КОНЦЕПЦІЯ: Гармонізація

Черкаська обл., Звенигородський р-н, с.Козацьке. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой посієм овес та й до зерна й увесь.

Приспів:
До зерна, до зерна, до зерна й увесь! (2)

Ой зберемо овес та й до зерна й увесь.

Ой змолотим овес та й до зерна й увесь.

Ой звеземо овес та й до зерна й увесь.
 

Мелодія з Закарпаття, редакція тексту і гармонізація Леопольда Ященка.

Фрагмент виступу Етнографічного хору “Гомін” під керівництвом Леопольда Ященка на III Бойківських Фестинах, 19.07.2003, м.Турка Львівської обл.:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот для МІШАНОГО ХОРУ (PDF, mp3):

Ой послала мене мати
До Дунаю хусти прати.

Приспів:
Дунаю, Дунаю, Дунаєчку, Дунаю,
Яка в тобі зимна вода на краю, на краю!

Ой чи прала, чи не прала –
З парубками простояла.

За те ж мене мати била,
Щоб я пізно не ходила,
Щоб я пізно не ходила,
Щоб я хлопців не любила.

Я ж нікого не любила,
Тільки Петра та Данила,
Тільки Гриця та Степана,
Ще й чорнявого Івана.

Сватай, сватай мене, Грицю,
Казав батько: дам телицю,
Казав батько: дам вола,
Аби вдома не була!
 

Наддніпрянщина. Гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ой рано, рано кури запіли.

Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір!

А ще раніше Ганнуся встала.

Ганнуся встала, личко вмивала.

Свою світлицю гарно прибрала.

Хороші гості все виглядала.

По цій же мові будьте здорові!
 

Наддніпрянщина. Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой сивая та й зозуленька.

Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в’я)!

Усі сади та й облітала.

А в одному та й не бувала.

А в тім саду три тереми.

Що в першому – ясен місяць.

А в другому – красне сонце.

А в третьому – дрібні зірки.

Ясен місяць – сам господар.

Красне сонце – господиня.

Дрібні зірки – то їх дітки.
 

Рівненщина. Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой там Ганнуся волики пасла,

Приспів:
Під бором,
Ой там під бором,
Під зелененьким явором!

Волики пасла, та й погубила.

Приспів.

Пішов батенько волів шукати.

Приспів.

Волів не знайшов, додому прийшов.

Приспів.

Пішла матінка волів шукати.

Приспів.

Continue reading “ОЙ ТАМ ГАННУСЯ ВОЛИКИ ПАСЛА (колядка дівчині)” →

Мелодія народна, з записів Миколи Леонтовича; текст з друкованих джерел. Гармонізація Леопольда Ященка

Звук і ноти див. тут – За селом веселим, на лану широкім
 
Ой там за горою та за кам’яною.

Приспів:
Щедрий вечір, добрий вечір!

Ой там наш Василько коника сідлає.

Коника сідлає, на гору ступає.

Та назбирав військо, що аж землі важко.

Ой та й пустив стрілку та й повище ринку.

А весь світ дивує: а хто ж то воює?

А міщани ходять та й раду радять.

Що ж тому паняті та й за дар дати?

Continue reading “ОЙ ТАМ ЗА ГОРОЮ ТА ЗА КАМ’ЯНОЮ (щедрівка хлопцеві)” →

Київське Полісся. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Ансамбль “КРИНИЦЯ” етнографічного хору “ГОМІН”, заспівує Ніна СТРЕЛЬНІКОВА (mp3):

Відео з концерту хору “Гомін” у Будинку вчених НАНУ 16 квітня 2014 року:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой ти гаю, ти мій гаю,
Густий дуже − не прогляну.
Упустила голубонька −
Тепер його не спіймаю.

Continue reading “ОЙ ТИ ГАЮ, ТИ МІЙ ГАЮ (лірична)” →

Покуття. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой ти горо кремінная,
Стій, не розсипайся!
Ти, дівчино, кого любиш,
Признайся, признайся!

Хіба ж би я з піску була,
Щоб розсипалася?
Хіба ж би я дурна була,
Щоб я й призналася!

Попід гори сірі воли,
Мальовані ярма.
Заплати ми, дівчинонько,
Що-м тя любив дарма!

А я ж тобі заплатила,
Ще й переплатила –
Цілував ти моє личко,
Я й не боронила.

Цілував ти моє личко,
Цілував рученьки
І до сонця, і до зорі,
Ще й до місяченька!
 

Наддніпрянщина. Записав Леопольд Ященко від учасників “Гомону”

Ой ти дівчино, ти горда, пишна, (2)
Чом ти до мене вечір не вийшла?

Я виходила − тебе не було, (2)
Я постояла та й повернула.

Тепер не вийду, тепер не стану, (2)
Вишлю сестрицю такую саму.

А я з сестрою вечір постою − (2)
Не тії речі, що із тобою.

Не тії речі, не та розмова, (2)
Не білолиця, не чорноброва!

Ой ти ніченько, чарівниченько,
Не смути моє біле личенько. (2)

Я над річкою засмутилася –
Десь любов моя забарилася. (2)

Річка вкрилася зелен-рутою,
Щоб не краялось серце смутою. (2)

Ой ти ніченько, зоре ранняя,
Ждала милого до світання я. (2)