РЕПЕРТУАР: Кобзарський Цех

Поділля.

Співають Ярослава Пришедько, Катерина Міщенко, Євгенія Шевченко – 2018 (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Марусю, Марусю, що мені з тобою,
Не один я вечір простояв з тобою. (2)

Не один я вечір, не одну неділю,
На тебе, Марусю, маю всю надію. (2)

Ой сходить місяць з трьома зірочками,
Приходить Маруся з трьома дружечками. (2)

Ой прийшла Маруся, стала й у куточку:
Прийміть мене, мамо, за рідную дочку! (2)

Своїх дочок маю – чужих не приймаю,
Свого сина маю, з тобою не звінчаю. (2)

Ой візьми, Марусю, рубля золотого,
Відчепись від мене, ще й від сина мого! (2)

Не хочу я, мамо, не хочу я грошей,
Люблю твого сина, бо твій син хороший! (2)

Ой візьми, Марусю, коня вороного,
Покинь мого сина, хлопця молодого! (2)

А я коня візьму, ще й конем поїду –
Твого сина люблю і за нього піду! (2)

Continue reading “МАРУСЮ, МАРУСЮ (лірична)” →

Західне Поділля. Від товариства “Вертеп”, м.Тернопіль. Записала Людмила Іваннікова, травень 1991 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Налетіли гуси з далекого краю,
Спили-сколотили воду на Дунаю. (2)

Гуси воду пили, люди говорили:
Мусить война бути, бо вже йдуть рекрути. (2)

Бо вже йдуть рекрути, хлопці молодії,
Лишають дівчата і батьки старії. (2)

Вийшла стара мати на високу гору,
Кличе свого сина із війська додому. (2)

Верни, мій синочку, верни додомочку,
Най я тобі змию ще раз головочку. (2)

Як єси не змила, як я був при тобі,
Тепер ми не змиєш, бо я жовняр собі. (2)

Бо я жовняр собі понад жовнярами,
Більше не поверну до рідної мами. (2)

Тепер мене змиють дощі майовії,
Кучері розчешуть кулі сталевії. (2)
 

Черкаська обл., Черкаський р-н, с.Дубіївка. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Налетіли сірі гуси на став жирувати,
Наїхали козаченьки в село зимувати. (2)

Жирували сірі гуси – знялись полетіли,
Зимували козаченьки – знялись виїздили. (2)

Чом ти мене, моя мамо, рано й не збудила,
Та як тії козаченьки з села виїздили? (2)

Тим я тебе, моя доню, рано й не збудила,
Що твій милий попереду – щоб ти й не тужила. (2)

Ти думаєш, моя мамо, що я й не журюся,
А як вийду за ворота – од вітру хилюся. (2)

Ти думаєш, моя мамо, що я і не плачу –
За дрібними слізоньками стежечки не бачу. (2)

Шовком шила, шовком шила, золотом рубила –
Все для того козаченька, що я й полюбила. (2)

Шовком шила, шовком шила, сріблом гаптувала –
Все для того козаченька, що вірно кохала. (2)
 

Закарпаття. Слова з різних джерел.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Не сію, не орю – само жито родить, (2)
Таку маю фраїрку, ружа біла, лелія,
Сама за мнов ходить!

Мамко моя, мамко моя, скоро ся оженю! (2)
Таку маю фраїрку, ружа біла, лелія,
Що стане в кишеню.

Поклав би ї у кишеню – в кишені помнеться, (2)
Посадив би на долоню, ружа біла, лелія, –
До хлопців сміється!

Continue reading “НЕ СІЮ, НЕ ОРЮ (лірична)” →

Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Марії Мельниченко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Не сіяно, не орано – само жито родить.
Не чарую козаченька – сам до мене ходить.

Не я його чарувала, чарувала мати:
З-під явора листя брала, в печі спалювала.

З-під явора листя брала, в печі спалювала,
В зеленому барвіночку коня випасала.

В зеленому барвіночку коня випасала,
З рубленої криниченьки воду набирала.

З рубленої криниченьки воду набирала,
З дубового відеречка коня напувала.

З дубового відеречка коня напувала.
Чи ж я тебе, козаченьку, та й причарувала?
 

Кіровоградська обл., Ульяновський р-н. Записав Володимир Яремчук.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):

Ноти – рукопис Леопольда Ященка (PDF).

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Не ходи, улане, ой не ходи, улане,
Краєм-берегами.

Не суши серденька, ой не в’яли личенька
Чорними бровами!

Чорні брови маю, ой чорні брови маю,
Та й не оженюся.

Піду в Дунай-річку, ой піду в Дунай-річку −
З горя й утоплюся.

Не топись козаче, ой не топись, козаче,
Бо дівчина плаче!

Нехай вона плаче, ой нехай вона плаче −
Вона й перебуде.

Вона й перебуде, ой вона й перебуде −
Вона й моя буде.

Continue reading “НЕ ХОДИ, УЛАНЕ (лірична)” →

Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Глушко.

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Віра ГЛУШКО:

Дивитися / завантажити на Vimeo »

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Віра Глушко (mp3):

Ой давно, давно в батенька була −
Ой уже ж та доріжка ой терном поросла! (2)

Ой терном, терном, ще й шипшиною
Де я й походила ой ще й дівчиною. (2)

А я ж ту шипшину ножем висічу,
До свого батенька ой в гості полечу. (2)

Ой лечу, лечу поміж галоччю,
Ой сяду я, впаду ой у батька в саду. (2)

Ой сяду, впаду та й стану кувать −
Чи не вийде батько ой саду й оглядать? (2)

Ой не вийшов батько, вийшов старший брат,
Послухав зозулю, та й почав же питать: (2)

Як ти зозуля − то лети на бір,
А як наша сестриця − то й просимо за стіл! (2)

Я не зозуля, я ж твоя сестра −
Без щастя, без долі ой у світі зросла! (2)
 

Мелодія з записів Максима Коросташа, 1927 р., Черкаська обл., Шполянський р-н, с.Лип’янка (№185).

Співають Ярослава Пришедько, Катерина Міщенко, Олександр Чистяков – працівники Музею Івана Гончара, 2010 (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ой зажурюся, запечалюся –
Піду в зелен сад, розвеселюся.

В зеленім саду співа соловій,
Ходить гуляє козак молодий.

В зеленім саду зозуля кує,
Ой там козаку пригодонька є.

Ой то ж пригода – дівка молода,
Куди не піду – до неї зайду.

Куди не піду – до неї зайду,
Люба розмова в вишневім саду.
 

Кубань, станиця Ленінградська (колишня Уманська). Записали Леопольд Ященко та Олексій Доля в Києві на концерті, організованому керівником Кубанського козачого хору Віктором Захарченком. 1988 рік.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой з-за гори, ой з-за гори
Орел воду носить.
Стара мати свого сина
Вечеряти просить.

Ой їж, мамо, ой їж, мамо,
Що ти наварила,
А я піду на вулицю,
Де дівчина мила.

Батько гарний, батько гарний,
А мати лихая −
Не пускає на вулицю,
Каже: молодая.

Пусти ж мене, моя мамо,
На куточок прясти −
Чи не вийде козаченько
Сірих коней пасти?

Аж він іде й коня веде −
Розвивайся, луже!
Сватай мене, козаченьку,
Люблю тебе дуже!
 

Полтавська обл., Пирятинський р-н, с.Крячківка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой зійди, зійди, місяць, на ту пору,
Ой вийди, вийди, та мій милий, на розмову. (2)

Ой вийди, вийди, милий, на розмову,
Ой болить, болить та серденько за тобою. (2)

Ой тобі болить, а мені байдуже –
Було б не любить та й з первого разу й дуже. (2)

Ти мене любив – я в тебе вкохалася,
Ти сів поїхав – на кого ж я й зосталася? (2)

Ти сів поїхав лугами-берегами,
Мене покинув й а з лихими ворогами. (2)

Ти сів поїхав паровой машиною,
Мене покинув й а з малою й дитиною. (2)