ЖАНР: Історичні

Слова і музика Романа Купчинського. З репертуару чоловічого хору “Гомін” м.Манчестер, Великобританія.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Марширують вже повстанці,
Як давно колись стрільці.
Сяє зброя їх на сонці,
Грає усміх на лиці.

Приспів (двічі):
Хто живий – в ряд ставай!
Йдемо визволяти рідний край!

Тільки зброя дасть нам волю!
Гей, юначе, не барись!
В тихих водах ясні зорі
Знов засяють, як колись.

Приспів (двічі).

Перед нами, молодими,
Простелився волі шлях.
Пісня лине в небо синє,
Переможно має стяг!

Приспів (двічі).
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ставаймо всі, хто серцем юний,
В кому живе козацький дух!
Сміливо підіймаймо всюди
Народний Рух! (3)

Явім свою відвагу й силу
І боронім свої права!
Рятуймо нашу землю рідну,
Поки вона іще жива, іще жива!

Ми віримо – прозріють люди
І доживуть до днів ясних,
Коли у світі правда буде
Одна для всіх! (3)

Тож будьмо як одна родина,
Хай чесні люди з нами йдуть!
За вільну, незалежну Україну
Рушаймо в путь! (3)
 

Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ми гайдамаки, ми всі однакі –
Ми ненавидим вороже ярмо!
Йшли діди на муки, підуть і правнуки –
Ми за народ життя своє дамо!

Знай, лютий враже: сотня поляже –
Тисяча натомість стане до борби!
І мечі свячені на серця скажені
Піднімуть знов потоптані раби!

Наша присяга – Бог, честь, відвага,
Воля України, скривджених добро!
Ними ся клянемо – поки жить будемо,
Ломить, палить кайдани і ярмо!

Рвімо ж кайдани, що їх тирани
На нашу волю сковують щодня,
Бо ми гайдамаки, бо ми всі однакі –
Не боїмось ні кулі, ні огня!
 

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Мов той олень, загнаний у болото,
Зацькований собаками в лісах,
Борониться знеможена піхота,
Кіннота йде за нею по слідах.

Паде з утоми військо на дорозі,
Не в силі кріса вдержати в руках,
А босі ноги пухнуть на морозі,
Кривавлять рани в рваних онучках.

А бій кипів – останній, може, з боїв,
За полком полк все суне з вражих сил,
І хтось гукнув: “У нас нема набоїв!..”
З полудня стихло, впав останній стріл.

Continue reading “МОВ ТОЙ ОЛЕНЬ, ЗАГНАНИЙ У БОЛОТО, або ПІСНЯ ПРО БАЗАР (історична)” →

Слова і музика Кирила Трильовського – народний варіант. Записали Леопольд Ященко і Михайло Гуць у с.Шипинці Кіцманського р-ну Чернівецької обл., 1959 р. Гармонізація Леопольда Ященка.

Хор “Гомін” на станції київського метро “Золоті ворота”, осінь 2014 року:

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

На вулиці сурма грає, (2)
До походу закликає. (2)

Пусти ж мене, моя мати, (2)
Та й до Січі погуляти! (2)

Буду тобі день орати,
День орати, день косити,
Три дні ціпом молотити. (2)

Летять орли небесами, (2)
Та й над нами, козаками. (2)

Ой ви орли, ви соколи, (2)
Занесіть ня в чисте поле. (2)

Та й за нашу Україну (2)
Будем битись до загину! (2)
 

Про історію цієї пісні є гарна довідка ось тут: http://nashe.com.ua/song/16352 (pdf)

Слова Максима Гриви (Загривного), мелодія народна; редакція тексту і гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Нас питали, якого ми роду,
І куди ми торуєм шляхи.
Тож то ми на вратах Царгороду
Залишили черлені щити!

То ж то нами воздвигнутий Київ
Над віками твердинею став,
І від полчищ лихого Батия
Всю Європу грудьми захищав!

Пам’ятають Стамбул і Варшава
Нашу силу і славу гучну,
Як воскресла козацька держава,
Піднялась на визвольну війну.

А чи знаємо ми й наші діти
Щиру правду про подвиг дідів?
То ж то їхньою кров’ю политі
Наші землі з прадавніх віків!

Тож лишатись байдужим негоже,
Із колін, наш народе, вставай!
Хай нам розум і праця поможе
Відродити знедолений край!
 

Слова і музика Леопольда Ященка

Академічний камерний хор “Хрещатик”, солісти – Олена Горяйнова й Олександр Біда; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF):

Настав, кохана, час розлуки,
Ми розстаємся назавжди…
Не завдавай серденьку муки,
Не сподівайся і не жди.
    Вже цеї ночі на світанні
    Нас під конвоєм повезуть
    На чужину, в краї незнані,
    На нас чекає довга путь.

Приспів:
Тож прощавай і пам’ятай,
Що я (ти) повстав за рідний край
І сміло йшов на смертний бій
За Україну, за нарід свій! (2)

Continue reading “НАСТАВ, КОХАНА, ЧАС РОЗЛУКИ (лірична)” →

Слова і музика Романа Купчинського (заспів); слова Богдана Лепкого, музика Левка Лепкого (приспів); гармонізація Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” – чоловічий гурт “КОЗАКИ”, запис поч.1990-х рр. (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Не сміє бути в нас страху,
Ні жодної тривоги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!

Приспів:
Кладочка, кладочка вузесенькая – ха-ха!
Дівчино-рибчино молоденькая!
До дівчини мені близько, мені близько –
Та й через стависько.
Вчора дощ, нині дощ –
Завтра буде слизько!

Не страшать нас і в цісарів
Високії пороги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!

А до дівочих ніжних серць
Ми знаєм всі дороги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!

Не святкуватиме ніхто
Над нами перемоги,
Бо ми є лицарі грізні
“Залізної Остроги”!
 

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой війна, війна, світова війна…
Ждала мати сина, а його нема. (2)

Не плач, стара мати, не плач, не журись,
Твій син на чужині в окопах лежить. (2)

Твій син на чужині в окопах лежить,
Його кров червона на грудях кипить. (2)

Його кров червона на грудях кипить,
Просить товариша, щоб його добить. (2)

Товаришу мій, кулі не жалій,
Добий моє серце в чужій стороні! (2)

Чужа сторона ще й чужії люди…
Хто ж мя поховає, як вас тут не буде? (2)

Налетіли орли з темної діброви,
Виклювали очі ще й чорнії брови. (2)

Не плач, стара мати, не жди, не журись,
Клякни на коліна, Богу помолись. (2)

За тих, що на фронті, і за тих, що впали,
А за тих ще більше, що в тюрму попали. (2)
 

Слова Романа Купчинського, музика Антона Баландюка

Ой зацвіла черемха, зацвіла
Ярим цвітом;
Там прощався та стрілець січовий
З білим світом.

Там прощався та й стрілець січовий
Слізоньками,
Що немає кому прокопати
Йому ями.

Нема кому труни тисової
Зготовити.
Буде тіло чорне гайвороння
Розносити.

А черемха тую скаргу тиху
Зрозуміла,
Чисту душу стрільця січового
Пожаліла.

Спи спокійно, стрільчику січовий,
Спи, мій сину,
Бо я тебе чесно поховаю,
Як дитину.

Рано-вранці прийшли за ним друзі
Поглядіти,
А за нічку стрільця січового
Вкрили квіти.