ЖАНР: Літературні

Слова Семена Гулака-Артемовського, мелодія народна. З друкованих джерел. Редакція хору “Гомін”.

Виступ “Гомону” в Музеї Голодомору 22.11.2014:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот − МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот − ЧОЛОВІЧИЙ ХОР (PDF, mp3):

Стоїть явір над водою, в воду похилився.
На козака пригодонька − козак зажурився. (2)

Не хилися, явороньку, − ще ж ти зелененький,
Не журися, козаченьку, − ще ж ти молоденький. (2)

Не рад явір хилитися − вода корінь миє.
Не рад козак журитися − само серце ниє. (2)

Ой од’їхав з України козак молоденький,
Оріхове сіделечко, ще й кінь вороненький. (2)

Десь поїхав на чужину, та й там і загинув,
Свою рідну Україну навіки покинув. (2)

Звелів собі насипати високу могилу,
А в головах посадити червону калину. (2)

Будуть пташки прилітати калиноньку їсти,
Будуть мені приносити з України вісті. (2)
 

Слова Мусія Кононенка, мелодія народна. Редакція хору “Гомін”.

Етнографічний хор “ГОМІН”. Запис поч.1990-х рр. (mp3):

Співає Етнографічний хор “Гомін” імені Леопольда Ященка, керівник Валентина Команчук. Перший Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс хорових колективів, Національний музей народної архітектури та побуту, Київ, с.Пирогів, 03.06.2018.

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Сховалось сонце за горою,
Туман легенький землю вкрив,
Шепоче вітер з осокою,
І гай зелений потемнів.

Далеко співи десь лунають,
На небі зірка миготить,
Отари з поля поспішають
У холодочок відпочить.

Блакитне небо огорнуло
Усю рослину, всіх людей,
Село в садочках потонуло,
Затьохкав пісню соловей…

Моя Вкраїно, ти мій раю,
Ти чарівниченько моя!
Я без кінця тебе кохаю,
Ще більш кохати хочу я!
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Сховалось ясне сонечко
Та й за густий лісок;
Озвись до мене, серденько,
Прилинь хоч на часок.

Озвись лужком-долиною,
Попід зелений гай…
Розвій імлу холодную,
Хоч вісточку подай!
Гей, гей, гей, гей-я,
Гей, гей, гей-я, гей!
Розвій імлу холодную,
Хоч вісточку подай!

Запала ніч невидная,
А на душі – зима…
Блукає лиш печаль моя
По бережку сама.
Гей, гей, гей-я, гей!
Блукає лиш печаль моя
По бережку сама.
 

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Така її доля… О Боже мій милий,
За що ж ти караєш її, молоду?
За те, що так щиро вона полюбила
Козацькії очі? Прости сироту!

Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки,
Одна, як та пташка в далекім краю.
Пошли ж ти їй долю – вона молоденька,
Бо люди чужії її засміють.

Чи винна ж голубка, що голуба любить?
Чи винен той голуб, що сокіл убив?
Сумує, воркує, білим світом нудить,
Літає, шукає – дума, заблудив.
 

Карпати.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Тече річка невеличка, понад річков став. (2)
Плив я річенькою, плив, та й до берега приплив,
Та й до тої дівчиноньки, що вірно любив.

Ой дівчино моя мила, скажи ти мені,
Чи ти мене вірно любиш, а чи, може, ні?
Бо у мене є жура: любить іншого вона!
Що ми з того, що ти файна, як ти не моя!

У неділеньку раненько всі дзвони гудуть,
А вже тую дівчиноньку до шлюбу ведуть.
Бо вже ж тая дівчина не одного зрадила,
Не одного козаченька з розуму звела!
 

Тече річка невеличка з вишневого саду,
Кличе козак дівчиноньку к собі на пораду.
Гей-гей, гей-гей, гей-гей, гей-гей!
Кличе козак дівчиноньку к собі на пораду.

Порадь мені, дівчинонько, як рідная мати:
А чи мені женитися, а чи тебе ждати?..

А я ж тобі, козаченьку, і раджу, й не раджу –
Я з тобою вечір стою − на другого важу!..

Бодай тебе, дівчинонько, з такою радою!
Я до тебе з щирим серцем, а ти з неправдою!..

Бодай же ти, дівчинонько, тоді заміж вийшла,
Як у млині на камені пшениченька зійшла!..

Бодай же ти, козаченьку, тоді оженився,
Як у лісі при дорозі сухий дуб розвився!..

Ой у млині на камені пшениченька зійшла –
Ще молода дівчинонька, а вже заміж вийшла…

Ой у лісі при дорозі сухий дуб розвився –
Козак старий, літа пройшли, а ще не женився…

Запис та обробка Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

У гаю при Дунаю соловей щебече,
Він свою пташину до гніздечка кличе:
Тьох, тьох, тьох, тьох, тьох, − соловей щебече,
Він свою пташину до гніздечка кличе.

У гаю при Дунаю, там музика грає,
Бас гуде, скрипка грає, а мила гуляє.
Бум, бум, бум, бум, бум, − там музика грає,
Бас гуде, скрипка грає, а мила гуляє.

У гаю при Дунаю ходжу самотою
І тяжко зітхаю, мила, за тобою.
Ох, ох, ох, ох, ох, − ходжу самотою
І тяжко зітхаю, мила, за тобою.
 

Наддніпрянщина.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

У полі дві тополі,
Одна другу хитає;
Любив козак дві дівчини,
Одна другу питає:

Подруго, подруженько,
Що чула ти нового?
Чи була ти на вулиці,
Чи бачила милого?

Була я на вулиці,
Та й бачила милого,
Тебе він буде лишати,
Мене за жінку брати.

У полі дві тополі,
Одна другу хитає…
Любив козак дві дівчини,
Та й жодної не має.
 

Закарпаття. Редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Фраїрочко, що-с думала,
Коли зо мнов волки гнала?
В мене була думка моя,
Же ти не мій, а я не твоя.

Чотири воли пасу я
У зеленому гайочку.
Знайшов собі милий другу,
Залишив ня, фраїрочку.

Continue reading “ФРАЇРОЧКО, ЩО-С ДУМАЛА (лірична)” →

Цвіте терен, цвіте терен, а цвіт опадає,
Хто в любові не знається, той горя не знає. (2)

А я, молода дівчина, та й горя зазнала –
Вечероньки не доїла, нічки не доспала. (2)

Ой візьму я кріселечко, сяду край віконця –
Іще очі й не дрімали, а вже сходить сонце. (2)

Ой дрімайте, не дрімайте – не будете спати:
Десь поїхав мій миленький іншої шукати. (2)

Нехай їде, нехай їде, нехай не вернеться,
Нехай йому, молодому, щастя усміхнеться. (2)

Очі мої, очі ж мої, що ж ви наробили?
Кого люди обминали, того полюбили. (2)

Цвіте терен, цвіте терен, а цвіт опадає,
Хто в любові не знається, той горя не знає. (2)