РЕПЕРТУАР: Вертеп
ВІНЕЦЬ, або ЗАВ’ЯЖЕМ, ЗАВ’ЯЖЕМ, ЗАВ’ЯЖЕМ ВІНЕЦЬ (веснянка-гра)
Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.
Молодь стає в ряд, узявшись за руки. З одного боку крайнім стає хлопець або дівчина високого зросту, з другого – хтось, хто швидко бігає. Перший крайній стоїть на місці, другий починає якомога швидше бігати по колу, “намотуючи” усіх гравців довкола першого. Коли всі “намоталися”, Вінець зв’язано. Далі уся група розгойдується, часом переступаючи, і співає швидку частину пісні. Насамкінець, коли починають співати “Розв’яжем, розв’яжем…”, усі гравці піднімають руки над головою, не розчіплюючи їх; тоді високий крайній попід руками знаходить собі дорогу назовні Вінця і виводить за собою решту – розв’язує Вінець.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Зав’яжем, зав’яжем, зав’яжем вінець…
(співають, поки в’яжуть)
Зв’язали, зв’язали, зв’язали вінець. (2)
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не ячмінка,
Як дівчину не любити, коли українка!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не гречанка,
Як дівчину не любити, коли галичанка!
Очерет, осока, чорні брови в козака,
На те мати родила, щоб дівчина любила!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не полова,
Як дівчину не любити, коли чорноброва!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не пшениця,
Як дівчину не любити, коли білолиця!
Очерет, осока, чорні брови в козака,
На те мати родила, щоб дівчина любила!
Розв’яжем, розв’яжем, розв’яжем вінець…
(співають, поки розв’яжуть)
ВОРОТАР, ВОРОТАР, ВОРОТАРЧИКУ (веснянка-гра)
Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.
Учасники гри розбиваються на два гурти. Перший стає в одну лінію. Другий гурт на початку складається з двох гравців, які беруться за руки і, піднісши їх догори, утворюють “ворота”. Перший гурт заспівує, другий відповідає. Після слів “їдем-поїдем!” перший гурт стрілою біжить до “воріт”; “ворота” пропускають кількох гравців і розбивають їхню лінію, різко опустивши зімкнені руки. Після цього ті, хто встиг пробігти, парами стають позаду воріт і теж роблять “ворота”, а решта вертаються на попереднє місце. Гра триває доти, доки увесь перший гурт не увіллється до другого.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
– Воротар-воротар-воротарчику,
А втвори, а втвори воротонька!
– А що ж то, а що ж то за пан їде?
А що ж то, а що ж то за дар везе?
– Золоте, золоте горняточко,
Крайнєє, крайнєє дитяточко!
– Нема пана вдома, поїхав до Львова
Ключі купувати, замки замикати!
– А ми ключі відберем,
Та й всі замки розімкнем!
Їдем-поїдем!
МАНДРІВНА ЗОРЯ, або КОЗАЦЬКИЙ ВІЛЬНИЙ КРАЙ (туристична)
Мелодія Оксани Рафи (Товариство “Вертеп”, м.Тернопіль), слова та гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот – З СУПРОВОДОМ (PDF, mp3):
Комп’ютерне відтворення нот – БЕЗ СУПРОВОДУ (PDF, mp3):
Козацький вільний край прослався перед нами,
І жайворонка спів лунає угорі…
Ми знову ідемо байраками, степами,
На незборимий клич мандрівної зорі.
Приспів:
Гей, дана, гей! Гей, дана, дана,
Дана, дана, дана, о-о, гей, гей!
З проторених доріг ми раді повернути
На стежечки круті, до гаю, до ріки…
Щаслива та пора, як вітер б’є у груди!
Прекрасна та пора – бо ми мандрівники!
Приспів.
До нових берегів нам стелиться дорога,
Над нами в вишині Чумацький мріє шлях…
А думи все летять до рідного порога,
А думи все летять по зоряних світах.
Приспів.
Запалимо вогні на березі крутому,
Русалки в темну ніч нам спати не дадуть…
А вранці по росі – у далеч невідому,
А вранці по росі рушаємо у путь!
Приспів.
Первісний варіант пісні можна знайти ТУТ »
НАДІЯ, або СВІТИТЬ НАМ НЕЗНАНА ЩЕ ЗОРЯ (туристична)
Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль. Автор українського перекладу невідомий. Оригінал російською – слова Миколи Добронравова, музика Олександри Пахмутової.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Світить нам незнана ще зоря,
Знову ми одірвані від дому.
Поміж нами – далеч і моря,
Гаснучі вогні аеродрому.
Поміж нами відстань немала –
Холод і печаль на твоїх віях.
Нам зосталась крихітка тепла –
Наша невгасаюча надія.
Приспів:
Надія – наш компас земний,
Сміливим щастить як нікому,
Ми стрінемось в пісні одній –
Вона понесе нас додому!
Через віддаль і чужі краї
Звідси все простим здається зразу,
І зникають хмари грозові,
І смішними бачаться образи.
Ти лише чекай без вороття,
Впертим будь і щирим будь так само,
Щоби часом слало нам життя
Радощів коротку телеграму.
Continue reading “НАДІЯ, або СВІТИТЬ НАМ НЕЗНАНА ЩЕ ЗОРЯ (туристична)”
НАЛЕТІЛИ ГУСИ З ДАЛЕКОГО КРАЮ (рекрутська)
Західне Поділля. Від товариства “Вертеп”, м.Тернопіль. Записала Людмила Іваннікова, травень 1991 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Налетіли гуси з далекого краю,
Спили-сколотили воду на Дунаю. (2)
Гуси воду пили, люди говорили:
Мусить война бути, бо вже йдуть рекрути. (2)
Бо вже йдуть рекрути, хлопці молодії,
Лишають дівчата і батьки старії. (2)
Вийшла стара мати на високу гору,
Кличе свого сина із війська додому. (2)
Верни, мій синочку, верни додомочку,
Най я тобі змию ще раз головочку. (2)
Як єси не змила, як я був при тобі,
Тепер ми не змиєш, бо я жовняр собі. (2)
Бо я жовняр собі понад жовнярами,
Більше не поверну до рідної мами. (2)
Тепер мене змиють дощі майовії,
Кучері розчешуть кулі сталевії. (2)
ОЙ ЧОГО ТИ НЕ ТАНЦЮЄШ (веснянка)
Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
– Ой чого ти не танцюєш,
Галю, Галю?
– Бо не маю черевичків,
Кавалєру!
– А я тобі черевички,
Галю, справлю!
– А я тобі затанцюю,
Ще й до того подякую,
Кавалєру!
Continue reading “ОЙ ЧОГО ТИ НЕ ТАНЦЮЄШ (веснянка)”
ПАНЕ ГОСПОДАРЮ, ЩО НА ТВОМУ ДВОРІ
Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль.
Запис із щедрування: Ярослава Пришедько, Катерина Міщенко, Василь Гулей; 14 січня 2019 (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Пане господарю, що на твому дворі.
Приспів:
Рай розвивсь!
Рай розвився, мир возвеселився –
Син Божий народився!
А на твому дворі виросло деревце.
А теє деревце три брати зрубали.
Три брати зрубали, церкву збудували.
А тая церковця з трьома куполами.
З трьома куполами, з трьома престолами.
На першім престолі – то Різдво Христове.
На другім престолі Святого Василя.
На третім престолі Святе Водохреща.
Що Різдво Христове радість нам приносить.
Святого Василя новий рік стрічає.
Святе Водохреща воду освящає.
СУХИЙ ПЛІТ, або МИ СУХОГО ПЛОТА ЙДЕМО (веснянка-гра)
Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.
Молодь стає парами одна за другою, взявшись за руки і піднісши їх догори. Хто без пари, проходить попід руками через цей “живий коридор”, когось із “коридора” забирає з собою і стає з ним у парі попереду. Той, хто лишився сам, вертається назад і знову обирає собі пару, йдучи попід руками… Таким чином “сухий пліт” рухається вперед.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ми сухого плота йдемо, плота йдемо,
Плота йдемо!
Кінця йому не знайдемо, не знайдемо,
Не знайдемо!
Ані кінця, ані ладу, ані ладу,
Ані ладу!
Вибирай си, котра ззаду, котра ззаду,
Котра ззаду!
Треба добре вибирати, вибирати,
Вибирати!
Щоб без пари не стояти, не стояти,
Не стояти!
ТАМ У ЛІСІ ПІД КАЛИНОВ (лірична)
Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль
Там у лісі під калинов
Стояв козак із дівчинов
Ти, дівчино, мудра на всіх,
Відгадай ми загадок сім.
А що росте без коріння,
А що сходить без насіння?
А що грає – голос має,
А що плаче – сліз не має?
А що біжить без прогону,
А хто любить чужу жону?
А хто любить люльку курить,
А хто буде дівча дурить?
Continue reading “ТАМ У ЛІСІ ПІД КАЛИНОВ (лірична)”
