НОТИ
ПІДУ В САДОЧОК, НАРВУ КВІТОЧОК (купальська)
Галичина. Обробка Леопольда Ященка.
Тріо “ЛЕЛІЯ” – Ніна СТРЕЛЬНІКОВА (сопрано), Тетяна КРАСЮК (альт І), Раїса СОБКО (альт ІІ) (mp3):
Співає тріо “Лелія” – Ніна Стрельнікова, Тетяна Красюк і Раїса Собко. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Піду в садочок, нарву квіточок.
Гей, гей, нарву квіточок.
Сплету віночок, пущу в ставочок.
Гей, гей, пущу в ставочок.
Хто вінка спійме, той мене візьме!..
А козак молодий за вінком поплив…
Та й за вінком поплив, та й по шию вбрів…
Та ой коню ж мій коню, та не стій наді мною…
Та біжи стежечкою аж до самого двору…
Continue reading “ПІДУ В САДОЧОК, НАРВУ КВІТОЧОК (купальська)” →
ПІД ХРЕСТ ТВІЙ СТАЮ (постова)
З друкованих джерел. Гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Під Хрест Твій стаю,
Спасителю мій милий,
І молю Тебе: о дай же мені
За гріхи жаль щирий.
За мене терпів,
За мене Ти розп’явся,
За гріхи мої, провину мою
Убити Ти дав Ся.
О рани Твої,
Хоча й без уст і мови,
Кличуть вони нас, взивають усіх
До Твої любови.
О дай же мені
Про них все пам’ятати,
Любити Тебе, боятись гріха,
Тебе прославляти.
Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »
ПІШОВ ВАСИЛЬКО ГУСЛІ ЛУПАТИ (колядка парубкові)
Від Тараса Компаніченка, м.Київ.
Тарас Компаніченко і дівчата з “сєдовського” колядницького гурту Київського Кобзарського Цеху. Фрагмент відеозапису з Першого Всеукраїнського огляду автентичного виконавства на традиційних кобзарських інструментах − Харків, грудень 1997.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Пішов Василько гуслі лупати.
Приспів:
Не в нашім краю, а у волоськім Дунаю. (2)
Гуслі не влупив – пальчик прищемив.
Здибают його турци-розбойци.
Звідают його: чи маєш нянька?
Я маю нянька – на небі Бонька.
Звідают його: чи маєш мамку?
Я маю мамку – на небі хмарку.
Звідают його: чи маєш брата?
Я маю брата – в небі місяця.
Continue reading “ПІШОВ ВАСИЛЬКО ГУСЛІ ЛУПАТИ (колядка парубкові)” →
ПЛАВАЙ, ПЛАВАЙ, ЛЕБЕДОНЬКО (лірична)
Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Плавай, плавай, лебедонько,
По синьому морю,
Рости, рости, тополенько,
Все вгору та вгору!
Рости гнучка та висока,
До самої хмари,
Спитай Бога, чи діжду я,
Чи не діжду пари?
Рости, рости, подивися
За синєє море –
По тім боці моя доля,
По цім боці горе.
Там десь милий чорнобривий
Співає, гуляє,
А я плачу, літа трачу –
Його виглядаю…
…Отак тая чорнобрива
Плакала, співала,
і, на диво, серед степу
Тополею стала.
ПЛЕСКАЧ (танець)
Поділля.
Мабуть, найулюбленіший характерний танець серед “гомінчан”. Його охоче грали музики – родина Вербовецьких; від “Гомону” його запозичив і “сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху.
Плескач − танці “сєдовського” гурту Київського Кобзарського Цеху в Музеї Івана Гончара, січень 2001 р.
Комп’ютерне відтворення нот за репертуаром МУЗИК хору “Гомін” − родини Вербовецьких (PDF, mp3):
Комп’ютерне відтворення нот для ДВОХ СКРИПОК (PDF, mp3):
ПЛИВЕ НАД РІЧКОЮ ТУМАН (лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка.
Академічний камерний хор “Хрещатик”. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Пливе над річкою туман.
Пливе туман…
Осиротів широкий лан.
Широкий лан…
І все навкруг оповива глибокий сон.
Глибокий, тихий сон…
І мріють верби в тишині.
У тишині…
Про незабутні ясні дні…
Про ясні дні…
А попід гору все туман,
Усе туман,
Пливе густий туман…
І тільки думи все снують,
Заснути серцю не дають…
І тільки пам’ять не дріма,
Все пережите обійма!
Continue reading “ПЛИВЕ НАД РІЧКОЮ ТУМАН (лірична)” →
ПОВІЙ, ВІТРЕ ТА БУЙНЕСЕНЬКИЙ (лірична)
Київська обл., смт Тараща. Мелодію записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Кириченко, текст збірний.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Київська обл., смт Тараща, від Віри Кириченко:
Повій, вітре та буйнесенький
З глибокого яру,
Прибудь, прибудь, ти мій миленький,
З далекого краю!
Ой рад вітер та й повівати –
Яр дуже глибокий,
Ой рад би я та й прибувати –
Край дуже далекий.
Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі, від Віри Глушко:
А я свого та й миленького
В похід виряджала,
Дала йому та й зозуленьку,
Щоб рано кувала.
Дала йому та й зозуленьку,
Собі соловейка,
Ой щоб йому та й там легенько,
Мені веселенько.
Continue reading “ПОВІЙ, ВІТРЕ ТА БУЙНЕСЕНЬКИЙ (лірична)” →
ПОВІЙ, ВІТРЕ, ЯРОМ, ЯРОМ (весільна)
Записав Леопольд Ященко від хору з с.Топорівка Новоселицького р-ну Чернівецької обл. на республіканському огляді художньої самодіяльності у Києві, 1956 р.
Оригінальний запис цієї пісні надруковано у збірнику “Буковинські народні пісні”, стор.261-262.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Повій, вітре, яром, яром, (2)
На ту пшениченьку яру. (2)
Повій, вітре, по долині, (2)
По червоній калині. (2)
Там дівчина стояла, (2)
Цвіт калини ламала. (2)
До личенька прикладала, (2)
Свої матінки питала: (2)
Ой чи буду я такая, (2)
Як калинонька цяя? (2)
Ой будеш, доню, будеш, (2)
Доки коло мене будеш! (2)
А як підеш від мене, (2)
Спаде красонька з тебе. (2)
Спаде з личенька красиця, (2)
Як із листячка росиця. (2)
ПОВІЯВ ВІТЕР СТЕПОВИЙ (історична)
Слова і музика Романа Купчинського. Редакція хору “Гомін”.
Виступ Етнографічного хору “Гомін” у Мистецькому Арсеналі 28.02.2015:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою січовий стрілець,
Дівчина затужила.
А був то хлопець молодий –
Йому б лишень кохати,
Він впав, мов той сухий листок,
Повік буде лежати.
Летить ворон з чужих сторон,
Та й жалібненько кряче:
Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче!
Заплаче мати не одна,
Заплаче Україна,
Бо не одного козака
Сира земля накрила!
ПОГАС УЧОРА ДЕНЬ (для дітей про Новий Рік)
Галичина. Пісня літературного походження для дітей.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Погас учора день,
Заплакав рік старенький,
Сьогодні вже до нас
Сміється молоденький.
Старенького нам жаль,
Та плакать не годиться,
Бо молоденький рік
Почне на нас свариться.
Що дав старенький рік,
Те бачили і знаєм,
Що ж молоденький дасть,
Того ми не вгадаєм.
Святкує увесь люд,
Вигукує раденький:
Прощай, старенький рік!
Здоров будь, молоденький!