ХАРАКТЕР: Помірні
ВЖЕ СІЛО СОНЕЧКО ЗА ГАЄМ (лірична)
Слова Романа Савицького, музика Ярослава Барнича.
Вже сіло сонечко за гаєм,
І соловей в саду співає,
А я весь вечір виглядаю
Кохану дівчину свою.
Приспів:
О, соловію! Чому я так співать не вмію,
І не зумію я про кохання розказать!
А вечорами своїми спраглими вустами
Я про кохання, я про кохання розкажу.
А соловейко на калині
Чудові трелі вигравав,
Своїй коханій любій пташці
Чарівну пісню все співав.
І знов над бистрою рікою
Стою у парі із журбою,
А там стежиною крутою
Вже з іншим любка моя йде.
Так знай же, любко, без вагання −
На двох не ділиться кохання!
Отож кажу на прощавання:
Люби його, як я тебе!
Про Ярослава Барнича на сайті uahistory.com (PDF)
В НАШОМУ ДОМІ ВЕСЕЛА НОВИНА (до народин)
Слова і музика Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
В нашому домі весела новина,
Радо зустріла її вся сім’я:
Маєм на руках маленькую дитину –
Треба б їй дати хороше ім’я.
Хоч і маленька, та чесного роду,
Виросте швидко на радість батькам.
В нашому краю нема переводу
Славним синам і славним дочкам.
Хай молодіє щаслива родина,
Тішиться мати дитятком своїм.
Вирости йому на славу Батьківщині
Гарним, розумним, ще й духом міцним.
Все, чим народ наш одвіку багатий,
В юному серці нехай розцвіта!
Щастя і здоров’я вашому дитяті!
Многая літа, многая літа!
ВОРОТАР, ВОРОТАР, ВОРОТАРЧИКУ (веснянка-гра)
Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.
Учасники гри розбиваються на два гурти. Перший стає в одну лінію. Другий гурт на початку складається з двох гравців, які беруться за руки і, піднісши їх догори, утворюють “ворота”. Перший гурт заспівує, другий відповідає. Після слів “їдем-поїдем!” перший гурт стрілою біжить до “воріт”; “ворота” пропускають кількох гравців і розбивають їхню лінію, різко опустивши зімкнені руки. Після цього ті, хто встиг пробігти, парами стають позаду воріт і теж роблять “ворота”, а решта вертаються на попереднє місце. Гра триває доти, доки увесь перший гурт не увіллється до другого.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
– Воротар-воротар-воротарчику,
А втвори, а втвори воротонька!
– А що ж то, а що ж то за пан їде?
А що ж то, а що ж то за дар везе?
– Золоте, золоте горняточко,
Крайнєє, крайнєє дитяточко!
– Нема пана вдома, поїхав до Львова
Ключі купувати, замки замикати!
– А ми ключі відберем,
Та й всі замки розімкнем!
Їдем-поїдем!
ГОЛУБ І ГОЛУБКА, або МИ ГОЛУБА УЛОВИЛИ (веснянка-гра)
Львівська обл., Миколаївський р-н, с.Гранки-Кути; привезена переселенцями з-під Перемишля, с.Брилянці. Від Стефанії та Юрія Гуліїв.
Узявшись за руки, молодь ходить по колу і співає. Посеред кола проти руху йде Голуб або Голубка, вибирає собі пару, танцює з нею.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ми голуба уловили
І довкола обступили:
Ти, голубе, чого тужиш?
Вибирай си, кого любиш!
Як же мені не тужити,
Як не маю я з ким жити?
Усі гарні до одної,
Лиш нема тут миленької!
Нема її та й не буде,
Бо забрали злії люде,
Розлучили, розсудили,
Щоб ми в парі не ходили!
А ми в парі ходить будем,
Як любились, так і будем!
Continue reading “ГОЛУБ І ГОЛУБКА, або МИ ГОЛУБА УЛОВИЛИ (веснянка-гра)”
ГОРИ МОЇ, або Я ДО ЛЕСА (лірична)
Карпати.
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
Гори мої, (2)
Гори мої Карпати!
Не проміняв, гей, би я вас
Та й на жодні дукати!
Гори мої, (2)
Гори мої Бескиди!
Тут прожили, кров пролили
Наші діди-прадіди!
Continue reading “ГОРИ МОЇ, або Я ДО ЛЕСА (лірична)”
ГРУШКА, або ОЙ ВИЙДУ Я ЗА ВОРІТЕЧКА (веснянка-гра)
Тернопільська обл., Борщівський р-н, с.Гермаківка. Записали Леопольд Ященко та Михайло Гуць.
Співаючи пісню, дівчата і хлопці беруться за руки і йдуть по колу помірним кроком, а всередині одна дівчина відтворює рухами все те, про що співається. По закінченні всі підбігають до неї і тереблять з усіх боків – “трясуть грушку”. Дівчина пручається й тікає, на її місце стає інша, і гра продовжується спочатку.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой вийду я за ворітечка,
Свою грушку посаджу, посаджу.
Ой вийду я за ворітечка,
Свою грушку піділлю, піділлю.
Ой вийду я за ворітечка, –
Моя грушка вже росте, вже росте.
Ой вийду я за ворітечка, –
Моя грушка вже цвіте, вже цвіте.
Ой вийду я за ворітечка, –
Моя грушка відцвіла, відцвіла.
Ой вийду я за ворітечка, –
Моя грушка рум’яніє, рум’яніє.
Ой вийду я за ворітечка,
Свою грушку потрясу, потрясу.
ДІВА МАРІЯ СВОГО СИНА ПОРОДИЛА (колядка)
Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Велика Кириївка. Записав Микола Зубченко.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Діва Марія свого Сина породила,
В золотії яселечка положила.
В золотії яселечка положила,
Сіном-травой зеленою притрусила.
Десь узялись до сходу сонця три воли,
Всі три вони над тим Дитям дихали.
Всі три вони над тим Дитям дихали –
Вони ж теє малоє Дитя обігрівали.
Десь узялись до сходу сонця три царі,
Всі три вони над тим Дитям раду радили.
Всі три вони над тим Дитям раду радили,
Чим же теє малоє Дитя дарувати?
Continue reading “ДІВА МАРІЯ СВОГО СИНА ПОРОДИЛА (колядка)”
ДІВЧА, ДІВЧА, РУШАЙ СОБОВ (лірична)
Галичина. Записала Людмила Іваннікова
Дівча, дівча, рушай собов,
Бо гуляти тяжко з тобов!
Вже б волів я трам тягати,
Як з тобою танцювати.
Трам потягну − так і стану,
А з тобов ся не розстану!
Дівча собов порушало,
Зараз в танці полегшало.
ЗА РОКОМ РІК МИНАЮТЬ НАШІ ЛІТА (патріотична)
Слова і музика Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
За роком рік минають наші літа,
Їх не здогнати і не вернуть…
Та не мине й не згасне віра свята
У кращу долю, в щасливу путь.
Приспів:
Бо ми ж як є – одна родина,
Вона від Бога нам дана!
І є в нас мати-Україна,
На цілім світі одним-одна!
Тож хай зростає наша дружна сім’я,
І розцвітає наш рідний край!
В своєму домі сила й воля своя,
І своя мова, і свій звичай!
Приспів.
