ЖАНР: Історичні

Волинська обл., Горохівський р-н, с.Борисковичі.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Зірко вечірняя, світи, не погасай!
Вийди, дівчинонько, до мене в темний гай! (2)

А я виходила і цілувалася…
Забрали милого, а я зосталася. (2)

Забрали милого прокляті вороги,
А я не бачила, куди його вели. (2)

Повели милого поміж березами,
А я залилася дрібними сльозами. (2)

Зірко вечірняя, скоріше погасай,
Бо вже не вийду я до тебе в темний гай. (2)
 

З полтавського бою розбитий гетьман
Біжить безталанний Мазепа.
Кругом тільки тирса та сивий туман
Безмежного дикого степу.

Спинився гетьман, відпочинок щоб мать,
На дальніх могилах у степу.
Ой місяцю, місяцю, згинь, не дивись
На муки Івана Мазепи!

На тихім Дніпрі ані вітру, ні хвиль,
Безжурні не хиляться лози,
В степу на могилі не шепче ковил,
Лиш роси там ллються, мов сльози.

“Прощай, Україно, і ви, соколи,
Славетні сини України.
Чи ще доведеться побачить колись
Мені наші милі руїни?

Прощай, Україно, навіки прощай!
Тобі я віддав усю силу.
Тужливою піснею ти привітай
Мою безталанну могилу…”
 

Слова Олеся Бабія, мелодія народна. Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Зродились ми великої години
З пожеж війни, із полум’я вогнів.
З’єднав нас біль по втраті України,
Підняв нас гнів на клятих ворогів.

І ось ми йдем у бою життєвому,
Міцні й тверді, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець – той здобуває світ!

Нас кличе в бій борців полеглих слава,
Для нас закон найвищий – то наказ!
Соборная Вкраїнськая держава,
Одна, міцна, від Сяну по Кавказ!
 

Слова і музика Михайла Гайворонського

Їхав стрілець на війноньку,
Прощай, – сказав, – дівчинонько!
Прощай, миленька чорнобривенька,
Я йду в чужу сторононьку.

Дай же, дівчино, хустину,
Може, я в бою загину.
Темної ночі покриють очі –
Легше в могилі спочину.

Дала дівчина хустину.
Стрілець у бою загинув,
Темної ночі покрили очі –
Вже він в могилі спочинув.

Добрії люди насилу
Взяли нещасну дівчину…
Там серед поля гнеться тополя
Та й на козацьку могилу.

Слова і музика Михайла Гайворонського.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Йде січове військо,
Та співає стиха:
Як поборем воріженьків,
Не буде в нас лиха!

Йде січове військо
В боротьбу криваву.
Як поборем воріженьків,
Здобудемо славу!

Йде січове військо,
Пісня степом лине:
Як поборем воріженьків,
Слава не загине!
 

Слова Михайла Кураха, музика Михайла Гайворонського; редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коли ви вмирали, вам дзвони не грали,
Ніхто не заплакав за вами.
Лиш в чистому полі ревіли гармати
І зорі вмивались сльозами.

Коли хоронили вас в темні могили,
Від крові земля почорніла.
Під хмарами круки стадами літали,
І бурею битва гриміла.

На ваших могилах хрести похилились,
Калина нагнулась додолу…
Спіть, орли-соколи! Ми гостримо зброю
І ждемо на поклик до бою!
 

Слова і музика Левка Лепкого

Колись, дівчино мила,
То був чудовий час,
Як ще любов носила
Ген попід небо нас.
Ми мріяли, зітхали,
В коханні присягали,
А соловейко тьохкав
Все тьох та й тьох, та й тьох.

І був би я дівчину
Вірненько так кохав,
І був би я єдину
До серця пригортав.
І був би соловейко,
І був би малесенький
Нам тьохкав на калині,
Все тьох та й тьох, та й тьох.

Аж десь війна взялася
І ось такий кінець:
Дівчина віддалася,
Я – січовий стрілець.
Таке-то в нас кохання,
Закляття, сподівання,
Що в серденьку осталось
Все ох та й ох, та й ох!

Варіант тексту на схожу мелодію: “У неділю рано”.

– Куди їдеш, орле, куди від’їжджаєш?
На кого милу, да гей, свою покидаєш? (2)

– Покидаю тебе ще й рідну матусю.
Будь здорова, мила, да гей, може й не вернуся! (2)

– Ой вернися, милий, гроза наступає,
А може в дорозі, да гей, ворога спіткаєш? (2)

– Не злякають громи, ані лихі бурі,
А ворог посміє, да гей, люто битий буде! (2)

– Де зупиниш коня свого вороного?
Звідки виглядати, да гей, тебе, молодого? (2)

– Зупинюсь я в полі, а ще, може, в лузі…
Будь здорова, мила, да гей, бо чекають друзі. (2)

Хрестоматійна пісня з Наддніпрянщини. Побутувала також у середовищі українців за межами України – в таборах та на примусових роботах у Німеччині під час ІІ Світової війни.

Летіла зозуля через мою хату,
Сіла на калині та й стала кувати. (2)

Ой ти зозуленько, чого рано куєш,
Чи ти, зозуленько, моє горе чуєш? (2)

Ой то ж не зозуля, то рідная мати,
Вона прилетіла дочку рятувати. (2)

Якби мати знала, яке мені горе,
Вона б прилетіла за синєє море. (2)

Якби мати знала, яка мені біда,
Була б передала горобчиком хліба. (2)

Горобчиком хліба, синичкою солі…
Ой мамо, ой мамо, як тяжко без долі! (2)
Варіант:
Ой мамо, ой мамо, як тяжко в неволі! (2)
 

Наддніпрянщина

Максим козак Залізняк,
Козак з Запорожжя,
Як виїхав на Вкраїну,
Як повная рожа.

Зібрав війська сорок тисяч
В місті Жаботині,
Обступили город Умань
В обідній годині.

Обступили город Умань,
Покопали шанці
Та вдарили з семи гармат
У середу вранці.

Як вдарили з семи гармат
У середу вранці –
Накидали воріженьків
Повінісінькі шанці.

Отак козак Залізняк
Із панами бився,
Та й за теє доброї
Слави заручився.