КОНЦЕПЦІЯ: Гармонізація

Слова і музика Леопольда Ященка.

Виступ “Гомону” в Музеї Голодомору 22.11.2014:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Виступ Етнографічного хору “Гомін” у Мистецькому Арсеналі 28.02.2015:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Порвалась остання струна,
Її вже повік не з’єднати…
Лиш болем гіркої утрати
Подзвіння у серці луна.

В далеку незвідану путь
Пішли молоді побратими…
Хай наші молитви над ними
Розраду душі принесуть.

Надходить рокований час,
Схилімо в жалобі знамена!
Згадаймо усіх поіменно,
Кого вже нема серед нас…
 

Західне Поділля. Записав Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

По тім боці Дунаю, недалеко від краю. (2)

Вівчар вівці зганяє, на сопілку виграє. (2)

На сопілку виграє та й на хлопців гукає. (2)

Ой ви, хлопці-молодці, перекажіть дівоньці,
Перекажіть дівоньці, що в шовковій сорочці.

Та най мене не любить, літа свої не губить. (2)

Бо я хлопець молодий, ще й до того військовий. (2)

Бо я вдома не буду та й до війська поїду. (2)

Continue reading “ПО ТІМ БОЦІ ДУНАЮ (веснянка-гра)” →

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

По цей бік гора, по той бік друга,
Межи тими крутими горами сходила зоря.

Ой то ж не зоря – дівчина моя
З новенькими ой да відерцями по водицю йшла.

Дівчино моя, напій ми коня
З рубленої нової криниці, з повного відра!

Козаченьку мій, коли б я твоя,
Взяла б коня за шовковий повід та й напоїла!

Дівчино моя, чом заміж не йшла?
Бідна була, по наймах робила, пари не знайшла.

Дівчино моя, сідай на коня
Та й поїдем у чистеє поле до мого двора.

А в мого двора нема ні кола,
Тільки стоїть один кущ калини, та й та не цвіла.

Калино моя, чого не цвіла?
Зима була, лютії морози – цвіт зморозила.
 

Слова Дмитра Павличка, музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Марширує військо кроком молодим,
Синьо-жовтий прапор сяє понад ним.
Плаче сива жінка в глибині вікна,
За той прапор долю віддала вона.

За той рідний прапор, синій золотець,
Батько їй загинув, січовий стрілець.
За те сонце й небо, за той рідний стяг
Два сини-повстанці полягли в боях.

Марширує військо кроком молодим,
Синьо-жовтий прапор сяє понад ним.
Плаче сива жінка в глибині вікна,
А в сльозі відбилась вся Галичина.
 

Пісня походить з Кубані, була перероблена січовими стрільцями. Записана на Покутті. Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Прощай, дівчино, бо я вже йду,
Благослови ня на ту війну!

Прощай, дівчино, прощай, прощай –
Я йду до бою за рідний край!

Летіла куля попід гору
Та й ударила у грудь мою!

Потекла кровця річенькою,
Аж до тихого та й Дунаю.

А в тім Дунаю бистра вода,
Вже ж того хлопця в світі нема…
 

Наддніпрянщина. Гармонізація Леопольда Ященка.

Варіант для чоловічого хору: “Прощай, село ріднесеньке”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Прощай, село, город рідненький,
Прощай, Україно!
Прощай, саду зелененький,
Прощавай, дівчино!

А в тім саду, саду зеленому,
Де сонечко сяє,
На калині біля хати
Соловей співає.

Співай, співай, соловейку,
Сидя на калині;
Не журися, дівчинонько,
У тяжкій годині!

А я піду на край світа,
Буду воювати,
Тебе, моє серденятко,
Буду споминати.
 

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору
З-за хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
 

Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с.Рожнів. Гармонізація Леопольда Ященка.

Одноголосний варіант пісні – на іншу мелодію: “Ой світи, місяченьку, понад биструю річку”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Світи, місяченьку, най перейду річку!
Світи місяченьку, най перейду річку
До милої на всю нічку!

Річку перескочу, то й ніг не намочу.
Най ніхто не знає, най ся не питає,
До котрої дівки ходжу.

Прийшов під віконце – вечеряти сіли.
А моя миленька, голубка сизенька,
Вечеряти не сідає.

Вечеряти не сідає, дрібні листи пише.
Дрібні листи пише, дитину колише,
З буйним вітром розмовляє.

Ой вітре, вітроньку, скажи ми правдоньку:
Чи він мене любить, чи він мене дурить,
І лиш ходить на зрадоньку?

Як він мене любить, най Бог помагає!
Як він мене дурить, як він мене дурить,
То йго тяжко покарає!
 

Галичина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Світить місяць, світить ясний,
А зіроньки миготять.
Не пускає мати дочку
В сад вишневий погулять.

Пусти ж мене, моя мамо,
Я в садочку постою,
Заспіває соловейко –
Я його послухаю.

Не просися, моя доню,
Не поможе твоя річ.
Відчини своє віконце,
Слухай його цілу ніч.

Піли півні, піли другі,
Дочка плакала в вікні,
Мати зятя вибирала,
Дочка думала, що ні.
 

Черкаська обл., Жашківський р-н с.Охматів. Записав Леопольд Ященко.

Етнографічний хор “ГОМІН”, заспівує Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ (mp3):

Світить місяць, світить ясний
Та ще й ясная зоря.
Ой ку’, ой куди ж ти від’їжджаєш
З свого рідного села.

Від’їжджаю, моя мила,
На всесвітнюю війну.
Пере’, переночуй, мій миленький,
Хоч цю нічку зо мною.

Ой рад би я, моя мила,
Хоч три нічки ночувать,
Так бо’, так боюся, моя мила,
Щоб походу не проспать.

Ой сам же ж ти добре знаєш,
Що я рано й устаю.
Як за’, як запіють перші півні,
То я тебе й розбуджу.

Піють півні, піють другі,
Ще й курочка сокоче,
Будить, будить мила миленького –
Він вставати не хоче.

Вставай, вставай, мій миленький,
Годі ж тобі й уже спать,
Бо вже, бо вже твої товариші
Всі на кониках сидять!