ПІСНІ

Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Від учасниці хору Марії Мельниченко

Стелись, стелись, барвіночку
Не коренем − листом.

Не коренем − листом…
Та викликав козак дівку
Не голосом − свистом.

Не голосом − свистом…
Та ой чи чула, дівчинонько,
Як я тебе кликав?

Як я тебе кликав,
Через твоє подвір’ячко
Сивим конем їхав.

Сивим конем їхав…
Ой чи чула, чи не чула –
Не озивалася.

Не озивалася,
Та темна нічка-петрівочка –
Вийти боялася.

Вийти боялася…
Та бодай же ти, дівчинонько,
Зозулі не чула.

Зозулі не чула…
Та як ти мого голосочка
За сном не почула!

Поділля. Записав Микола Балема.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Стоїть козак на чорній кручі,
В задумі буйна голова,
А з ним дівчина чорнобрива −
В ней розплетена коса.

Повіяв вітер, вітер буйний,
Зайшлося серце від жалю,
Бо козак їде на чужину,
Лишає дівчину саму.

Ой куди їдеш, від’їжджаєш,
Нещасна доленько моя!
На кого мене покидаєш,
Для кого чорная коса?

Не плач, дівчино, серце моє,
Я їду в дальнії края,
Та за Вкраїну нашу рідну
Ладнаю шаблю і коня!
 

Слова Семена Гулака-Артемовського, мелодія народна. З друкованих джерел. Редакція хору “Гомін”.

Виступ “Гомону” в Музеї Голодомору 22.11.2014:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот − МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот − ЧОЛОВІЧИЙ ХОР (PDF, mp3):

Стоїть явір над водою, в воду похилився.
На козака пригодонька − козак зажурився. (2)

Не хилися, явороньку, − ще ж ти зелененький,
Не журися, козаченьку, − ще ж ти молоденький. (2)

Не рад явір хилитися − вода корінь миє.
Не рад козак журитися − само серце ниє. (2)

Ой од’їхав з України козак молоденький,
Оріхове сіделечко, ще й кінь вороненький. (2)

Десь поїхав на чужину, та й там і загинув,
Свою рідну Україну навіки покинув. (2)

Звелів собі насипати високу могилу,
А в головах посадити червону калину. (2)

Будуть пташки прилітати калиноньку їсти,
Будуть мені приносити з України вісті. (2)
 

Лемківщина. З-під Перемишля – кол. Дрогобицька обл., Нижньо-Устрицький район, с.Кривка (нині це територія Польщі). Записана від переселенців у с.Золота Балка Нововоронцовського р-ну Херсонської обл. Запис та обробка Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Стояла сосна серед Дунаю.  Дай Боже! (2)

На тій сосноньці сив сокіл сидів.  … (2)

Крильцями стріпав, в Дунаєць упав.  … (2)

Вийшов він відтам третього року.  … (2)

Виніс він відтам троє насіння.  … (2)

Перше насіння – чорна землиця.  … (2)

Друге насіння – яра пшениця.  … (2)

Третє насіння – зелена трава.  … (2)

Чорна землиця – хліб ізродиться.  … (2)

Яра пшениця – для коровайця.  … (2)

Зелена трава – для худобоньки.  … (2)
 

З друкованих джерел. Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Страждальная Мати під Хрестом стояла,
Під Хрестом стояла, в сльозах промовляла:
Ой Сину, Сину, за яку провину
Переносиш нині тяженьку годину
На Хресті!

Я ж Тебе купала гіркими сльозами,
Я ж Тебе ховала перед ворогами,
А нині плачу, бо Тебе вже трачу,
Вже Тя, любий Сину, більше не побачу,
Сину мій!

Бо Ти жертвувався всіх людей спасати,
Та й за те діждався невинно вмирати.
За світ лукавий, злобний і неправий,
Що сповнив на Тобі свій засуд кривавий
На Хресті!

О Боже мій милий, усердно Тя молю:
Додай мені сили в цім нестерпнім болю!
Я Тебе благаю, як сама лиш знаю,
Бо я тобі Сина свого поручаю
На Хресті!

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

На мелодію хрестоматійної колядки “Нова рада стала”

Сумний Святий вечір
В сорок шостім році,
По всій нашій Україні
Плач на кожнім кроці.

Сіли до вечері
Мати з діточками.
Замість мали вечеряти,
Облилися сльозами.

Мати гірко плаче,
А діти питають:
Мамо, мамо, де наш тато,
Чом не вечеряють?

Тато у неволі,
В далекій чужині
Споминає Святий вечір
В нашій Україні.

Споминає Святий вечір
І свою родину,
Батька й неньку старенькую,
Рідну Україну.

Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.

Молодь стає парами одна за другою, взявшись за руки і піднісши їх догори. Хто без пари, проходить попід руками через цей “живий коридор”, когось із “коридора” забирає з собою і стає з ним у парі попереду. Той, хто лишився сам, вертається назад і знову обирає собі пару, йдучи попід руками… Таким чином “сухий пліт” рухається вперед.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ми сухого плота йдемо, плота йдемо,
Плота йдемо!

Кінця йому не знайдемо, не знайдемо,
Не знайдемо!

Ані кінця, ані ладу, ані ладу,
Ані ладу!

Вибирай си, котра ззаду, котра ззаду,
Котра ззаду!

Треба добре вибирати, вибирати,
Вибирати!

Щоб без пари не стояти, не стояти,
Не стояти!
 

Слова Мусія Кононенка, мелодія народна. Редакція хору “Гомін”.

Етнографічний хор “ГОМІН”. Запис поч.1990-х рр. (mp3):

Співає Етнографічний хор “Гомін” імені Леопольда Ященка, керівник Валентина Команчук. Перший Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс хорових колективів, Національний музей народної архітектури та побуту, Київ, с.Пирогів, 03.06.2018.

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Сховалось сонце за горою,
Туман легенький землю вкрив,
Шепоче вітер з осокою,
І гай зелений потемнів.

Далеко співи десь лунають,
На небі зірка миготить,
Отари з поля поспішають
У холодочок відпочить.

Блакитне небо огорнуло
Усю рослину, всіх людей,
Село в садочках потонуло,
Затьохкав пісню соловей…

Моя Вкраїно, ти мій раю,
Ти чарівниченько моя!
Я без кінця тебе кохаю,
Ще більш кохати хочу я!
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Сховалось ясне сонечко
Та й за густий лісок;
Озвись до мене, серденько,
Прилинь хоч на часок.

Озвись лужком-долиною,
Попід зелений гай…
Розвій імлу холодную,
Хоч вісточку подай!
Гей, гей, гей, гей-я,
Гей, гей, гей-я, гей!
Розвій імлу холодную,
Хоч вісточку подай!

Запала ніч невидная,
А на душі – зима…
Блукає лиш печаль моя
По бережку сама.
Гей, гей, гей-я, гей!
Блукає лиш печаль моя
По бережку сама.
 

Обробка Леопольда Ященка.

Фрагмент ювілейного концерту до 50-річчя хору “Гомін”, Київ, Центр художньої та технічної творчості “Печерськ”, 02.06.2019 – гурт “Рідна пісня” і чоловічий хор “Чумаки” під керівництвом Василя Триліса:

Варіант без обробки – з архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Людмила ЗАКОВОРОТНЯ:

Дивитися / завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Та болять ручки, та болять ніжки,
Гей, та й пшениченьку жнучи.

Та й пшениченьку жнучи…
Гей, та й уже ж мені надокучило,
Гей, та й миленького ждучи.

Ой нема мого та й миленького,
Гей, та й нема мого пана.

Та й нема мого пана…
Гей, та й уже ж моя та й білая постіль
Гей, та й пилочком припала.

Continue reading “ТА БОЛЯТЬ РУЧКИ, ТА БОЛЯТЬ НІЖКИ (лірична)” →