Записувачі, інформатори: Людмила ЗАКОВОРОТНЯ
Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003 – ВІДЕО
Відео повністю: дивитися/завантажити на Vimeo »
Пісні поодинці: список відтворення на YouTube, відеоальбом на Vimeo.
Розповідає і співає тріо “ТРОЯНЬ” зі складу ансамблю автентичного співу “Радосинь” етнографічного хору “Гомін”: Віра ГЛУШКО, Людмила ЗАКОВОРОТНЯ, Марія МЕЛЬНИЧЕНКО. Архівний запис 15 січня 2003 року.
Просимо відгукнутися автора відео!
Зміст відео дивимося нижче:
Continue reading “Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003 – ВІДЕО” →

ЗАМКНУВ ХАТУ НА ЗАМОК (жартівлива)
Наддніпрянщина. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Людмили Заковоротньої та Віри Глушко
Замкнув хату на замок, чимчара-чирара,
А сам пішов до дівок, ку-ку, ага!
Добривечір, дівки, вам, чимчара-чирара,
Вас багато, а я сам, ку-ку, ага!
Як вас, дівки, не любить, чимчара-чирара,
Як ви вмієте робить, ку-ку, ага!
Тихше, дядьку, не займай, чимчара-чирара,
За своєю позирай, ку-ку, ага!
Не шукай собі біду, чимчара-чирара, –
Маєш жінку молоду, ку-ку, ага!
Не жени волів пасти, чимчара-чирара, –
Можуть жінку украсти, ку-ку, ага!
Дав додому драпака, чимчара-чирара,
Ані жінки, ні замка! Ку-ку, ага!
Continue reading “ЗАМКНУВ ХАТУ НА ЗАМОК (жартівлива)” →

ІЗ-ЗА МОРЯ, ОЙ ІЗ-ЗА МОРЯ (лірична)
Харківська обл., Вовчанський р-н, с.Василівка. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Людмили Заковоротньої.
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Людмила ЗАКОВОРОТНЯ:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):
Із-за моря, ой із-за моря та й вітер повіває,
А мати в дочки та й про життя пита(є).
Мати в дочки, ой мати в дочки та й про життя питає.
Ой спитай, мати, та й сірого утя(ти).
Спитай, мати, ой спитай же ж, мати, та й сірого утяти −
Ой сіре утя та й по морю плава(є).
Сіре утя, ой сіре утя та й по морю плаває −
Ой воно ж моє та все горечко зна(є).
Перше горе, ой перше горе − та й свекруха лихая,
А друге горе − та й дитина мала(я).
Третє горе, ой третє горе − та мій милий ревнивий,
Ой сам поїхав та й у поле ора(ти).
Сам поїхав, ой сам поїхав та й у поле орати,
А мене й узяв та й воли поганя(ти).
Цабе, воли, ой цабе, воли, ой цабе, половії!
Ой пройшли ж мої та й літа молоді(ї)!
