Новини

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору
З-за хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
 

Слова і музика Марка Кропивницького.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ревуть-стогнуть гори-хвилі
В синесенькім морі.
Плачуть-тужать козаченьки
В турецькій неволі.

Вже два роки у кайданах
Терпнуть наші руки.
За що ж, Боже милосердний,
Нам послав ці муки?

Підборкали яничари
Орлят України,
Підборкали та й вкинули
Живих в домовину.

Де ж ви, славні запорожці,
Сини вольной волі?
Чом не йдете визволяти
З тяжкої неволі?
 

Слова Ісидора Мидловського, музика Віктора Матюка.

Соло: Надія Зяблюк (сопрано). Інструментальний супровід: Людмила Скірко (фортепіано), Олександр Ткаченко (альт) (mp3):

Родимий краю, село родиме,
Вас я вітаю, місця любимі!
Зелені ниви, ліси й могили,
Щасливі з вами дні ми уплили.

Мала хатино, стріхо низенька,
Люба родино, нене рідненька!
Вас повитати душа бажає –
Потіхи більше в світі немає!

І ти, кринице, свідку любові,
Вітай, сестрице, вітай мя знову!
Скажи ми правду, правду щирішу:
Чи ще знайду я любов давнішу?

Тут і гарніше дуб зеленіє,
Тут і тепліше сонечко гріє.
При вас бажаю віку дожити,
В рідній землиці навік спочити.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Розвивайся, ой да сухий дубе,
Завтра мороз буде;
Ой собирайся, молодий козаче,
Завтра похід буде!

Я морозу ой да не боюся –
Завтра розів’юся!
Я й походу ой да й не боюся –
Зараз ізберуся!

Ой ви галки, ви чорні чубарки,
Підніміться вгору!
Ой ви, хлопці, хлопці запорожці,
Верніться додому!

Ой раді б ми вгору піднятися –
Туман налягає,
Ой раді б ми додому вернуться –
Гетьман не пускає!

Ой розвився ой да край дороги
Та й дуб зелененький;
Ой поїхав, гей, да з України
Козак молоденький.
 

Розкопаю я гору, (2)
Та посію я рожу.

Та посію я рожу, (2)
Та поставлю сторожу.

Та не повная рожа, (2)
Та не вірна сторожа.

Ой вітер повіває, (2)
Та й рожу розхиляє.

Батько дочку лає, (2)
Та й гулять не пускає.

Мати горе знає, (2)
Та й гулять посилає.

Ой гуляй, гуляй, доню, (2)
Да поки молодая.

А як стара станеш, (2)
То й гулять перестанеш.
 

Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с.Слобода-Яришівська. Від народної майстрині Марії Руденко. Запис та обробка Леопольда Ященка.

Фрагмент ювілейного концерту до 50-річчя хору “Гомін”, Київ, Центр художньої та технічної творчості “Печерськ”, 02.06.2019:

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Розлилися води на чотири броди.

Приспів:
Гей, дівки, весна красна,
Зілля зелене(ньке)!

Що на першім броді щука-риба грає.

Щука-риба грає, кригу розбиває.

На другому броді зозуленька кує.

Зозуленька кує, бо літечко чує.

На третьому броді соловей співає.

Соловей співає, садки розвиває.

На четвертім броді сопілочка грає.

Сопілочка грає, на танець скликає!
 

Розлилися круті бережечки,
Гей, гей, гей, по роздоллі.

Пожурились славні козаченьки,
Гей, гей, гей, у неволі.

Гей, ви, хлопці, добрі молодці,
Гей, гей, гей, не журітеся.

Посідлайте коні воронії,
Гей, гей, гей, садовітеся.

Гей, щоб наша червона китайка,
Гей, гей, гей, не злиняла.

Та щоб наша козацькая слава,
Гей, гей, гей, не пропала!

Гей, щоб наша червона китайка,
Гей, гей, гей, червоніла.

А щоб наша козацькая слава,
Гей, гей, гей, не змарніла.

Гей, у лузі червона калина,
Гей, гей, гей, похилилася.

Чогось наша славна Україна,
Гей, гей, гей, засмутилася.

А ми тую червону калину,
Гей, гей, гей, та й піднімемо.

А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, гей, розвеселимо.

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Розпрощався стрілець із своєю ріднею,
Сам поїхав в далеку дорогу.
За свій рідний край, за козацький звичай
Здобувати в бою перемогу.

Відгримів лютий бій у широкім степу,
День кривавий надвечір схилився,
Лиш трава шелестить, вбитий стрілець лежить,
Над ним коник його зажурився.

Ой коню ж мій, коню, не стій наді мною,
Не копай сиру землю копитом,
Біжи, коню мій, скажи неньці моїй,
Що я впав за Вкраїну забитий.

Нехай батько і мати, і ріднії сестри,
Нехай вони за мною не плачуть.
Я в степу лежу, за ріднею тужу,
Чорний крук наді мною вже кряче.

Continue reading “РОЗПРОЩАВСЯ СТРІЛЕЦЬ ІЗ СВОЄЮ РІДНЕЮ (історична)” →

Варіант 1 – з Наддніпрянщини: слова і мелодія Івана Негребецького. Редакція Леопольда Ященка.

Варіант 2 – з Кубані: слова Івана Негребецького, приспів і мелодія народні. Редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот – варіант 1, з Наддніпрянщини (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – варіант 2, з Кубані (PDF, mp3):

Розпрягайте, хлопці, коні, та лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений, в сад криниченьку копать. (2)

Копав, копав криниченьку у вишневому саду –
Чи не вийде дівчинонька рано-вранці по воду? (2)

Вийшла, вийшла дівчинонька рано-вранці воду брать,
А за нею козаченько веде коня напувать. (2)

Просив, просив відеречка – вона йому не дала,
Дарив, дарив з руки перстень – вона його не взяла. (2)

Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив –
Що я вчора ізвечора із другою говорив! (2)

Вона ростом невеличка, ще й літами молода,
Руса коса до пояса, в косі стрічка голуба. (2)

Кубанський варіант має приспів:
Маруся, раз, два, три, калина,
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала!
 

Розступітеся, вороги,
Не переходьте дороги,
Бо наша дорога од Бога,
Щоб наша дорога проста була!