ЖАНР: Історичні

Слова Дмитра Павличка, музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Марширує військо кроком молодим,
Синьо-жовтий прапор сяє понад ним.
Плаче сива жінка в глибині вікна,
За той прапор долю віддала вона.

За той рідний прапор, синій золотець,
Батько їй загинув, січовий стрілець.
За те сонце й небо, за той рідний стяг
Два сини-повстанці полягли в боях.

Марширує військо кроком молодим,
Синьо-жовтий прапор сяє понад ним.
Плаче сива жінка в глибині вікна,
А в сльозі відбилась вся Галичина.
 

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

При каноні стояв і фур-фурт ладував,
І фур-фурт, і фур-фурт, і фур-фурт ладував.

Гостра куля летіла, йому руку відтяла,
А він все ще стояв і фур-фурт ладував.

Приспів:
І фур-фурт, і фур-фурт, і фур-фурт ладував. (2)

Continue reading “ПРИ КАНОНІ СТОЯВ (історична, жартівлива)” →

Пісня походить з Кубані, була перероблена січовими стрільцями. Записана на Покутті. Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Прощай, дівчино, бо я вже йду,
Благослови ня на ту війну!

Прощай, дівчино, прощай, прощай –
Я йду до бою за рідний край!

Летіла куля попід гору
Та й ударила у грудь мою!

Потекла кровця річенькою,
Аж до тихого та й Дунаю.

А в тім Дунаю бистра вода,
Вже ж того хлопця в світі нема…
 

Слова і музика Марка Кропивницького.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ревуть-стогнуть гори-хвилі
В синесенькім морі.
Плачуть-тужать козаченьки
В турецькій неволі.

Вже два роки у кайданах
Терпнуть наші руки.
За що ж, Боже милосердний,
Нам послав ці муки?

Підборкали яничари
Орлят України,
Підборкали та й вкинули
Живих в домовину.

Де ж ви, славні запорожці,
Сини вольной волі?
Чом не йдете визволяти
З тяжкої неволі?
 

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Розпрощався стрілець із своєю ріднею,
Сам поїхав в далеку дорогу.
За свій рідний край, за козацький звичай
Здобувати в бою перемогу.

Відгримів лютий бій у широкім степу,
День кривавий надвечір схилився,
Лиш трава шелестить, вбитий стрілець лежить,
Над ним коник його зажурився.

Ой коню ж мій, коню, не стій наді мною,
Не копай сиру землю копитом,
Біжи, коню мій, скажи неньці моїй,
Що я впав за Вкраїну забитий.

Нехай батько і мати, і ріднії сестри,
Нехай вони за мною не плачуть.
Я в степу лежу, за ріднею тужу,
Чорний крук наді мною вже кряче.

Continue reading “РОЗПРОЩАВСЯ СТРІЛЕЦЬ ІЗ СВОЄЮ РІДНЕЮ (історична)” →

Галичина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Рости, рости, черемшино,
Широко ся розвивай.
Ти, молода дівчинонько,
Про кохання забувай!

Ти, молода дівчинонько,
Про кохання забувай,
Бо я сиджу в криміналі
За Вкраїну, рідний край.

Ой сидів я один рочок,
Ой сидів я другий рік –
Прийшли браття-українці
Визволять мене на світ.

Одну браму розвалили,
Другу браму розтяли,
Взяли мене за рученьки,
На світ Божий вивели!

Україно, Україно,
Україно, краю мій!
Я за тебе, Україно,
Муки тяжкії терпів!
 

Пісня остарбайтерів, вивезених на примусові роботи до Німеччини під час ІІ Світової війни. Співалася на мелодію “Ой чий то кінь стоїть, що сива гривонька”

Сиджу та й думаю: (2)
Коли ж я вернуся (2)
До рідного краю?

До рідного краю,
До любої рідні,
Що я так далеко (2)
У чужій стороні.

А в чужій стороні
Тяжко працювати,
Навіть нема коли (2)
Листа написати.

Листа написала
Та й стала плакати:
Ой що ж там думає,
Ой що ж там гадає
Моя рідна мати?

Чи вона думає,
Що я ще є жива,
Чи вона думає,
Чи вона гадає,
Що мене вже й нема?

Галичина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Спокійно Горинь котить хвилі,
Сузір’я мирно мерехтить,
Сміється місяць, і плачуть зорі,
Листя осичини тремтить.

Приспів:
Ой Горинь, Горинь,
Ти сумно, сумно котиш хвилі…
Вернись до мене,
Вернись, вернись, коханий мій!

Куди ідеш ти, мій коханий,
Чого шукаєш, милий мій?
Чи надокучив свій край для тебе,
Чи нема місця тут тобі?

Приспів.

За Горинь їду, моя кохана,
За Горинь йду, моє дівча!
Я йду, кохана, в крові втопити,
Втопити юність свою там.

Приспів.

Не плач, дівчино, що я загину
За Україну, рідний край!
Ти мстись за мене, бувай щаслива,
Прощай навіки, прощай!

Приспів.
 

На мелодію хрестоматійної колядки “Нова рада стала”

Сумний Святий вечір
В сорок шостім році,
По всій нашій Україні
Плач на кожнім кроці.

Сіли до вечері
Мати з діточками.
Замість мали вечеряти,
Облилися сльозами.

Мати гірко плаче,
А діти питають:
Мамо, мамо, де наш тато,
Чом не вечеряють?

Тато у неволі,
В далекій чужині
Споминає Святий вечір
В нашій Україні.

Споминає Святий вечір
І свою родину,
Батька й неньку старенькую,
Рідну Україну.

Слова Осипа Маковея.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Там за селом, за лугом
Ходить жовнір за плугом.
Оре нивку не свою –
Добре, що в своїм краю.

Оре, оре та й тужить:
Хто родині послужить?
Хто посіє і пожне,
Як не стане вже мене?

Станьте, коні вороні,
Бо могили в загоні,
Ще й до того на межі,
І на лихо, не чужі.

Тут гармати орали,
Наші хлопці вмирали –
За це поле, за село
Їх немало полягло.

Тут пшениця поросте,
Синій блават зацвіте.
Жнець тут сяде і спічне.
Бідні душі пом’яне…

Там за лісом, за лугом
Ходить жовнір за плугом.
Десь далеко громи б’ють,
Людям жити не дають.