Ой дощик іде, до берези липне,
Козак коника веде, а дівчина кличе. (2)
Ой клич хоч не клич, моє серденятко,
Ой рад би я тебе взять, так не велить батько. (2)
Так не велить батько, вся моя родина,
Дівчино моя, личко як калина! (2)
Личко як калина, васильками пахне,
Буду тебе цілувать, поки ти не заснеш. (2)
І націлувався, і намилувався,
Як у саду соловей та й нащебетався. (2)
В саду соловейко щебече раненько,
Як мій милий коло мене, мені веселенько. (2)
Мені веселенько, веселіше буде
Як мій милий коло мене – за другу забуде. (2)
Нема соловейка – нема щебетання,
Нема мого миленького – не буде й гуляння. (2)
