Бандурист, композитор; багаторічний учасник хору “Гомін”. Відомий як автор пісні “Наливаймо, браття, кришталеві чаші” – і багатьох інших пісень та романсів.
ЛІСОВО́Л Віктор Іванович (21.02.1931, с.Семенівка, нині смт Полтавcької обл. – 05.04.2013, м.Вишгород Київської обл.) – кобзар, співак (баритон), композитор-аматор. Заслужений працівник культури України (2008).
Закінчив Харківський інститут механізації сільського господарства (1958), студії кобзарського мистецтва при Українському музично-хоровому товаристві (1973), при Капелі бандуристів УРСР (Київ, 1988): у 1987–91 – її артист. 1963–70 працював на Київщині, від 1970 – у Києві. Від 1953 виступав у жанрі авторської пісні (з 6-струнною гітарою і мандоліною). Наприкінці 1960-х рр. опанував бандуру, відтоді кобзарював.
У репертуарі Лісовола – низка українських народних пісень і дум (зокрема “Про трьох самарських братів”, “Невольницький плач”, “Про козака-бандуриста”), історичних пісень, твори сучасних українських композиторів, власні пісні на слова Івана Драча (“Та летіла гуска додому”, 1966), Тараса Шевченка (“Нащо мені женитися”, 1967), Ігора Нижника (“Котило море”, 1967), Пантелеймона Куліша (“До кобзи”, 1971), Дмитра Луценка (“Чебреці”), народні (“Кину пером, лину орлом”) та інші. “Пісня козацького коша” (“Наливаймо, браття, кришталеві чаші” на слова Вадима Крищенка) стала народною.
Джерело: esu.com.ua, автор довідки Роман Коваль.
Публікації на сайті:
СТАТТІ:
До історії створення пісні “НАЛИВАЙМО, БРАТТЯ, КРИШТАЛЕВІ ЧАШІ” (1997)
ПІСНІ:
Пісні Віктора Лісовола на сайті “Гомону”
