ЖАНР: Ліричні
ПО ЦЕЙ БІК ГОРА, ПО ТОЙ БІК ДРУГА (лірична)
Наддніпрянщина.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
По цей бік гора, по той бік друга,
Межи тими крутими горами сходила зоря.
Ой то ж не зоря – дівчина моя
З новенькими ой да відерцями по водицю йшла.
Дівчино моя, напій ми коня
З рубленої нової криниці, з повного відра!
Козаченьку мій, коли б я твоя,
Взяла б коня за шовковий повід та й напоїла!
Дівчино моя, чом заміж не йшла?
Бідна була, по наймах робила, пари не знайшла.
Дівчино моя, сідай на коня
Та й поїдем у чистеє поле до мого двора.
А в мого двора нема ні кола,
Тільки стоїть один кущ калини, та й та не цвіла.
Калино моя, чого не цвіла?
Зима була, лютії морози – цвіт зморозила.
ПРОЩАЙ, СЕЛО, ГОРОД РІДНЕНЬКИЙ (рекрутська)
Наддніпрянщина. Гармонізація Леопольда Ященка.
Варіант для чоловічого хору: “Прощай, село ріднесеньке”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Прощай, село, город рідненький,
Прощай, Україно!
Прощай, саду зелененький,
Прощавай, дівчино!
А в тім саду, саду зеленому,
Де сонечко сяє,
На калині біля хати
Соловей співає.
Співай, співай, соловейку,
Сидя на калині;
Не журися, дівчинонько,
У тяжкій годині!
А я піду на край світа,
Буду воювати,
Тебе, моє серденятко,
Буду споминати.
ПТИЧКА НЕВЕЛИЧКА ПО ПОЛЮ ЛІТАЄ (лірична)
Черкаська обл., Драбівський р-н, с.Великий Хутір. Від бандуриста Михайла Коваля та його родини. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Птичка невеличка по полю літає, (2)
По полю літає.
По полю літає, травку розгортає, (2)
Травку розгортає.
Травку розгортає, сокола шукає, (2)
Сокола шукає.
Соколе ж мій ясний, ти мій друг прекрасний! (2)
Ти мій друг прекрасний.
Гордуєш ти мною, як вітер травою, (2)
Як вітер травою.
Як вітер травою, мороз – долиною, (2)
Мороз долиною.
Мороз долиною, козак – дівчиною, (2)
Козак дівчиною.
Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »
РАЗ НАД’ЇХАВ КОЗАК З МІСТА (лірична)
Буковина. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Раз над’їхав козак з міста,
Під копитом камінь тріснув, да раз, два!
Під копитом камінь тріснув, да раз!
Під копитом камінь тріснув,
До серденька кріс притиснув…
Кріс притиснув до серденька,
Закувала зозуленька…
Не куй, не куй, зозуленько,
Най щебече соловейко…
Соловейку, рідний брате,
Виклич мені дівча з хати…
Виклич мені дівча з хати,
Щось я маю розпитати…
Щось я маю розпитати:
Чи не била вчора мати?..
Чи не била, не сварила,
Що з козаком говорила?..
Чи не била, не карала,
Що з козаком ніч стояла?..
РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ (лірична)
Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту пору
З-за хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
РОДИМИЙ КРАЮ (лірична, романс)
Слова Ісидора Мидловського, музика Віктора Матюка.
Соло: Надія Зяблюк (сопрано). Інструментальний супровід: Людмила Скірко (фортепіано), Олександр Ткаченко (альт) (mp3):
Родимий краю, село родиме,
Вас я вітаю, місця любимі!
Зелені ниви, ліси й могили,
Щасливі з вами дні ми уплили.
Мала хатино, стріхо низенька,
Люба родино, нене рідненька!
Вас повитати душа бажає –
Потіхи більше в світі немає!
І ти, кринице, свідку любові,
Вітай, сестрице, вітай мя знову!
Скажи ми правду, правду щирішу:
Чи ще знайду я любов давнішу?
Тут і гарніше дуб зеленіє,
Тут і тепліше сонечко гріє.
При вас бажаю віку дожити,
В рідній землиці навік спочити.
Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »
РОЗКОПАЮ Я ГОРУ (лірична)
Розкопаю я гору, (2)
Та посію я рожу.
Та посію я рожу, (2)
Та поставлю сторожу.
Та не повная рожа, (2)
Та не вірна сторожа.
Ой вітер повіває, (2)
Та й рожу розхиляє.
Батько дочку лає, (2)
Та й гулять не пускає.
Мати горе знає, (2)
Та й гулять посилає.
Ой гуляй, гуляй, доню, (2)
Да поки молодая.
А як стара станеш, (2)
То й гулять перестанеш.
РОЗПРЯГАЙТЕ, ХЛОПЦІ, КОНІ (лірична)
Варіант 1 – з Наддніпрянщини: слова і мелодія Івана Негребецького. Редакція Леопольда Ященка.
Варіант 2 – з Кубані: слова Івана Негребецького, приспів і мелодія народні. Редакція Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот – варіант 1, з Наддніпрянщини (PDF, mp3):
Комп’ютерне відтворення нот – варіант 2, з Кубані (PDF, mp3):
Розпрягайте, хлопці, коні, та лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений, в сад криниченьку копать. (2)
Копав, копав криниченьку у вишневому саду –
Чи не вийде дівчинонька рано-вранці по воду? (2)
Вийшла, вийшла дівчинонька рано-вранці воду брать,
А за нею козаченько веде коня напувать. (2)
Просив, просив відеречка – вона йому не дала,
Дарив, дарив з руки перстень – вона його не взяла. (2)
Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив –
Що я вчора ізвечора із другою говорив! (2)
Вона ростом невеличка, ще й літами молода,
Руса коса до пояса, в косі стрічка голуба. (2)
Кубанський варіант має приспів:
Маруся, раз, два, три, калина,
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала!
СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ, НАЙ ПЕРЕЙДУ РІЧКУ (лірична)
Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с.Рожнів. Гармонізація Леопольда Ященка.
Одноголосний варіант пісні – на іншу мелодію: “Ой світи, місяченьку, понад биструю річку”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Світи, місяченьку, най перейду річку!
Світи місяченьку, най перейду річку
До милої на всю нічку!
Річку перескочу, то й ніг не намочу.
Най ніхто не знає, най ся не питає,
До котрої дівки ходжу.
Прийшов під віконце – вечеряти сіли.
А моя миленька, голубка сизенька,
Вечеряти не сідає.
Вечеряти не сідає, дрібні листи пише.
Дрібні листи пише, дитину колише,
З буйним вітром розмовляє.
Ой вітре, вітроньку, скажи ми правдоньку:
Чи він мене любить, чи він мене дурить,
І лиш ходить на зрадоньку?
Як він мене любить, най Бог помагає!
Як він мене дурить, як він мене дурить,
То йго тяжко покарає!
СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ (лірична)
Світи, світи, місяченьку,
Та й на той перелаз,
Прийди, прийди, мій миленький,
До мене ще хоч раз.
Я до тебе більш не прийду,
Нехай хтось інший йде −
Є у мене люба дівчина,
Вона на мене жде.
Був я, був я, дівчинонько,
У твоєму саду,
Чув я, чув, як ти присягала
іншому козаку.
Мала б я орлині крила,
Ще й солов’я очі,
Я б до тебе прилетіла
Серед опівночі.
Continue reading “СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ (лірична)”
