Виконавці – СКЛАД: Жіночий

Буковина. Чернівецька обл., Вижницький р-н, с.Чорногузи, від Фросини Гулей. Запис та обробка Леопольда Ященка.

Тріо “ЛЕЛІЯ” – Ніна СТРЕЛЬНІКОВА (сопрано), Тетяна КРАСЮК (альт І), Раїса СОБКО (альт ІІ) (mp3):

Ой піду я до млина, до млина,
Бо в нас млива вже нема, вже нема.

Приспів:
Там-то, мамцю, мельник,
Там-то, мамцю, добрий,
Там-то, мамцю, хороший –
Меле гречку без грошей!

Меле, меле, на кіш насипає,
Обернеться – мене пригортає.

Меле, меле, меле, решетує,
Обернеться – мене поцілує.

Вчора дощик іспадав, іспадав,
Та й водиці напридбав, напридбав!

Приспів:
Грають всі потоки,
Повні всі лотоки,
Камінь меле, аж гуде –
Завтра вже мука буде!
 

Буковина.

Ой піду я, піду
Попід ліс темненький,
Та чи я не знайду, (2)
Де є мій миленький?

Ой піду я, піду,
Куди-м походила,
Та чи не зустріну, (2)
Кого-м так любила?

Кого-м я любила,
Того-м ся лишила.
Кого-м не любила, (2)
Тому-м ся судила.

Ой піду я, піду
Попід ліс темненький,
Ой знайду я, знайду (2)
Листок зелененький.

Буду йго варити
В солодкім молоці,
Та й буду зводити (2)
Майфайніші хлопці.

Слова Василя Бобинського і В.Хмари, музика Михайла Гайворонського.

Надія ЗЯБЛЮК. Запис з аудіоальбому “Родимий край”, 2004 (mp3):

Ой покрились білим снігом полонини,
Десь поїхав хлопець милий з Буковини.
На прощання дав дівчині синю чічку,
Сам пропав, немов той камінь в бистру річку…

Ой заплачеш, моя мила, ой, заплачеш,
Бо мене уже ти більше не побачиш,
Йшов шукати кращу долю в чужім краю,
А тепер тут на чужині пропадаю.

Ой між горами трембіта трембітає,
Із-за гаю гайвороння вилітає…
Дівчинонька плаче, хлопця виглядає,
Тільки милий із чужини не вертає.

Розцвіла весняним цвітом Буковина,
Довго ждала – не діждалася дівчина…
Залишив на згадку милий синю чічку,
Сам пропав, немов той камінь в бистру річку.
 

Ой помалу, дружки, ходіте, (2)
Пилом не пиліте,
Щоб нашая пава
Пилом не припала,
Бо наша княгиня
Червона, як калина.

Наддніпрянщина. Записав Леопольд Ященко

Ой по морю, ой по морю,
Ой по морю, морю синьому,
По синьому та великому.

Там пливе гуска, (2)
Пливе гуска з гусенятами,
З маленькими лебедятами.

Десь узявся, десь узявся,
Десь узявся понад морем орел,
Понад морем сизокрилий орел.

Та й забив гуску, (2)
Забив гуску з гусенятами,
З маленькими лебедятами.

Та й розпустив кров, (2)
Розпустив кров та й по синьому морю,
А пір’ячко по крутому бережку.

Кіровоградська обл., Ульяновський р-н. Від Володимира Яремчука.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой попід лісок битая доріженька,
Тудою ішов Василько молодень(кий).

Стала калина йому шлях заступати,
Вийняв шабельку, став калину руба(ти).

Вийняв шабельку, став калину рубати,
Стала калина до його промовля(ти).

Не рубай мене гострою шабелькою,
Обгорни мене білою китайко(ю).

Бо й не для тебе калину посадили,
Тільки для тебе Оксанку й наряди(ли).
 

Полтавська обл., смт Шишаки. Записав Леопольд Ященко від артілі вишивальниць.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой при лужку, при лужку,
Ой там плавали сірі гуси у кружку. (2)

Ой гиля, гиля, сірі гуси, додому,
Ой горе ж тому лебеденку самому. (2)

Ой горе ж тому лебеденку самому,
Ой що поросло біле пір’я на йому. (2)

Ой то ж не пір’я, то дівочая краса.
Ой чого в дівки незаплетена коса? (2)
 

Київська обл., Бородянський р-н, с.Немішаїв. Записала Людмила Іваннікова 13 червня 1991 р. на фестивалі “Берегиня”, м.Луцьк.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой проведу русалочок до броду,
А сама ж я вернуся додому. (2)

Ідіть, ідіть, русалочки, ідіте,
Та нашого житечка не ломіте. (2)

Та нашого житечка не ломіте,
Та наших дівочок не ловіте. (2)

Бо наше житечко в колосочку,
А наші дівочки у віночку. (2)

Проводили русалочок, проводили,
Та щоб вони до нас не ходили. (2)

Та щоб вони до нас не ходили,
Та наших дівочок не ловили. (2)

Бо наше житечко в колосочку,
А наші дівочки у віночку. (2)
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой розцвівся цвіт біленький
У вишневому саду.
Десь поїхав мій миленький,
Я ж його все жду та жду…

Вийду я на шлях, погляну –
З поля вітер повіва…
За коханим серце в’яне,
Як підкошена трава…

Вітер повіва – стелиться трава…
Суне хмара по долині…
Сива пелена даль заволокла,
І поля, і гори сині…

Сива пелена даль заволокла,
Я ж у полі все одна…
Вітер повіва – стелиться трава,
А довкола ніч німа…
 

Галичина.

Надія ЗЯБЛЮК, запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):

Ой сів Христос та вечеряти.
Щедрий вечір! (2)
Прийшла к йому та Божая Мати.
Добрий вечір!

– Ой Сину ж мій, Сину милий.
Щедрий вечір! (2)
Прошу тебе ключі дати.
Добрий вечір!

– Нащо, Мати, ключі дати?
Щедрий вечір! (2)
– Грішні душі випускати.
Добрий вечір!

На світ білий погуляти.
Щедрий вечір! (2)
Тільки тої не пустити.
Добрий вечір!

Що тяженько согрішила.
Щедрий вечір! (2)
І покути не зложила.
Добрий вечір!

Continue reading “ОЙ СІВ ХРИСТОС ТА ВЕЧЕРЯТИ (щедрівка)” →