ГОМІН :: Пісні України :: Леопольд Ященко і його доробок

Ой дощик іде, до берези липне,
Козак коника веде, а дівчина кличе. (2)

Ой клич хоч не клич, моє серденятко,
Ой рад би я тебе взять, так не велить батько. (2)

Так не велить батько, вся моя родина,
Дівчино моя, личко як калина! (2)

Личко як калина, васильками пахне,
Буду тебе цілувать, поки ти не заснеш. (2)

І націлувався, і намилувався,
Як у саду соловей та й нащебетався. (2)

В саду соловейко щебече раненько,
Як мій милий коло мене, мені веселенько. (2)

Мені веселенько, веселіше буде
Як мій милий коло мене – за другу забуде. (2)

Нема соловейка – нема щебетання,
Нема мого миленького – не буде й гуляння. (2)

Ой журавко, журавко, (2)
Чого кричиш щоранку?

Ой як мені не кричать – (2)
Ні з ким горя горювать.

Ні з ким горя горювать, (2)
Темной нічки ночувать.

Сама ляжу – боюся, (2)
Піду з горя втоплюся.

Не топися, дівчино, (2)
Не топися, молода.

Подай, дівко, рученьку, (2)
Через бистру річеньку.

Ой рада б я дві подать – (2)
Кругом вороги сидять.

Кругом хату ще й сіни (2)
Воріженьки обсіли.

Кругом хату ще й угли (2)
Воріженьки облягли.

Ой за гаєм зелененьким (2)
Брала вдова льон дрібненький.(2)

Вона брала, вибирала, (2)
Тонкий голос подавала. (2)

Там Василько сіно косить, (2)
Тонкий голос переносить. (2)

Кинув косу додолоньку, (2)
А сам пішов додомоньку. (2)

А сам пішов додомоньку, (2)
Схилив на стіл головоньку.(2)

Вийшла мати із кімнати, (2)
Стала Василя питати: (2)

Continue reading “ОЙ ЗА ГАЄМ ЗЕЛЕНЕНЬКИМ (лірична)” →

Мелодія з записів Максима Коросташа, 1927 р., Черкаська обл., Шполянський р-н, с.Лип’янка (№185).

Співають Ярослава Пришедько, Катерина Міщенко, Олександр Чистяков – працівники Музею Івана Гончара, 2010 (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ой зажурюся, запечалюся –
Піду в зелен сад, розвеселюся.

В зеленім саду співа соловій,
Ходить гуляє козак молодий.

В зеленім саду зозуля кує,
Ой там козаку пригодонька є.

Ой то ж пригода – дівка молода,
Куди не піду – до неї зайду.

Куди не піду – до неї зайду,
Люба розмова в вишневім саду.
 

Черкаська обл., Жашківський р-н., с.Охматів. Записав Леопольд Ященко у 1955 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой зайшов місяць та зайшов ясний,
Зайшов поза хмару.
Ходім, ходім, товаришу,
На той кут помалу.

Ой годі, годі, та товаришу,
На той кут ходити –
Перестала дівчинонька
Вірненько любити.

Ой вірно любив та вірно любив,
Вірно закохався,
Вона ж мене й осудила –
Я й не сподівався.

Ой як я тебе та й осудила –
Суди мене, Боже,
Як я тебе й не любила –
Скарай мене, Боже!
 

Східне Поділля.

Відеозапис пісні на святі Купала в Гідропарку 6.07.2002:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой за нашим садом три місяці рядом.

Приспів:
Стій, дубе, не гуди,
На дубові жолуді,
На вулиці Купала на Йвана!

Перший місяць ясний – то Іванко красний.

Другий місяць ясний – то Василько красний.

Третій місяць ясний – то Семенко красний.

Ой за нашим садом три зіроньки рядом.

Перша зірка ясна – то Ганнуся красна.

Друга зірка ясна – то Маруся красна.

Третя зірка ясна – то Настуся красна.

Continue reading “ОЙ ЗА НАШИМ САДОМ ТРИ МІСЯЦІ РЯДОМ (купальська)” →

Слова і музика Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Ой зацвіла калинонька в саду,
Ой зацвіла,
Ясному сонечку усміхнулася,
Увесь сад звеселила.
Ой зацвіла калинонька в саду.

Білі квіти їй сам Бог дарував,
Білі квіти…
Їй би пишатися над криницею,
Добрим людям радіти.
Білі квіти їй сам Бог дарував.

Та забрався у садок лиходій
Серед ночі,
Та й цвіт білесенький обірвав, поламав
Ще й ногами столочив.
…………………..

Та ще буде в нашім краю весна,
Прийде й літо!
Гей, заквітує ж наш оновлений сад
Калиновим цвітом!
Заквітує наш відроджений сад!
 

Слова Романа Купчинського, музика Антона Баландюка

Ой зацвіла черемха, зацвіла
Ярим цвітом;
Там прощався та стрілець січовий
З білим світом.

Там прощався та й стрілець січовий
Слізоньками,
Що немає кому прокопати
Йому ями.

Нема кому труни тисової
Зготовити.
Буде тіло чорне гайвороння
Розносити.

А черемха тую скаргу тиху
Зрозуміла,
Чисту душу стрільця січового
Пожаліла.

Спи спокійно, стрільчику січовий,
Спи, мій сину,
Бо я тебе чесно поховаю,
Як дитину.

Рано-вранці прийшли за ним друзі
Поглядіти,
А за нічку стрільця січового
Вкрили квіти.

Галичина. З друкованих джерел.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой зацвіли фіялочки, зацвіли,
Та всі гори з долинами покрили.
Та всі гори з долинами покрили,
Щоби туди молоденькі ходили.

Там ходила Василинка стихенька,
А за нею її мамка зблизенька.
Не йди, не йди, моя мамко, за мною,
Не маю я порадоньки з тобою!

……………………………..

Ой зацвіли фіялочки, зацвіли,
Та всі гори з долинами покрили.
Та всі гори з долинами покрили,
Щоби туди молоденькі ходили.

Там ходила Василинка стихенька,
А за нею її милий зблизенька.
Ой ходи ж ти, мій миленький, за мною,
Буде в мене порадонька з тобою!
 

Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н, с.Берлоги. Записала Беник Віра Іванівна 1958 р. від Івана Беника, свого батька.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ой з бору, з долу стежечка здавна.  І дай Боже!
Попри стежечку червона ружа.  …
Ой ішла туда дівка молода.  …
Ой урвала си червону ружу.  …
Ой урвала си, прикладала си.  …
Прикладала си до свого личка.  …
Дай же ми, Боже, таке личенько.  …
Таке личенько – червона ружа.  …

Ой з бору, з долу стежечка здавна.  І дай Боже!
Попри стежечку чорненький терок.
Ой ішла туда дівка молода.  …
Ой урвала си чорненький терок.  …
Ой урвала си, прикладала си.  …
Прикладала си до свого очка.  …
Дай же ми, Боже, такі оченька.  …
Такі оченька – чорненький терок.  …

Continue reading “ОЙ З БОРУ, З ДОЛУ СТЕЖЕЧКА ЗДАВНА (колядка дівчині)” →