У ЛІСІ НА ВРІСІ (жартівлива)

Закарпаття. Редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

У лісі на врісі сова вогінь креше.
Тото пес, не легінь, що з дівками бреше.

Приспів:
Гей, на тім бочку, де я, нікого любити,
А на другий, Боже, далеко ходити!

Дати би йму, дати соли полизати,
Аби він перестав до дівок брехати!

Приспів.

*     *     *

Паде дощ, паде дощ, низенько ся спущат,
Котрий котру любит – додому не пущат.

Приспів:
Такого я хлопця маю, як ружа-лелія!
Милого любити – велика пасія.

Паде дощ, паде дощ, то капле, то ллється,
Котрий котру любит – здалека сміється.

Приспів.

 
*     *     *

Файна я, файна я, я ся не малюю,
Я на своє личко пудер не купую!

Приспів:
Такого я хлопця маю, як ружа-лелія!
Милого любити – велика пасія.

Файна я, файна я, ще буду файніша!
Кому-м була мила, ще буду миліша.

Приспів.

Малював ня пан Біг з високого неба,
Тілько ми краси дав, кілько було треба!

Приспів.
 
*     *     *

На нашу капуру печать ударили,
Щоби до нас хлопці більше не ходили.

Приспів:
А я ся розсердила, печать одірвала −
Ходіть до нас, хлопці, з вечора до рана!