ПІСНІ

Галичина. Записала Леся Потіцька. Гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ой у місті Єрусалимі
Рано-рано на Йордань! (2)

Божа Мати Сина мала.
Рано-рано на Йордань! (2)

Зібралися всі святії,
Всі святії небеснії,
Рано-рано на Йордань!

Стали вони раду мати,
Яке б Йому ім’я дати,
Рано-рано на Йордань!

Дали Йому ім’я Павло,
Рано-рано на Йордань! (2)

Божа Мати не злюбила –
Від престолу відступила,
Рано-рано на Йордань!

Continue reading “ОЙ У МІСТІ ЄРУСАЛИМІ (щедрівка на Йордань)” →

Полтавщина. Гармонізація Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН”, заспівують Ніна МУРАЩЕНКО і Любов ДРОЗДОВА (mp3):

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):

Ой упав сніжок
Ох і та й на обніжок,
Та й узявся водою.

Та й узявся водою…
Гей, ой лучче ж було
Ох і та й дівчиною,
Чим тепер удовою.

Чим тепер удовою…
Гей, ой походжено,
Ох і та й поброджено
Та й коло броду кіньми.

Коло броду кіньми…
Гей, ой то ж не кіньми,
Ох і та й то ж не кіньми –
То журавочка з дітьми.

Continue reading “ОЙ УПАВ СНІЖОК (лірична)” →

Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Велика Кириївка. Записав Микола Зубченко від Анастасії Павлівни Зубченко.

“Сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху, Щедрий вечір 1998 року, Ірпінь (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ой у полі виросла береза.

Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір!

Струнка та висока, у корінь глибока.

А на тій березі золотая кора.

Десь узялась райськая птаха.

Ту кору клювала, на землю скидала.

Там ходила ґречная панна.

Ґречная панна – панна Оксана.

Ту кору збирала, в хусточку в’язала.

Та й понесла до золотаря.

Continue reading “ОЙ У ПОЛІ ВИРОСЛА БЕРЕЗА (щедрівка дівчині)” →

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Марія МЕЛЬНИЧЕНКО.

Дивитися / завантажити на Vimeo »

Ой у полі висока могила,
На могилі червона калина.

На калині чорний ворон кряче,
На чужині сиротина плаче.

Не кряч, не кряч, чорний ворононьку,
Не плач, не плач, бідна сиротонько!

Недавно я сиротою стала,
За три роки горонька зазнала.

Вийшла заміж за гірку п’яницю –
Утопилась в глибоку криницю.

Не гудіте, голуби, на хаті,
Не збудіте милого в кроваті.

Сама знаю, коли розбудити –
Ой як буде сонечко сходити.

Continue reading “ОЙ У ПОЛІ ВИСОКА МОГИЛА (лірична)” →

Ой у полі вітер віє,
А жито половіє,
А козак дівчину
Та й вірненько любить,
А зайнять не посміє.

Ой тим же він не займає,
А що сватати має,
Ой а тим же ж він
Та й не пригорнеться,
Бо він слави боїться.

Сидить голуб на дубочку,
А голубка на вишні.
Ой скажи, признайся,
Молодий козаче,
А що в тебе на мислі?

Сидить голуб на дубочку,
А голубка на груші.
Ой скажи, признайся,
Молода дівчино,
А що в тебе на душі?

Вінницька обл., Ямпільський р-н, с.Миронівка. Записав Леопольд Ященко, 1950 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой у полі грушечка кругом кучерявая,
Да гей, гей, кругом кучерявая!

А з-під тої грушечки все туман качається,
Да гей, гей, все туман качається.

Все туман качається, сонце й оглядається,
Да гей, гей, сонце й оглядається.

А дівчина журиться, що ні з ким не любиться,
Да гей, гей, що ні з ким не любиться.

Полюбила б молодця – молодець ожениться,
Да гей, гей, молодець ожениться.

Молодець ожениться, а дівчина лишиться,
Да гей, гей, а дівчина лишиться!

Ой у полі грушечка кругом кучерявая,
Да гей, гей, кругом кучерявая.
 

Хмельниччина. Записала Людмила Іваннікова.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой у полі два дубки. (2)
Січи-рубай дерево, куди глянеш – зелено,
Два дубки.

Там стояли парубки. (2)
Січи-рубай дерево, куди глянеш – зелено,
Парубки.

Continue reading “ОЙ У ПОЛІ ДВА ДУБКИ (веснянка)” →

Ой у полі дві тополі,
Одна одну перехитує,
А в козака дві дівчини,
Одна одну перепитує:

Подруженько любесенька,
Чи бачила мого милого?

Ой бачила, ще й виділа,
Ще й трошечки з ним постояла.
Тяжко зітхав, тебе питав:
Чого вчора не виходила?

Ой на ж тобі, подруженько,
На рукава полотенечка –
Не стій, не стій з моїм милим,
Та й не суши ж мого серденька!

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой у полі криниченька,
Там холодна водиченька.

Ой там Роман воли пасе,
Катерина воду несе.

Роман воли покидає,
Катерину переймає.

Ой став Роман жартувати,
З відер воду виливати.

Ой Романе, Романочку,
Не лий воду на сорочку!

Бо сердиту матір маю,
Буде бити – добре знаю.

Буде бити ще й лаяти,
Ще й Романом докоряти.

Continue reading “ОЙ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА (лірична)” →

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой у полі нивка, кругом материнка,
Там дівчина жито жала, гарна чорнобривка. (2)

Жала ж вона, жала, сіла спочивати,
Їхав козак з України, мусив шапку зняти. (2)

Мусив шапку зняти, “день добрий” сказати, –
Помагай Біг, дівча гоже, тобі жито жати! (2)

А дівчина стала, йому одказала,
Вона ж йому одказала – серденьком назвала. (2)

Як ідеш додому, не кажи нікому,
Бо рознесуть цеє люди, як вітер солому. (2)

А вітер тихенький, солома легенька –
Візьмуть мене люди в зуби, я ще ж молоденька. (2)

А вже ж тая слава по всім світі стала,
Що дівчина козаченька серденьком назвала. (2)

А вже ж тая слава по всім городочку,
Що дівчина козакові вишила сорочку. (2)