в дальню сторону,
Хто ж буде вам співати?

Гей, прощавайте, гори,
Та й до нового літа!
Буде вам співати пташечка в бору
Ще й голосна трембіта!

Continue reading “ГЕЙ, ОЗОВИСЬ, ТРЕМБІТО (туристична)” →

Карпати.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Гори мої, (2)
Гори мої Карпати!
Не проміняв, гей, би я вас
Та й на жодні дукати!

Гори мої, (2)
Гори мої Бескиди!
Тут прожили, кров пролили
Наші діди-прадіди!

Continue reading “ГОРИ МОЇ, або Я ДО ЛЕСА (лірична)” →

Записав Леопольд Ященко від імпровізованого співочого гурту в київському Гідропарку. Автор невідомий.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Доле ж моя, доле, доле віковая,
Чого ж бо ти, доле, як полин, гіркая? (2)

Підемо до церкви, помолимось Богу,
Щоби освятити до щастя дорогу. (2)

Помолимось Богу за нашу родину,
Помолимось Богу та й за Україну. (2)

Щоб наша родина та й горя не знала,
Щоби Україна цвіла, процвітала. (2)

Хай в кожну родину і в кожне віконце,
Та й на радість людям завжди світить сонце! (2)
 

Слова Тараса Шевченка, музика Федора Гладкого (?).

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..

Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас –
Де ж мені вас діти?..
В Україну ідіть, діти,
В нашу Україну,
Попідтинню сиротами,
А я тут загину.

Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу…
Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину!
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Олександр ВАСИЛЕНКО (баритон), Леся Коротенко (фортепіано); струнний квартет: Олександр Ткаченко (альт), Володимир Гонтар (скрипка І), Ірина Головач (скрипка ІІ), Олена Ульянова (віолончель); Леопольд Ященко (сопілка) (mp3):
Запис у студії “Комора” здійснено за сприяння родини Григорія та Ірини Садових, ПП “Верещинські”

Олександр ВАСИЛЕНКО, супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Василь БІЛЬ (тенор), Тарас Ященко (фортепіано); запис з концерту в Мюнхені 12 лютого 2012 року (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (набір Тараса Ященка) – pdf, midi.

Зашуміла калинонька в гаю,
Та й зронила білесенький цвіт.
Краю милий, коханий мій краю,
Спогад юних незабутніх літ.

Йду до тебе, милуюсь тобою,
По знайомих проходжу стежках…
Скільки весен спливло за водою,
Відлетіло в поле на вітрах.

Та не владна розлука над нами:
Із чужини, з далеких морів
Все до тебе я линув думками
І твоїми радощами жив.

Ти як мати, ти в світі єдина,
Твоя врода мов сонце сія!
Земле рідна! Моя Україно!
Я з тобою, радосте моя! (2)
 

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна, гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою.
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.

Як широка сокорина
Віти розпустила,
А над самою водою
Верба похилилась −

Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »