



Хор ГОМІН, Київ :: Хор імені Леопольда Ященка :: Пісні України
Історія та репертуар "Гомону", пісні з архіву Леопольда Ященка
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Марія МЕЛЬНИЧЕНКО, виводить Віра ГЛУШКО:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Ой сяду я край віконця,
Да гей, ой сяду я край віконця
Виглядати да чорноморця.
Чорноморець не йде – їде,
Да гей, чорноморець да не йде – їде,
Аж семеро да коней веде.
На восьмому вороному,
Да гей, на восьмому да вороному,
Я ж думала, да що додому.
А він їде аж до гаю,
Да гей, а він їде да аж до гаю,
Аж до тихого Дунаю.
Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Марії Мельниченко.
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Марія МЕЛЬНИЧЕНКО.
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Ой тепер мені воля, (2)
Що нема мужа вдома.
Десь поїхав у поле, (2)
На пшениченьку оре.
Та буйний вітер віє, (2)
Милий пшеницю сіє.
Ой не вій, вітре, з яру,(2)
На пшениченьку яру.
А повій по долині, (2)
По червоній калині.
Ой ти березо кучерявая,
Чом ти не ясно гориш?
Я в печі була, ясно горіла,
Свекруха лиха вогонь залила.
Щоб я, молода, не вечеряла,
Без вечероньки спатоньки лягла.
Заснула я сон, як місяць зійшов,
Заснула другий, як милий прийшов.
Заснула другий, як милий прийшов,
А у вікно да стукає.
А у вікно стукає,
Свою милу вигукує:
Чи ти, мила, спиш, чи ти так лежиш?
Чом ти милому не відчиняєш?
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Віра ГЛУШКО:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Ой ти Мартин, а я Гапка, ф-а, ф-а,
Сватай мене, бо я гладка, ф-а, ф-а,
Сватай мене, бо я гладка, гоп!
Сватай мене у неділю, ф-а, ф-а,
Я робити добре вмію, ф-а, ф-а,
Я робити добре вмію, гоп!
Я робити добре вмію, ф-а, ф-а, –
На припічку ноги грію, ф-а, ф-а,
На припічку ноги грію, гоп!
Continue reading “ОЙ ТИ МАРТИН, А Я ГАПКА (жартівлива)” →
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Марія МЕЛЬНИЧЕНКО.
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Ой у полі висока могила,
На могилі червона калина.
На калині чорний ворон кряче,
На чужині сиротина плаче.
Не кряч, не кряч, чорний ворононьку,
Не плач, не плач, бідна сиротонько!
Недавно я сиротою стала,
За три роки горонька зазнала.
Вийшла заміж за гірку п’яницю –
Утопилась в глибоку криницю.
Не гудіте, голуби, на хаті,
Не збудіте милого в кроваті.
Сама знаю, коли розбудити –
Ой як буде сонечко сходити.
Continue reading “ОЙ У ПОЛІ ВИСОКА МОГИЛА (лірична)” →
Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі. Від учасниці “Гомону” Віри Глушко.
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Людмила ЗАКОВОРОТНЯ:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Ой ходила тая удівонька
По крутій горі,
Та й збирала трояноє зілля
На чари мені.
Ой ти сину, ти моя дитино,
Ти моє дитя,
Не женися на тій удовиці,
Не буде життя.
Continue reading “ОЙ ХОДИЛА ТАЯ УДІВОНЬКА (лірична)” →
Осінь довга, холодна,
Да гей, осінь довга, холодна,
Да нічка темна, невидна.
З ким я буду цю ніч спать,
Да гей, з ким я буду цю ніч спать,
Да вечероньку вечерять?
Ой сяду я край стола,
Да гей, ой сяду я край стола,
Да й повечеряю сама.
Повечеряю сама,
Да гей, повечеряю сама,
Бо мого милого нема.
Десь мій милий на Дону,
Да гей, десь мій милий на Дону,
Та я до його полину.
Continue reading “ОСІНЬ ДОВГА, ХОЛОДНА (лірична)” →
Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Плавай, плавай, лебедонько,
По синьому морю,
Рости, рости, тополенько,
Все вгору та вгору!
Рости гнучка та висока,
До самої хмари,
Спитай Бога, чи діжду я,
Чи не діжду пари?
Рости, рости, подивися
За синєє море –
По тім боці моя доля,
По цім боці горе.
Там десь милий чорнобривий
Співає, гуляє,
А я плачу, літа трачу –
Його виглядаю…
…Отак тая чорнобрива
Плакала, співала,
і, на диво, серед степу
Тополею стала.
Половина саду цвіте,
Половина в’яне.
Тяжко-важко на серденьку,
Як вечір настане.
Тяжко-важко на серденьку,
Як вечір настане, –
Усі хлопці на вулиці,
А мого немає.
Чи він жиє, чи він грає,
Чи його немає,
Чи в чистому Дунаєві
Коня напуває.
А кінь ірже, води не п’є,
Він дорогу чує.
Десь мій милий чорнобривий
З другою ночує.
Ночуй, ночуй, мій миленький,
Та й не роззувайся,
А як вийдеш на вулицю,
То не признавайся.
Розкопаю я гору, (2)
Та посію я рожу.
Та посію я рожу, (2)
Та поставлю сторожу.
Та не повная рожа, (2)
Та не вірна сторожа.
Ой вітер повіває, (2)
Та й рожу розхиляє.
Батько дочку лає, (2)
Та й гулять не пускає.
Мати горе знає, (2)
Та й гулять посилає.
Ой гуляй, гуляй, доню, (2)
Да поки молодая.
А як стара станеш, (2)
То й гулять перестанеш.
Наше все: Україна Споконвічна, Студія "МИ", Етноархів, Бандурка, Боривітер, Цікаві сайти
© homin.etnoua.info 2011-2023