25 Березня, 2014

Слова і музика Леопольда Ященка

Минуло все, свіча згасає…
Душа відходить у вирій…
Ні сліз, ні горя там немає,
Один лиш вічний супокій…

Настав твій час, урочий час!
Його несила відвернуть…
Прощай, наш друже, прощай навік –
Тобі прослалася остання путь.

Прийде й до нас пора спочити,
Бо шлях земний – то є лиш мить…
Тож дай нам Бог на цьому світі
Хоч добру пам’ять залишить!

Настав твій час, урочий час!
Його несила відвернуть…
Прощай, наш друже, прощай навік –
Тобі прослалася остання путь.
    Прощай, наш друже, прощай навік…
    Прощай… прощай…

Слова і музика Леопольда Ященка

Знову лиховісні хмари
Заволокли небокрай…
Друже, забуваймо всі незгоди й чвари,
З нами в похід виступай! (2)

Приспів:
Лиш єдність і тільки єдність
Нам поможе дійти до мети! (2)

Рушили вже перші лави,
Слідом рушаємо й ми!
Щастя ми знайдем лише у своїй державі,
Станьмо ж за неї грудьми! (2)

Чуєш, Україно-мати –
Годі нам жити в ярмі!
Годі вже нам милості з Москви чекати –
Дім свій збудуєм самі! (2)

Слова і музика Леопольда Ященка

Наступає пора
Благодатна, весняна,
Вже на схилах Дніпра
Розцвітають каштани.
    І до сонця встає,
    На очах молодіє
    Мій улюблений Київ,
    Рідне місто моє.

А в далекім краю
Піднялась величаво,
Мов калина в гаю,
Чарівна Братіслава.
    І, відчувши весну,
    На зорі оглядає
    В чистім плесі Дунаю
    Свою вроду ясну.

Як у хвилях морських
Об’єдналися ріки,
Так і наші міста
Побратались навіки.
    На величні діла,
    На щасливую долю,
    Щоб у нашому колі
    Щира згода жила!

Continue reading “ПОБРАТИМИ-МІСТА, або НАСТУПАЄ ПОРА БЛАГОДАТНА, ВЕСНЯНА (про Київ і Братиславу)” →

Слова і музика Леопольда Ященка

Казали вражі люди,
Що в нас добра не буде,
Що наш народ нездатний
Повстати до борні…
А ми його піднімем!
А ми його розбудим!
А там уже й побачим,
Чи здатний він, чи ні!

Приспів:
Слава народу! Слава вовіки!
Слава нащадкам вільних козаків!
Слава народу! Слава вовіки!
Слава Україні вовіки віків!

Не раз ми вже вставали
І рабські пута рвали!
Були ж у нас повстанці
І січові стрільці!
Вони ішли на подвиг,
У смертний бій рушали!
Боролись до останку,
Бо то були борці!

Приспів:
Слава героям! Слава вовіки!
Слава нащадкам вільних козаків!
Слава героям! Слава вовіки!
Слава Україні вовіки віків!

Continue reading “СЛАВА НАРОДУ, або КАЗАЛИ ВРАЖІ ЛЮДИ (патріотична)” →

Слова і музика Леопольда Ященка

Академічний камерний хор “Хрещатик”; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Слава тобі,
Народе наш великий!
Сонце свободи над тобою сія!
Час твій настав –
Віднині і довіку
Правити нами буде воля твоя!

Час твій настав!
Ми горді цим по праву!
Дух воскресіння в нас живе і зроста!
Нам будувать,
Творить свою державу!
Дай Боже щастя нам на многії літа!

Яви ж себе, народе наш!
Не дай приспать себе в цей трудний час!
Цей доленосний, цей знаменний час!
Твій час, твій час настав!
Яви ж себе, народе наш!
Народе наш!
 

Слова і музика Леопольда Ященка

Якщо ти, друже, серцем юний,
І дух відваги є в тобі,
Не обминай дороги трудні –
Звіряй себе у боротьбі.
Гартуй щоденно силу й волю,
Як наше плем’я молоде,
І перемоги час прийде! (2)

Приспів:
Вище знамена!
Виходим на парад.
В ногу! Рівняйся!
За рядом ряд! (2)
В крицевих колонах
По шумних стадіонах
Юність іде вперед!

Отож рушай до бою сміло
І не вагайся ні на мить,
Бо тільки мужньому під силу
Спортивні подвиги вершить.
Штурмуй щораз нові висоти,
Не відступаючи ніде!
І перемоги час прийде! (2)

Приспів.

Не всі між нами чемпіони,
Не кжен з нас побив рекорд,
але ж зате нас є мільйони
Бійців, закоханих у спорт!
І всіх весна на старти кличе,
І всім надіями цвіте!
Тож перемоги час прийде! (2)

Приспів.

Слова і музика Леопольда Ященка

Вийду на гору, погляну в долину –
Вітер хвилює шовкові жита…
Там через поле знайома стежина,
Там мої юні промчали літа.

Ось вона в’ється, обмита росою,
В берег покошений манить мене…
Піду за нею, іще раз постою –
Може, дитинство мені поверне.

Може, почую в калиновім гаю
Давньої пісні забутий мотив…
Жду, виглядаю, в думках пригортаю
Всіх, кого змалку я тут залишив.

Я уклоняюсь вам, рідні пороги,
Хаті старенькій, що в землю вросла…
З неї у світ, на широкі дороги
Вивела мене стежинка мала.