РЕПЕРТУАР: Нивки

Івано-Франківська обл., Снятинський р-н, новотвір з репертуару місцевого колективу

Гиля, гиля, сірі гуси,
Не каламутіть води,
Посватали дівчиноньку −
Плаче козак молодий.

Не плач, не плач, козаченьку,
Не плач, серце, не журись,
Як я сяду на посаду,
Прийди, серце, подивись.

Ой не піду, дівчинонько,
На твій посад дивитись,
Краще піду в синє море,
В бистру річку топитись.

Не топися, козаченьку,
Не топися, молодий,
Кажуть люди, сама знаю,
Що ти мене не любив.
 

Ой ти ніченько, чарівниченько,
Не смути моє біле личенько. (2)

Я над річкою засмутилася –
Десь любов моя забарилася. (2)

Річка вкрилася зелен-рутою,
Щоб не краялось серце смутою. (2)

Ой ти ніченько, зоре ранняя,
Ждала милого до світання я. (2)

Ой у полі три тополі,
Та всі зеленіють.
За одною дівчиною
Усі хлопці мліють.

Ой не млійте ви, молодці,
Не сушіть голівоньки –
Наїхали чужі хлопці,
Взяли дівчиноньку.

Наїхали чужі хлопці
Сивими конями,
Та й забрали дівчиноньку
З чорними бровами.

Тепер в тої дівчиноньки
Ні батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому
Піють соловейки.

Пійте, пійте, соловейки,
Всіма голосами,
А я піду в сад вишневий,
Вмиюся сльозами!

Слова і музика Леопольда Ященка

Вийду на гору, погляну в долину –
Вітер хвилює шовкові жита…
Там через поле знайома стежина,
Там мої юні промчали літа.

Ось вона в’ється, обмита росою,
В берег покошений манить мене…
Піду за нею, іще раз постою –
Може, дитинство мені поверне.

Може, почую в калиновім гаю
Давньої пісні забутий мотив…
Жду, виглядаю, в думках пригортаю
Всіх, кого змалку я тут залишив.

Я уклоняюсь вам, рідні пороги,
Хаті старенькій, що в землю вросла…
З неї у світ, на широкі дороги
Вивела мене стежинка мала.