Наддніпрянщина.
“Гомін” на обжинках у Національному музеї народної архітектури та побуту України – 25.07.1992:
Ой ти вишенько, ти черешенько,
Ой і де ж ти зійшла, де ти виросла?
Я весною зійшла, літом виросла,
На Дунай на ріку похилилася.
На Дунай на ріку похилилася.
А чого ж ти, душа, зажурилася?
Ой того я сумна, що стояла сама,
Що стояла сама пізно звечора.
Що стояла сама пізно звечора,
Дожидала тебе, моє серденько!
