ПІСНІ

Сумська обл., Недригайлівський р-н, с.Деркачівка. Від Євфросинії Дегтяренко. Записав Тарас Компаніченко.

“Сєдовська” майстерня Київського Кобзарського Цеху, стихійний міський розспів – побутовий запис кін.1990-х (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Масляная, оце я йду,
Загубила алу лєнту да й не знайду. Гу!

А хлопці ідуть да й регочуть,
За собою алу лєнту да й волочуть. Гу!

Масляная, оце я йду,
Загубила білий фартух да й не знайду. Гу!

А хлопці ішли да й фартух найшли,
Я просила, голосила – вони не дали. Гу!

Масляную проводжаю,
Великого посту дожидаю. Гу!

Великого посту дожидаю –
Протягнися, пост, як заячий хвост. Гу!

Continue reading “МАСЛЯНАЯ, ОЦЕ Я ЙДУ (до Масляної)” →

Обробка Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Мене мати заміж дала. (2) Гей!
Два городи мені дала. (2) Гей, гей, гей!

Два городи обсадила. (2) Гей, гей, гей!
Одна диня уродила. (2) Гей, гей, гей!

Повезла я продавати. (2) Гей, гей, гей!
Та й не знаю, що казати. (2) Гей, гей, гуляю я!

Поки люди ціну склали. (2) Гей, гей, гуляю я!
То цигани диню вкрали. (2) Гей, гей, гуляю я!

Ой цигани, добрі люди! (2) Гей, гей, гуляю я!
Ой що ж мені тепер буде? (2) Гей, гей, гуляю я!

Повернулась я до хати. (2) Гей, гей, гуляю я!
Та й не знаю, що діяти. (2) Гей, гей, гуляю я!

На городі свині риють. (2) Гей, гей, гуляю я!
Качки й гуси ложки миють. (2) Гей, гей, гуляю я!

Кури хату замітають. (2) Гей, гей, гуляю я!
Хлопці в вікна заглядають. (2) Гей, гей, гуляю я!

Поки діжу замісила. (2) Гей, гей, гуляю я!
Свиня двері прокусила. (2) Гей, гей, гуляю я!

Поки двері залатала. (2) Гей, гей, гуляю я!
То дитина з печі впала. (2) Гей, гей, гуляю я!

За городом верби гнуться. (2) Гей, гей, гуляю я!
А за мене хлопці б’ються. (2) Гей, гей, гуляю я!

Не бийтеся, нема за що! (2) Гей, гей, гуляю я!
Хоч я гарна, та ледащо. (2) Гей, гей, гуляю я!

Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ми гайдамаки, ми всі однакі –
Ми ненавидим вороже ярмо!
Йшли діди на муки, підуть і правнуки –
Ми за народ життя своє дамо!

Знай, лютий враже: сотня поляже –
Тисяча натомість стане до борби!
І мечі свячені на серця скажені
Піднімуть знов потоптані раби!

Наша присяга – Бог, честь, відвага,
Воля України, скривджених добро!
Ними ся клянемо – поки жить будемо,
Ломить, палить кайдани і ярмо!

Рвімо ж кайдани, що їх тирани
На нашу волю сковують щодня,
Бо ми гайдамаки, бо ми всі однакі –
Не боїмось ні кулі, ні огня!
 

Слова і музика Леопольда Ященка

Народе наш славний, великий,
Ставай під своє знамено!
Нам бути вовіки і віки –
Так судьбою нам накреслено!

Приспів:
Ставаймо ж усі воєдино,
Бо ми є одна сім’я!
Ми діти твої, Україно,
Ми з тобою, мати рідная!

Поля золотисті безкраї
І небо ясне голубе…
Миліших у світі немає!
Та й чи можна з чим зрівнять тебе!

Приспів.

Негоже нам зайдам служити
У вільній своїй стороні
І в недругів ласки просити –
Не для того ми народжені!

Приспів.

Шануйся ж, наш роде великий,
Не дай себе взяти в ярмо!
Нам бути вовіки і віки,
Бо ми є, ми воскресаємо!

Приспів.
 

Волинь

Вести кривий танець неважко. Всі учасники стають у ряд, взявшись за руки. Той, хто попереду – найчастіше дівчина – “виводить кривого танця”, себто веде всіх за собою. Кожен має точно повторювати лінію ходи попереднього.

Добре, якщо дівчина, яка йде попереду, обирає шлях таким чином, щоб загальний малюнок танцю займав якомога меншу площу – так легше співати без ритмічних розходжень.

Інший варіант пісні – “А ми кривого танцю йдем”. Кривого танця водимо також і під інші веснянки, які за ритмом і характером надаються до того – “Ой не рости, кропе”, “Травко-муравко”, “Хвалилася береза”, “Коло млина калина”, “Ой чи спиш, чи чуєш”, “Перекладу кладку” та ін..

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ми кривого танцю йдемо,
Кінця йому не знайдемо.

Ані кінця, ані ладу –
Не пізнаєш, котра ззаду.

Треба його та й виводити,
Кінець йому та й знаходити.

Ой вінку мій, вінку,
Та й хрещатий барвінку.

Що я тебе сплела
Та й учора ізвечора.

Та й учора ізвечора,
Та й темненької ночі.

Continue reading “МИ КРИВОГО ТАНЦЮ ЙДЕМО (веснянка)” →

Слова і музика Леопольда Ященка

Минають дні…
І вже в саду зів’яле листя
Облетіло…
І літо…
Отак і літо промайнуло, відцвіло,
І тільки спомини в душі
Лишило…

Лиш пам’ять
Глибоко в серці все живе
І не згасає,
Про юні, далекі дні,
І про усіх, кого між нас
Немає…

Пройшли літа…
І все частіше ми в думках
Себе питаєм:
А далі ж як?
І що в дорогу ми з собою заберем?
І що нащадкам по собі
Лишаєм?

Дай Боже,
Щоб не зігнутися в біді
Нам стало сили!
Хай віра укріпить нас,
Щоб ми достойно свою путь
Звершили!..

Минулася вечеронька,
Що я вчора їла.

Що я вчора їла…
Що я свому миленькому
Коня напоїла.

Коня напоїла…
А кінь ірже, води не п’є –
Він дорогу чує.

Він дорогу чує…
Десь мій милий, чорнобривий
З другою ночує.

З другою ночує…
Ночуй, ночуй, мій миленький,
Та й не роззувайся.

Та й не роззувайся…
А як буде що питати,
То й не признавайся.

Галичина. Від учасників ансамблю “Черемош”, м.Львів.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ми прийшли до тебе, пане господарю, до тебе:
Чи ти нам дозволиш заколядувати у себе?

Ой почекайте хоч годиноньку одную –
Нехай ся вберу у сорочечку новую.

А Вам ся добре в теплій хатині вбирати,
А нам студено під вашим вікном стояти.

А Ваші губи ся позлипали від меду,
А наші ноги попримерзали до леду.

За нашу коляду дайте по чарці горілки –
Будете мати файную долю для дівки.

За нашу коляду дайте по чарці ще й вина –
Будете мати файную долю для сина.

За нашу коляду дайте по чарці кожному –
Будете мати файную долю для дому.
 

Східне Поділля. Записав Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ми-то, женчики, ми-то (2)
Пожали усе жито.

А сусіди ліниві, (2)
Стоїть жито на ниві.

Закарпатська обл., Іршавський р-н, с.Довге. Запис 1956 р. Розшифрував В.Матвієнко. Редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Місяцю-королю, засвіти по полю –
Най я си уберу, гей, пшеницю з куколю. (2)

Місяченько б світив − хмари налягають,
Ми би ся любили, гей, − люди нам не дають. (2)

Люди нам не дають, мамка ніц не каже, –
Любімся, серденько, гей, най нам хто розкаже! (2)
 

Ноти є також у збірнику:

• Закарпатські народні пісні / Упорядник З.І.Василенко. – Київ: Вид-во АН УРСР, 1962. – 372 с., нот. – pdf. – C.113.